Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник 2013 рік.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆
    1. Класифікація ризиків

Функціонуючи в умовах ринку, суб’єкт господарювання в кожний момент часу поставлений в умови коли від нього вимагається прийняти певне рішення: розробити шлях досягнення певної мети, яке він в змозі прийняти лише за умови, якщо буде спроможним правильно розрізняти вид ризику і своєчасно виявляти джерела (причини) його виникнення в процесі здійснення господарської діяльності, а також знати, наскільки істотним є цей ризик, які він несе в собі загрози. Менеджерам підприємств доводиться мати справу з різними видами ризику. Це зумовлено тим, що в підприємницькій діяльності існує багато джерел його виникнення, відносна важливість яких відрізняється серед підприємств і змінюється з часом.

Господарсько-фінансова діяльність підприємств обумовлена різними видами ризиків, класифікація яких значно впливає на ефективність організації управління та ризиками зокрема. В системі ефективного управління ризиками одне з провідних місць займає їх класифікація та вивчення чинників і наслідків ризиків, саме науково-обґрунтована класифікація має важливе значення для одержання всебічної характеристики ризиків.

Під класифікацією ризиків Цвігун Т. В. розумів поділ ризиків на окремі групи за певними ознаками для досягнення поставлених цілей. Волков І. М. та Грачева М. В. класифікацію ризиків визначали як систематизацію безлічі ризиків на підставі якихось ознак і критеріїв, які дозволяють об’єднати підмножини ризиків в більш загальні поняття.

Складність класифікації підприємницьких ризиків полягає в їх різноманітті. З ризиком підприємницькі фірми стикаються завжди при рішенні як поточних, так і довгострокових задач. Існують певні види ризиків, до дії яких схильні всі без виключення підприємницькі організації, але разом із загальними є, специфічні види ризику, характерні для певних видів діяльності: так, банківські ризики відрізняються від ризиків в страховій діяльності, а останні у свою чергу від ризиків у виробничому підприємництві.

Очевидно, що єдиної загальної класифікації ризиків не існує. Адже нараховується біля 40 різних критеріїв і понад 220 видів ризиків. Видова різноманітність ризиків дуже велика – від пожеж і стихійних лих до міжнаціональних конфліктів, змін в законодавстві, регулюючому підприємницьку діяльність, і інфляційних коливань. Тому в економічній літературі немає єдиного підходу до їх класифікації. Крім того, групування ризиків у кожній класифікації різноманітне. Окремі види ризиків можуть перетинатися, доповнювати, бути складовими одне одного.

Розробка науково обґрунтованої класифікації ризиків для підприємств має важливе значення з декількох позицій:

По-перше, вона допомагає визначити місце конкретного ризику в загальній системі ризиків.

По-друге, дає можливість систематизувати ризики згідно з певними критеріями.

По-третє, дозволяє обрати оптимальний метод аналізу, оцінки й управління для кожного ризику.

Крім того, характеристика конкретного виду ризику одночасно вміщує інформацію про чинники, які його генерують, що дозволяє ув’язати оцінку ймовірності виникнення і розміру можливих втрат, від прояву даного виду ризику, з динамікою відповідного фактора.

Перші спроби класифікації ризиків з’явились досить давно, практично з появою самого поняття «ризику». А. Маршалл один з перших, хто класифікував ризики. У праці «Принципи економічної науки», науковець поділив ризик на два види – особистий і підприємницький.

Дж. М. Кейнс класифікував ризики з позиції суб’єкта інвестиційної діяльності, серед яких виділив: підприємницький ризик, ризик позикодавця, ризик зміни вартості грошової одиниці. Дж. М. Кейнс зазначав, що вказані ризики тісно переплетені між собою і «накладаються» один на одного, що не завжди помічають підприємці.

Певний інтерес представляє класифікація підприємницького ризику подана І. Шумпетером, який виділяє два види ризику:

– ризик, пов’язаний з можливим технічним провалом виробництва, сюди ж відноситься також небезпека втрати благ, породжена стихійними лихами;

  • ризик, зв’язаний з відсутністю комерційного успіху.

Заслуговує на увагу підхід до класифікації ризиків В. В. Вітлінського, який класифікував ризики за такими ознаками:

  • ризик, пов’язаний з господарською діяльністю;

  • ризик, пов’язаний з особливостями діяльності підприємства;

  • ризик, пов’язаний з неповнотою інформації про стан навколишнього середовища.

Слушною є також пропозиція В. М. Гранаутова, який визначив найбільш важливі елементи ризиків:

  1. Час виникнення, що дає можливість розділити ризики на:

  • ретроспективні;

  • поточні;

  • перспективні.

  1. Основні чинники виникнення, за якими ризики поділяють на політичні та економічні (комерційні);

  2. Характер обігу, за яким ризики поділяють на зовнішні та внутрішні. Рівень зовнішніх ризиків залежить від політичних, економічних, демографічних, соціальних і географічних чинників. Діяльність підприємства безпосередньо впливає на внутрішні ризики.

  3. За характером наслідків ризики поділяються на чисті та спекулятивні. Чисті ризики пов’язані з імовірністю отримання нульового або негативного результату. Спекулятивні можуть нести в собі як збитки, так і додатковий прибуток.

  4. За сферою виникнення. Це найбільша класифікаційна група, яка базується на сфері діяльності підприємства.

Більш детальніше зупинимось на класифікації ризиків, узагальнюючи варіанти, що пропонуються в літературі з теорії ризиків.