Класифікація товарних складів і технологічні вимоги до їхньої будови

Цілі та завдання оптових і роздрібних торговельних підприємств споживчої кооперації визначають технологічні, технічні й організаційні особливості товарних складів, які зумовлюють неоднорідність функцій, виконуваних складами, що й дає змогу класифікувати їх за окремими ознаками.

За місцем розташування в процесі руху товарів розрізняють склади в районах виробництва і заготівель та склади у районах споживання.

Склади, розташовані в районах виробництва, виконують функції концентрації продукції промислових чи сільськогосподарських підприємств у зоні їх діяльності, а також підсортування, обробки і комплектування великих партій товарів для відвантаження їх у райони споживання. Це склади вихідних, торговельно-закупівельних баз, склади заготівельних організацій споживчої кооперації, елеватори тощо.

Склади, розташовані у районах споживання, розукрупнюють великі партії товарів, які надходять із районів виробництва, чи концентрують невеликі партії товарів, що виробляються багатьма підприємствами в районі їх діяльності. Це склади оптових торго­вельних баз, розподільні холодильники, склади райспоживспілок і споживчих товариств.

За характером виконуваних операцій товарні склади поділяються на підсортувально-розподільні, транзитно-перевалочні, сезонного і довготермінового зберігання.

Провідна роль у системі торговельних складів належить підсортувально-розподільним складам. Основні технологічні операції, виконувані ними, об'єднують приймання товарів, підготовку до відпуску, підсортовування, переупаковування, розфасовування і безпосередній відпуск у роздрібну торговельну мережу. Отримуючи від промислових підприємств чи торговельно-закупівельних баз великі партії товарів складного асортименту, такі склади приймають їх за кількістю та якістю, накопичують запаси та зберігають протягом недовгого часу, перетворюють виробничий асортимент у торговий, комплектують замовлення відповідно до потреб роздрібної торговельної мережі і відправляють товари у магазини. Операції з товарами простого асортименту зводяться до приймання їх за кількістю та якістю, підсортовування і відправлення покупцю.

Транзитно-перевалочні склади створюються на залізничних станціях, водних пристанях, у морських портах для приймання, короткотермінового зберігання, комплектування партій товарів цілими тарними місцями та їх відправлення. Такі склади використовуються для перевантаження товарів з одного виду транспорту на інший і відправлення в райспоживспілки і споживчі товариства, віддалені від транспортних шляхів.

На складах сезонного зберігання накопичують, обробляють і зберігають товари сезонного виробництва чи споживання (овочі, фрукти, картоплю, товари весняно-літнього чи осінньо-зимового сезону тощо).

Для тривалого зберігання товарів використовують склади довготермінового зберігання і резервні з відповідними організацією і технологічним устаткуванням.

За товарною спеціалізацією розрізняють склади спеціалізовані, універсальні і змішані.

Спеціалізовані склади приймають, зберігають і відпускають товари будь-якої окремої групи чи підгрупи (вузькоспеціалізовані). В них зберігають товари простого асортименту (сіль, олію, гас тощо). Спеціалізовані склади мають широкий внутрішньогруповий асортимент товарів, найкращі умови для зберігання і організації інших складських технологічних операцій.

Універсальні склади призначені для зберігання і обробки кількох (або великої кількості) товарних груп продовольчих чи непродовольчих товарів складного асортименту. В умовах переходу до ринку і відсутності чіткої спеціалізації оптової і роздрібної торгівлі такі склади набувають значного поширення.

Це стосується і змішаних складів, де зберігаються як непродовольчі, так і продовольчі товари.

За особливостями технічного спорядження розрізняють загальнотоварні і спеціальні склади.

Загальнотоварні склади пристосовані для зберігання і обробки різноманітних товарів, це основний тип складів у кооперативній торгівлі.

Спеціальні склади пристосовані для обробки окремих товарів, які потребують особливих умов зберігання: холодильники, плодо-овочесховища, склади солі, олії, будівельних матеріалів тощо.

За формами користування товарні склади поділяються на склади індивідуального, спільного (кооперативні) і загального користування.

Склади індивідуального користування знаходяться у віданні однієї торговельної організації чи підприємства. Вони можуть бути власними чи орендованими.

Склади спільного користування (кооперативні) забезпечуються капіталовкладенням кількох торговельних підприємств.

Різновидом складів спільного користування є об'єднані склади, які належать одній торговельній організації, але орендовані кількома.

Склади загального користування за відповідну плату надають площу для зберігання товарів будь-яким торговельним організаціям. Як правило, вони знаходяться у віданні транспортних організацій і здійснюють короткотермінове зберігання обумовленої кількості товарів. На замовлення клієнтів на таких складах комплектують партії товарів (без попереднього підсортовування і доробки) і відправляють їх у пункти призначення.

За ступенем механізації робіт склади поділяють на механізовані (з частковою чи комплексною механізацією окремих операцій чи технологічних процесів) і автоматизовані, засновані на комплексній механізації складських операцій, в тому числі автоматизованому управлінні складським технологічним процесом. Більша частина діючих складів належить до першого виду.

Залежно від кількості поверхів розрізняють одноповерхові і багатоповерхові склади.

За типом будівель і їх технічним обладнанням складські будівлі поділяються на відкриті майданчики, напівзакриті і закриті складські приміщення.

Відкриті майданчики мають тверде покриття і нахил для водостоку. Розрізняють заасфальтовані (бетонні) грунтові майданчики, майданчики-естакади і майданчики-платформи.

Напівзакритими складськими приміщеннями вважають навіси. Вони бувають без стін, але з дахом, що кріпиться па стовпах, а також з однією чи кількома стінами по периметру. Такі навіси переважно використовуються для зберігання товарів і тари, що потребують захисту від атмосферних опалів.

Закриті складські приміщення є основним типом загальнотоварних і спеціальних будівель складів.. Вони призначаються для зберігання товарів, які потребують створення належних режимів — температури і вологості. Закриті склали поділяються на неутеплені, утеплені (з перекриттям, дахом, утепленою підлогою, дверними тамбурами й подвійними вікнами) й опалювані (з опалювальним обладнанням і вентиляційними приладами для підтримання відповідної температури і вологості).

Складські приміщення мають відповідати встановленим вимогам освітленості, вентиляції, утепленості, пожежної безпеки й т. ін., що пов'язане з загальнотехнічним спорядженням складів.

Кожній операції має відповідати складська площа (місткість), що дорівнює обсягу товарного потоку.

Класифікація обладнання складів.

Щоб створити необхідні умови зберігання запасів товарів будуються різноманітні сховища (склади).

Внаслідок того, що товари мають різні фізичні властивості і характеристики, за призначенням складське обладнання для зберігання поділяється на три групи:

1. для тарно-штучних вантажів;

2. для навалочних і насипних вантажів;

3. для рідких товарів.

Кожна група включає ряд видів обладнання, наприклад, стелажі, піддони,

резервуари тощо.

Обладнання для зберігання вантажів на складах має відповідати таким вимогам:

• створювати умови для якісного зберігання товарів, що можливе за умови відповідності типу обладнання типові складу;

• забезпечувати зручність укладання і виймання товарів (оскільки товарні запаси на складах постійно перебувають у русі, поповнюючись чи убуваючи, то ці операції слід проводити без значних затрат зусиль складських робітників);

• сприяти найефективнішому використанню площі і об'єму складу, для чого обладнання має бути змінюваним за ємністю залежно від змінення габаритів і кількості товарів, що зберігаються;

• має бути придатним для застосування машин і механізмів при проведенні складських операцій;

• конструкція обладнання має бути надійною, щоб витримувати статичні навантаження товарів певної маси протягом довгого часу.