2.3 Аналіз ліквідності
Найважливішими показниками, що характеризують фінансовий стан, є ліквідність і платоспроможність. Оцінка проводиться за даними балансу на підставі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, який необхідно для перетворення їх у готівку.
Показник ліквідності характеризує здатність підприємства виконувати свої короткострокові (поточні) зобов'язання при даних поточних активах. У загальному виді підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують поточні зобов'язання, але самі по собі це перевищення не дає повної картини ліквідності підприємства.
Виходячи із цього, для оцінки ліквідності підприємства найбільше часто використаються такі показники:
коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) Кп - відношення поточних активів до поточних зобов'язань. Він показує, у якому ступені поточні зобов'язання покриваються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів доводиться на одну грошову одиницю поточних зобов'язань.
Критичне значення Кп=1. При Кп<1 підприємство має неліквідний баланс. Значення Кп у межах 1,5-2 свідчить про те, що підприємство вчасно ліквідує борги;
коефіцієнт швидкої ліквідності Кшл ураховує якість оборотних активів (запаси не враховуються).
Однак, в оптовій і роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, тому що більша частина коштів вкладена в запаси;
коефіцієнт тимчасової абсолютної ліквідності Каб.л. – відношення швидко ліквідних активів до поточних зобов'язань.
Він визначає здатність підприємства виконувати свої поточні зобов'язання по швидко ліквідних активах і доповнює показник загальної ліквідності, тому що останній не дає потрібного подання про якісний склад тих коштів, які є джерелами покриття поточних зобов'язань.
2.4 Оцінка платоспроможності
Платоспроможність - здатність підприємства виконувати зовнішні зобов'язання (короткострокові й довгострокові) з поточних активів. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума поточних активів більше або дорівнює його зовнішньої заборгованості. Зовнішня заборгованість визначається по даним II, III й IV розділів пасиву балансу.
В умовах ринку, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюється за рахунок самофінансування, а при недоліку власних ресурсів - за рахунок позикових коштів, дуже важливу аналітичну характеристику одержує фінансова незалежність підприємства від зовнішніх позикових джерел. Запас джерел власних коштів - запаси фінансової стабільності підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позикові.
Для визначення фінансової стабільності розраховується коефіцієнт платоспроможності (Кфз), що характеризує відношення власних і позикових коштів:
Він указує, скільки позикових коштів залучили підприємство на одну грошову одиницю, вкладену в активи власних коштів. Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має досить високий рівень фінансової стабільності й відносно незалежно від зовнішніх фінансових джерел. Критичне значення коефіцієнта фінансової залежності — 2. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення долі позикових засобів у фінансуванні підприємства, а отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.
Коефіцієнт фінансового риску показує співвідношення притягнених засобів і власного капіталу. Розрахунок цього показника виробляється по формулі:
Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має досить просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць притягнених засобів доводиться на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки. Оптимальне значення даного коефіцієнта — більше або рівне 0,5. Критичне значення — 1.