- •Тема 4. Макроекономічна рівновага. Сукупний попит і сукупна пропозиція. Інфляція.
- •1. Макроекономічна рівновага, поняття та моделі
- •2. Сукупний попит, фактори впливу, крива сукупного попиту
- •Структура попиту
- •Цінові фактори сукупного попиту
- •Нецінові фактори сукупного попиту
- •3. Сукупна пропозиція, фактори впливу, крива сукупної пропозиції
- •Структура сукупної пропозиції
- •4. Рівновага сукупного попиту (ad) та сукупної пропозиції (as)
- •Нецінові фактори
- •Існує три варіанта рівноваги:
- •5. Суть та види інфляції.
- •Концепції визначення першопричин інфляції
- •До внутрішніх причин належать:
- •Зовнішніми причинами інфляції є:
- •Види інфляції
- •1. Залежно від причин, які викликають інфляцію наявні:
- •2. Залежно від темпу приросту цін інфляцію можна поділити на такі види:
- •3. Залежно від можливості передбачати зростання цін виділяють:
- •4. За характером перебігу інфляція може бути:
- •5. За характером інфляційного процесу або знецінення грошей буває:
- •6. Антиінфляційна політика держави. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •Економічні та соціальні наслідки інфляції
- •Основні наслідки інфляції:
Економічні та соціальні наслідки інфляції
Наслідки інфляції складні і різноманітні. Найбільші її темпи сприяють росту цін і норми прибутку. Високий рівень інфляції перетворюється у серйозну перешкоду для виробництва, обумовлює економічну і соціальну напруженість у суспільстві.
Основні наслідки інфляції:
інфляція дезорганізує господарство, наносить серйозний економічний збиток як великому, так і малому бізнесу, насамперед через невизначеність ринкової кон’юнктури;
заважає проведенню ефективної макроекономічної політики;
нерівномірне зростання цін підсилює диспропорцію між галузями економіки, спотворюючи структуру споживчого попиту;
ціна перестає виконувати свою головну функцію у ринковому господарстві - бути об’єктивним інформаційним сигналом;
відбувається відтік капіталу у торгівлю;
інфляція загострює товарний голод, підриває стимули до грошового обігу;
прискорюється матеріалізація грошей, під час інфляції зростають ціни на нерухомість та товарно-матеріальні запаси, тому домогосподарства та підприємства намагаються позбутися грошей і вкласти їх у нерухомість та товарні запаси;
порушує функціонування грошово-кредитної системи, відроджує бартер;
знецінює надходження від оподаткування, тим самим негативно впливає на фіскальну політику;
підриває курс національної валюти;
знижує мотивацію до інвестування, інвестиції стають ще більш ризикованими;
знижує мотивацію до праці;
зниження реальних доходів населення, насамперед це стосується осіб, які отримують фіксовані номінальні доходи (працівники бюджетних організацій, пенсіонери, студенти). Зміна реального доходу виражається приблизно у такому вигляді:
реальний доход (%) = номінальний доход (%) - зростання цін (%) ;
знецінювання заощаджень населення, інфляція знецінює їх вартість;
погіршення умов життя тощо.
