1.2. Способи термінотворення

Існує чотири основних способи творення термінів:

1. вторинна номінація – використання наявного в мові слова для називання наукового поняття: споживчий кошик, миша комп’ютера;

2. словотвір – утворення термінів за допомогою:

2.1. префіксів: виробництво – перевиробництво;

2.2. суфіксів: оборотний – оборотність;

2.3. складання слів і їх основ: матеріаломісткість;

2.4. скорочення слів: системи електронних платежів–ПДВ;

3. синтаксичний – використання словосполучень для називання наукових понять: планування виробництва;

4. запозичення називання наукового поняття іншомовним словом: контролінг, картридж, роумінг.

Спосіб вторинної номінації може базуватися на основі метафоричних процесів, коли відбувається переосмислення назв за подібністю певних характеристик (жила — провід кабелю; жила — судина, в обох прикладах подібними характеристиками є зовнішня схожість та функція транспортування) , а також на основі метонімічного перенесення назви (вимір — величина, яку вимірюють; вимір — процес визначення величини).

Неоднозначним є ставлення до запозичених термінів. Деякі термінознавці – пуристи – заперечують потребу запозичати терміни з інших мов, натомість пропонують творити терміни з ресурсів власної мови. Інші науковці – конкордисти – розглядають запозичення як об’єктивну реальність мовного життя, оскільки на певних етапах свого розвитку кожна мова зазнає помітного впливу з боку іншої мови (процес мовної інтерференції), але вважають, що кількість іншомовних запозичень у термінології не повинна перевищувати 25%, оскільки це призводить до втрати термінологією національних мовних особливостей. Слід уникати вживання запозичених слів за наявності власних термінів: дегідратація – зневоднення, рамбурсація – повернення боргу.

Розділ 2 проблеми перекладу термінів

2.1. Способи перекладу термінів

Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого прийому під час процесу перекладу, щоб якнайточніше передати значення будь-якого терміна. Головним прийомом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Еквівалент - постійна лексична відповідність, яка точно співпадає із значенням слова. Терміни, які мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вони служать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів [13]. Наприклад: der elektrische Ventilator (нім) - електричний вентилятор, die Maschine (нім.) - машина.

Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування - це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. Наприклад, der Laser (нім.) - лазер, der Barometer (нім.) - барометр. При перекладі цим способом не слід забувати й про "фальшивих друзів перекладача " (таких, як der Zentner  - пів центнера, die Billion - трильйон), транслітераційний спосіб перекладу яких призводить до грубих викривлень смислу.

Терміни також підлягають іншому лексичному прийому перекладу - калькуванню - передача комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Даний прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів.  Наприклад:  der Verkaufsleiter (нім.)- менеджер з продажу. Зокрема способом калькулювання перекладаються терміни створені способом запозичення (називання наукового поняття іншомовним словом). Вони можуть бути запозичені повністю або частково. При повному запозиченні відбувається пристосування до фонетичних і морфологічних особливостей мови – реципієнта: irigasion (фр.) – іригація, liquidate (лат.) – ліквідат. При частковому запозиченні відбувається калькулювання, тобто буквальний переклад елементів слова з мови - продуцента мовою – реципієнтом: hydrogenium – рос. водород (повне калькулювання), hydrogenium - укр. водень (часткове калькулювання) [3].

До інших трансформаційних прийомів, що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію. Конкретизація - процес, при якому одиниця більш широкого конкретологічного змісту передається в мові перекладу одиницею конкретного змісту. В українській мові необхідно робити заміну слова чи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог. Наприклад: kreisrunde Glasscheibe (нім.) - ілюмінатор (а не кругле вікно).

Загалом, метод перекладу вибирає перекладач відповідно до термінів, з якими він зустрічається при перекладі. На даному етапі досить продуктивним є описовий метод перекладу, оскільки наука і техніка за кордоном більш розвинуті, ніж в Україні, і тому для багатьох іноземних термінів в українській мові відсутні еквіваленти. Такий прийом застосовується при перекладі новітніх авторських термінів-неологізмів, які подаються зазвичай в лапках, чи при відсутності відповідного терміну в мові перекладу. Наприклад: die Abnutzungsrate (нім.) - процентні параметри матеріальних і людських витрат під час бойових дій у одиницю часу.