Висновок

Зв'язки з громадськістю відіграють важливу роль у житті суспільства. Спочатку створені для інформування громадськості про ключові події в житті країни та владних структур, вони поступово стали виконувати ще одну не менш важливу функцію - вплив на свідомість своєї аудиторії з метою формування певного ставлення до повідомляються фактів, явищ дійсності. Це вплив здійснювався за допомогою методів пропаганди та агітації, що розробляються протягом не однієї тисячі років. Незабаром зв'язку з громадськістю зайняли важливе місце в житті держав, а з розвитком техніки і технології стали активно використовуватися і на міжнародному рівні з метою придбання будь-яких переваг контрольованим їм державою. У наші дні особливу увагу слід приділити ролі зв'язків з громадськістю в міжнародних конфліктах, в тому числі й геополітичного характеру, оскільки в останні роки поряд з класичними видами зброї все частіше застосовується інформаційно-пропагандистське, в основі якого - робота з різними засобами масової інформації. Таким чином, в ході проробленої роботи ми отримали відповіді на всі поставлені завдання. 1. Наступ інформаційної ери призвело до того, що інформаційний вплив, що існувала споконвіку у взаєминах між людьми, в наші дні все більш очевидно набуває характеру військових дій. 2. В даний час накопичений значний досвід наукових досліджень у галузі інформаційного протиборства та інформаційно-психологічних війн. Який би зміст у поняття "інформаційна війна" не вкладався, воно народилося в середовищі військових і позначає, перш за все, жорстку, рішучу і небезпечну діяльність, яку можна порівняти з реальними бойовими діями. Військові експерти, які формулювали доктрину ІВ, чітко уявляють собі окремі її грані і види. Громадянське ж населення поки не готове в силу причин соціального та психологічного характеру в повній мірі відчути всю небезпеку неконтрольованого застосування НКТ в інформаційній війні. 3. Інформація дійсно стала реальною зброєю. Приклад з лютневої атакою китайців, що торкнулася кореневі сервери Інтернет, стала чимось більшим, ніж забави декількох хакерів. Цей інцидент міг стати "першим залпом" у глобальній інформаційній війні. Інформаційна війна йде вже в третьому поколінні. Сергій Гриняв, доктор технічних наук дає наступну класифікацію: 1-е покоління інформаційної війни - це РЕБ (радіоелектронна боротьба). Дротова, частотна, стільниковий зв'язок, підслухачкою, глушилки, блокування, перешкоди і т.д.; 2-е покоління інформаційної війни - це РЕБ плюс партизанська і контрпартизанських пропаганда. Так було в Чечні в 90-х. У сепаратистів-бойовиків були свої пропагандистські сайти в Інтернеті, вони поширювали газети і бойові листки, організовували інтерв'ю для співчуваючих їм західних журналістів. Контрпропаганда велася доступними федерального центру засобами як на території конфлікту і суміжних територіях, так і на більш широку громадськість. 3-е покоління інформаційної війни - це глобальна інформаційна війна, фахівці називають її так само "війною на ефектах". Інформаційна війни навколо подій в Південній Осетії - саме війна третього покоління. Формування навколо Росії "санітарного поясу" з країн-сусідів відбувається політичними засобами - проведенням кольорових революцій, формуванням органів влади і парламентської більшості з проамериканських сил, і економічними засобами - скупкою національних бірж, нарощуванням американського капіталу в ключових державних галузях і компаніях. Але в епоху інформаційного суспільства ключове значення придбали ЗМІ, Інтернет-канали і контроль над інформпотоці. З представленого матеріалу очевидно, що Росія в цьому відношенні значно відстає від США. Для формування нового багатополярного світового порядку Росії необхідно робити рішучі дії для прориву в інформаційній сфері.