Гемограма

Найменування характеристики	Значення
Гематокрит (співвідношення формені елементи: плазма)	45:55
Кількість еритроцитів	4-5-^Ю12 в 1 л
Кількість ретикулоцитів	2-10 На 1 тис. еритроцитів
Кількість лейкоцитів	4-9•109 в 1 л
Кількість тромбоцитів	180-320•109 в 1 л
Швидкість осіданн"я еритроцитів (ШОЕ)	6-12 мм/год
Гемоглобін	130-160 г/л

Таблиця 2

Лейкоцитарна формула

Гранулоцити, %					Агранулоцити, %
базофільні	ацидофільні	нейтрофільні			лімфоцити	моноцити
		юні	паличкоядерні	сегментоядерні
0—1	0,5—5-	0,5—1	1—6	47—72	19—37	3—11

Гемограма та лейкоцитарна формула можуть змінюватися при різних захворюваннях. Ці зміни використовуються у медицині для діагностики відповідних хвороб.

Вікові зміни крові. Кількість еритроцитів у новонароджених дітей більша, ніж у дорослих і дорівнює від 6,0•10¹² до 9,0•10¹² в 1 л. Кількість лейкоцитів при народженні дитини також більша і сягає 10...30•10⁹ в 1 л. Відрізняється від дорослих також дитяча лейкоцитарна формула, яка змінюється протягом перших 14-15 років життя дитини. Ці зміни торкаються співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів. При народженні дитини процентний вміст згаданих лейкоцитів такий самий, як і у дорослої людини, тобто біла кров має нейтрофільний профіль (нейтрофілів більше, ніж. лімфоцитів). Далі кількість нейтрофілів починає знижуватися, а лімфоцитів — рости і на четверту-п'яту добу постнатального періоду процент нейтрофілів і лімфоцитів стає однаковим (приблизно по 45 %). Процес зниження кількості нейтрофілів і росту числа лімфоцитів триває один-два роки, коли стабілізується так звана дитяча лейкоцитарна формула, яка має лімфоцитарний профіль (65 % лімфоцитів і 25 % нейтрофілів). У наступний період кількість лімфоцитів починає знижуватися, а нейтрофілів — рости, що знову веде до зрівнювання їхнього процентного співвідношення на четвертому-п'ятому році життя дитини. Процес зниження числа лімфоцитів і наростання нейтрофілів продовжується до 14-15 років, коли лейкоцитарна формула стає такою як у дорослого.

Якщо описані зміни формули зобразити графічно, то дві криві, якими позначено процентний вміст нейтрофілів і лімфоцитів перетнуться двічі — на четверту-п'яту добу та на четвертому-п'я-тому році життя. Тому означені періоди отримали назву першого і другого фізіологічного перехресть (табл. 3).

Лімфа (lympha) являє собою жовтувату рідину, яка тече по лімфатичних капілярах і судинах. Вона складається з лімфоплазми та формених елементів. Хімічний склад лімфоплазми близький до плазми крові, але вона містить менше білка. Серед білків у лімфоплазмі переважають альбуміни; вона містить також нейтральні жири, цукри, мінеральні речовини. Формені елементи лімфи представлені головним чином лімфоцитами (95...98 %), незначною кількістю інших видів лейкоцитів, іноді трапляються еритроцити. Склад лімфи у різних частинах тіла неоднаковий. Наприклад, лімфа, що відтікає від кишки, має багато жирів; лімфа, що пройшла через лімфатичні вузли, збагачена лімфоцитами. Розрізняють периферійну лімфу (до лімфатичних вузлів), проміжну (після проходження через лімфатичні вузли) і центральну (лімфу грудної і правої лімфатичних проток).

Лімфа утворюється шляхом всмоктування тканинної рідини у лімфатичні капіляри. Тканинна рідина у свою чергу утворюється за рахунок надходження води, білків та інших речовин з кровоносних капілярів у міжклітинний простір. З лімфатичних капілярів далі лімфа надходить у периферійні лімфатичні судини, по них — у лімфатичні вузли, потім у великі лімфатичні судини і вливається у кров великих вен.

Таблиця З