- •Лабораторна робота 1 Визначення осмотичного тиску клітинного соку методом плазмолізу
- •Лабораторна робота 2 Визначення всисної сили клітини зпрощенним методом по Уршпрунгу
- •Лабораторна робота 3 проникність живої та мертвої цитоплазми
- •Лабораторна робота 4 визначення інтенсивності транспірації рослин ваговим методом
- •Лабораторна робота 5
- •Лабораторна робота 6 антагонізм іонів на рівні цілої рослини
- •Лабораторна робота 7 антагонізм іонів на рівні рослинної клітини.
- •Лабораторна робота 8 мікрохімічний аналіз золи рослин.
- •Лабораторна робота 10 визначення наявності фермента амілази у простаючому насінні.
- •Лабораторна робота 11 визначення активності фермента каталази у рослинних об’єктах
- •Лабораторна робота 9 пігменти листка та їх властивості.
- •Питання та завдання для самоконтролю Фізіологія рослинної клітини
- •Водний режим рослин
- •Мінеральне живлення рослин
- •Процес фотосинтезу
Лабораторна робота 7 антагонізм іонів на рівні рослинної клітини.
Об'єкт: цибулина цибулі, що містить антоціан.
Матеріали та обладнання: розчини KNO3 концентрацією 1 M та Ca(NO3)2 концентрацією 0,7 M, леза.
Хід роботи:
З епідермісу лусочки цибулини цибулі, що містить антоціан, готують три зрізи. Один кладуть у розчин KNO3 концентрацією 1 M, другий – у розчин Ca(NO3)2 концентрацією 0,7 M, третій – у суміш розчинів: KNO3 (9 частин) та Ca(NO3)2 (1 частину).
Зрізи покривають покривним скельцем і розглядають під мікроскопом через 30 хв.
Який вид плазмолізу спостерігається? Чи буде спостерігатися плазмоліз у всіх випадках? Якщо – ні, то чому?
Висновок.
Лабораторна робота 8 мікрохімічний аналіз золи рослин.
Об'єкт: зола різних частин рослин.
Матеріали та обладнання: 10% розчин соляної кислоти, дистильована вода, аміак, 1% розчини: азотнокислого амонію, молібдату амонію в 15% азотній кислоті, жовтої кров’яної солі, сульфату талію, сірчаної кислоти, фосфату натрію; скляні палички, пробірки, паперові фільтри, скляні лійки, предметні скельця, мікроскопи, електроплитка.
Хід роботи:
Частина мінеральних речовин, що входять до складу золи розчинна в кислоті, половина – у воді. Тому з дослідного зразка готують 2 розчини – кислотний та водний.
У дві пробірки потрібно насипати по 0,30 см3 золи та додати в першу 2 мл розчину 10% соляної кислоти (HCl), в другу – 2 мл води (H2O). Добре розмішати скланою паличкою та відставити на 15 хв. Потім профільтрувати досліджувані розчини крізь фільтр у чисті пробірки.
Реакції проводять на предметних скельцях. На відстані 1-1,5 см наносять краплину витяжки золи (кислої або водної, в залежності, який елемент потрібно виявити) і реактиву. Повільно та обережно з’єднують ці дві краплини «містком». Відбувається реакція при взаємодії розчину з реактивом і утворюються кристали, характерні для того чи іншого елементу. (Див. рис. та табл.)
Слід зазначити, що великі та чіткі кристали утворюються при повільному обережному з’єднанні крапель скляною паличкою, а дрібні, малопомітні – при швидкому та повному перемішуванні краплин.
Утворені кристали необхідно замалювати.
Для виявлення складових частин рослинної золи використовують реактиви згідно таблиці:
Елемент |
Витяжка золи |
Примітка |
Реактив |
Форма та колір кристалів |
K |
водна |
Краплину водної витяжки золи підсушити, потім додати краплину реактиву, з’єднати. |
Комплексна сіль – Na2PbCu(NO2)6 |
Кубики, ромби чорного та темно-коричневого кольору. |
Cl |
водна |
Краплину водної витяжки золи підсушити, потім додати краплину реактиву, з’єднати. |
Сульфат талію (або нітрат талію) – TlSO4 |
Кристали хресто- та мечоподібної форми. |
Ca |
кислотна |
Нанести краплину кислотної витяжки та реактиву, обережно з’єднати, а потім все підсушити. |
1% розчин сірчаної кислоти – H2SO4 |
Голчасті (як у сосни) кристали гіпсу, які потім об’єднуються в зірочки, що нагромаджуються одна на одну, або пластинки. |
Mg |
кислотна |
Краплину кислотної витяжки нейтралізувати аміаком. Потім дугоподібно з’єднати з краплиною реактиву. |
Аміак – NH3, фосфат натрію - Na2HPO4 |
Квадрати, зірки, крила, прямокутники. |
P |
кислотна |
Нанести краплину кислотної витяжки та реактиву, обережно з’єднати, а потім все підсушити. |
1% розчин молібдату амоніюв 15% азотній кислоті – (NH4)2MoO4 |
Жовто-зелені кристали круглої, овальної, квадратної та ромбічної форми. |
S |
кислотна |
Нанести краплину кислотної витяжки та реактиву, обережно з’єднати, а потім все підсушити. |
1% розчин азотнокислого стронцію - Sr(NO3)2 |
Мілкі «пісочні» кристали. |
Fe |
кислотна |
З’єднані краплини не сушити, реакцію спостерігати візуально (без мікроскопа) |
1% розчин жовтої кров’яної солі – K[Fe(CN)6] |
Пляма розчину яскраво-голубого кольору. |
Висновок.
