- •1. Вступ
- •2. Вимоги до написання курсових робіт
- •Теоретичне дослідження теми
- •3. Основні етапи підготовки курсової роботи
- •4. Вимоги до оформлення курсової роботи
- •5. Захист курсової роботи
- •6. Критерії оцінювання курсових робіт
- •7. Орієнтовна тематика курсових робіт
- •7.1. Вікова та педагогічна психологія
- •7.2. Соціальна психологія
- •7.3. Загальна психологія
- •7.4. Основи групової психокорекції
- •7.5. Практикум з індивідуального консультування
- •8. Приклади оформлення бібліографічного опису
- •8.1. Книги
- •8.2. Багатотомний документ
- •8.3. Матеріали конференцій, з’їздів
- •8.4. Препринти
- •8.5. Депоновані наукові праці
- •8.6. Словники
- •8.7. Законодавчі та нормативні документи
- •8.8. Стандарти
- •8.9. Каталоги
- •8.10. Бібліографічні показчики
- •8.11. Дисертації
- •8.12. Автореферати дисертацій
- •8.13. Частина книги, періодичного продовжуваного видання
- •8.14. Електронні ресурси
- •9. Література
- •Титульна сторінка курсової роботи
- •Курсова робота
- •Зразок змісту курсової роботи «Психокорекція пам’яті у дітей дошкільного віку»
3. Основні етапи підготовки курсової роботи
1.Тематика курсових робіт пропонується викладачами кафедри психології. Студент має можливість вибрати із запропонованого переліку тему, що найбільше відповідає його інтересам. Якщо у студента є обґрунтоване бажання досліджувати тему, якої нема у переліку, він може звернутися з пропозицією до викладача. Тема курсового дослідження буде затверджена на засіданні кафедри і студент матиме право його виконувати.
2. Під час першої консультації науковий керівник знайомить студентів із вимогами до курсової роботи, основними етапами виконання дослідження, обговорюється орієнтовний план курсової роботи, пропонується список основної наукової літератури для аналізу та вивчення.
3.Після опрацювання психологічної літератури, студент доповнює її список назвами джерел (за систематичними, алфавітними каталогами бібліотеки, сайтами Інтернету з психології , публікаціями з професійних журналів і т.п.), які вважає за доречне використовувати, щоб адекватно визначити або відкоригувати мету, завдання дослідження, дослідницький апарат в цілому, теоретичний зміст курсової роботи.
4. За результатами теоретичного дослідження теми курсової роботи, студент може зробити самостійні висновки про ступінь її розроблення, визначити теоретичні засади дослідження, завдання експерименту.
5. Плануючи та розробляючи методику експериментального дослідження, зокрема, констатувального експерименту, можна використати стандартизовані експериментальні методики або ж розробити авторську методику дослідження. Вона, як правило, передбачає використання найдоступніших і зрозумілих методів дослідження: спостереження, експеримент, анкетування, опитування, бесіду, тестування, соціометрію і т.п. Студент має визначитися з базою проведення експериментального дослідження. Найкраще його організувати за місцем проходження навчальної практики. Доречно продумати оптимальну кількість досліджуваних, забезпечуючи наукову достовірність отриманих результатів.
6. Методику експериментального дослідження необхідно продумати таким чином, щоб можна було довести або заперечити наукові положення, що аналізуються у теоретичній частині. Важливо особливу увагу звернути на якісну підготовку та опис у курсовій роботі завдань для досліджуваних, умов проведення дослідження. З метою перевірки правильності й ефективності вибраної експериментальної методики проводять її апробацію, т.т. пробний експеримент. У ньому бере участь невелика кількість досліджуваних. Після проведення окресленого експерименту, у студента з’являється можливість внести корективи у методику дослідження : поправки у інструкції до тестових завдань, зміни у кількісний склад учасників, критерії оцінок результатів дослідження, перевірити надійність вибраної методики і т.п. Тільки після внесення відповідних виправлень, студент зможе проводити експериментальне дослідження за складеною програмою із всіма досліджуваними.
7. Для експериментального дослідження бажано вибрати два паралельні класи, групи, тощо; учасники однієї з них будуть працювати за традиційною методикою, інші – за авторською методикою студента (формувальний експеримент).
8. Проведення контрольного експерименту дозволить зробити висновки про ефективність методики, запропонованої студентом. Обробка та систематизація результатів курсового дослідження передбачає кількісний та якісний аналізи. Кількісний аналіз включає підрахунок показників за окресленими критеріями обробки матеріалів експерименту (наприклад, швидкість протікання психічного процесу; частота повторюваності явища, що вивчається; кількість правильних та помилкових відповідей; кількість слів, що запам’ятала дитина; час, затрачений на виконання завдання та ін.). Підсумки кількісного аналізу оформлюються у вигляді зведених таблиць, які обов’язково повинні бути підписані. Для більшої ілюстративності отриманих даних та якості психологічного аналізу, результати кількісного аналізу можуть пропонуватися у вигляді графіків та діаграм. Кількісний аналіз дозволяє встановити конкретні факти, які випливають із експерименту. Однак головною метою психологічного дослідження є розкриття сутності одержаних результатів, надання їм відповідної інтерпретації - тільки тоді дослідження можна рахувати науковим. Одержані після кількісної обробки дані слід розглядати в нових причинно-наслідкових зв'язках та відношеннях, заново їх переосмислити, використовуючи інші критерії. Зміст якісного аналізу залежить від специфіки теми курсової роботи і повинен відповідати завданням експерименту. Аналіз та узагальнення результатів експериментального дослідження спрямовані на опис тих проявів психічного життя, які були предметом дослідження.
9.Написання висновків вимагає перевірки того, чи всі завдання, що були поставлені у дослідженні, знайшли достатнє висвітлення у тексті курсової роботи. ЇЇ необхідно прочитати цілому.
10. Оформлення додатків та списку використаних джерел.
11. Оформлення титульного аркуша та змісту курсової роботи, її брошурування.
