1. Загальний порядок сертифікації систем якості

Сертифікація систем якості виробництва продукції в системі УкрСЕПРО проводиться з метою засвідчення відповідності системи управління якістю вимогам ДСТУ ISO серії 9000 і забезпечення впевненості у тому, що виробник здатний постійно випускати продукцію, яка відповідає вимогам нормативних документів, а продукція незадовільної якості своєчасно виявляється, і, за необхідності, виробник має можливість вжити і вживає заходи для випуску продукції належної якості. Впроваджені вперше у 1987 р. в практику світової діяльності міжнародні стандарти ISO серії 9000 стали необхідною і бажаною нормою взаємовідносин на ринках усіх країн світу.

Сертифікація систем якості — перевірка, оцінка та посвідчення акредитованим органом сертифікації систем якості того, що система якості підприємства, яка перевіряється, відповідає вимогам державного або міжнародного стандарту з системи якості.

Сертифікат на систему якості підприємства — документ, виданий згідно з правилами системи сертифікації, який посвідчує, що система якості перевірюваного підприємства відповідає вимогам державного або міжнародного стандарту з системи якості. Сертифікат на систему якості видається на певний вид або групу продукції.

За окремих обставин згідно з вимогами контрактів із зарубіжними фірмами сертифікація систем якості може виконуватись на відповідність національним стандартам інших країн.

Наявність сертифіката на систему якості виробника, яка підтверджує її відповідність ISO серії 9000, стала обов’язковою умовою при укладанні контрактів на постачання продукції, оскільки є своєрідним гарантом якості товарів.

Як сказано, починаючи з 1993 р., в Україні активно розробляють і впроваджують у практику державні стандарти, гармонізовані з відповідними їм міжнародними стандартами. Сьогодні в Україні діє більшість нормативних документів, що охоплюють основні положення міжнародних стандартів ISO серії 9000.

Сертифікація систем якості проводиться згідно з ДСТУ 3419-96 та ДСТУ EN45012-97 за активної участі підприємства-заявника. Підстави для проведення сертифікації систем якості представлені на рис. 8.1.

Рис. 8.1. Підстави для проведення сертифікації систем якості

Загальний порядок сертифікації систем якості наданий на рис. 8.2.

Рис. 8.2. Загальний порядок сертифікації систем якості

2. Об’єкти оцінок при сертифікації систем якості

Об’єктами оцінок при сертифікації систем якості є:

• діяльність з управління і забезпечення якості відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001 (ДСТУ ISO 9002, ДСТУ ISO 9003) та іншої додаткової документації;

• стан виробництва з погляду можливості забезпечення стабільної якості продукції, яка підлягає сертифікації;

• якість продукції на підставі аналізу інформації з різних джерел.

Сертифікація систем якості здійснюється у чотири етапи (рис. 8.3):

Рис. 8.3. Загальна схема сертифікації системи якості

Попередня (заочна) оцінка системи якості запроваджується з метою визначення доцільності продовження робіт із сертифікації систем якості підприємства. Вона Здійснюється Комісією органу з сертифікації з включенням не менше одного аудитора, атестованого у Системі. Орган призначає головного аудитора. Під час попередньої оцінки системи якості проводиться:

• аналіз документів та вихідних даних матеріалів (опитної анкети та інше), наданих підприємством;

• збір та аналіз додаткових відомостей про якість продукції (дані територіальних органів Держстандарту, товариств споживачів, окремих споживачів тощо).

При позитивному рішенні Орган надсилає заявнику:

• висновок і проект господарчого договору на проведення остаточної перевірки й оцінки системи якості;

• програму остаточної перевірки системи якості;

• методики перевірки і оцінки стану виробництва.

При негативному рішенні Орган надсилає заявнику Орган у своєму висновку наводить причини, усі невідповідності.

Якщо всі невідповідності швидко будуть усунені, підприємство може подати заявку на повторну попередню оцінку.

У разі необхідності головний аудитор може направляти свого представника для неофіційного відвідування підприємства.

Специфіка остаточної перевірки та оцінки системи якості виробництва у тому, що вона здійснюється комісією, що проводила попередню оцінку або іншою комісією, до якої входять експерти, що виконували попередню оцінку. До складу КОМІСІЇ обов’язково включають експерта-фахівця з розробки та (або) технології виробництва відповідної продукції.

Програма (план) перевірки та оцінки системи якості виробництва представлена на рис. 8.4.

Рис. 8.4. Програма (план) перевірки та оцінки системи якості виробництва

Робочі документи для реалізації програми (розробляються аудиторами під керівництвом Головного аудитора):

• переліки контрольних питань, які використовуються для оцінки елементів системи якості;

• форми для реєстрації спостережень під час перевірки;

• форми для документування допоміжних даних, які підтверджують висновки аудиторів.

Загальна процедура перевірки надана в табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Загальна процедура перевірки та оцінки системи якості виробництва

Етапи	Зміст
Проведення попередньої наради	Організатор — підприємство та Головний аудитор. Учасники — члени Комісії, персонал підприємства
Проведення попередньої наради	Питання, які вирішуються: • інформування про мету, завдання, програму, методи, процедуру перевірки; • встановлення офіційних способів спілкування між аудиторами та персоналом підприємства; • графік перевірок Результат — протокол наради та розподіл обов’язків між аудиторами (додаток до протоколу)
Проведення обстеження	Мета: • надати керівництву зауваження, складені за результатами перевірки та оцінки; • зробити попередні висновки щодо можливості (неможливості) видачі сертифіката відповідності системи якості підприємства вимогам нормативних документів. Результат — протокол, який підписується всіма членами комісії Забезпечується конфіденційність результатів перевірки
Підготовка звіту	Готує комісія Кожний аудитор подає звіт про стан тих елементів системи, які він перевіряв. Підписують усі члени Комісії: • загальні відомості про підприємство та Орган з сертифікації; • підстави для проведення перевірки; • перелік документів, на відповідність яким здійснювалась перевірка; • програма перевірки; • характеристика фактичного стану об’єктів перевірки; • зауваження щодо невідповідності; • висновки Комісії; • висновок про можливість (неможливість) видачі сертифіката. Термін підготовки — місяць після заключної наради