- •1. Цитологія
- •1.1. Вчення про клітину. Неклітинні структури організму
- •Терміни для запам'ятовування
- •1.2. Клітинна оболонка. Цитоплазма
- •Терміни для запам'ятовування
- •1.3. Ядро. Репродукція клітин
- •Терміни для запам'ятовування
- •2. Загальна гістологія
- •2.1. Загальні принципи організації тканин. Епітеліальні клітини. Залозистий епітелій
- •Терміни для запам'ятовування
- •2.2. Тканини внутрішнього середовища. Морфологія та функції крові
- •Гемограма
- •Лейкоцитарна формула
- •Особливості лейкоцитарної формули у дітей
- •Терміни для запам'ятовування
- •2.3. Кровотворення (гемоцитопоез)
- •Терміни для запам'ятовування
- •2.4. Сполучні тканини. Власне сполучні тканини. Сполучні тканини зі спеціальними властивостями
- •Терміни для запам'ятовування
- •2.5. Скелетні тканини: хрящова та кісткова
- •Терміни для запам'ятовування
- •2.6. М'язові тканини
- •Терміни для запам'ятовування
- •2.7. Нервова тканина
- •Терміни для запам'ятовування
Гемограма
Найменування характеристики |
Значення |
Гематокрит (співвідношення формені елементи: плазма) |
45:55 |
Кількість еритроцитів |
4-5-^Ю12 в 1 л |
Кількість ретикулоцитів |
2-10 На 1 тис. еритроцитів |
Кількість лейкоцитів |
4-9•109 в 1 л |
Кількість тромбоцитів |
180-320•109 в 1 л |
Швидкість осіданн"я еритроцитів (ШОЕ) |
6-12 мм/год |
Гемоглобін |
130-160 г/л |
Таблиця 2
Лейкоцитарна формула
Гранулоцити, % |
Агранулоцити, % |
|||||
базофільні |
ацидофільні |
нейтрофільні |
лімфоцити |
моноцити |
||
юні |
паличкоядерні |
сегментоядерні |
||||
0—1 |
0,5—5- |
0,5—1 |
1—6 |
47—72 |
19—37 |
3—11 |
Гемограма та лейкоцитарна формула можуть змінюватися при різних захворюваннях. Ці зміни використовуються у медицині для діагностики відповідних хвороб.
Вікові зміни крові. Кількість еритроцитів у новонароджених дітей більша, ніж у дорослих і дорівнює від 6,0•1012 до 9,0•1012 в 1 л. Кількість лейкоцитів при народженні дитини також більша і сягає 10...30•109 в 1 л. Відрізняється від дорослих також дитяча лейкоцитарна формула, яка змінюється протягом перших 14-15 років життя дитини. Ці зміни торкаються співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів. При народженні дитини процентний вміст згаданих лейкоцитів такий самий, як і у дорослої людини, тобто біла кров має нейтрофільний профіль (нейтрофілів більше, ніж. лімфоцитів). Далі кількість нейтрофілів починає знижуватися, а лімфоцитів — рости і на четверту-п'яту добу постнатального періоду процент нейтрофілів і лімфоцитів стає однаковим (приблизно по 45 %). Процес зниження кількості нейтрофілів і росту числа лімфоцитів триває один-два роки, коли стабілізується так звана дитяча лейкоцитарна формула, яка має лімфоцитарний профіль (65 % лімфоцитів і 25 % нейтрофілів). У наступний період кількість лімфоцитів починає знижуватися, а нейтрофілів — рости, що знову веде до зрівнювання їхнього процентного співвідношення на четвертому-п'ятому році життя дитини. Процес зниження числа лімфоцитів і наростання нейтрофілів продовжується до 14-15 років, коли лейкоцитарна формула стає такою як у дорослого.
Якщо описані зміни формули зобразити графічно, то дві криві, якими позначено процентний вміст нейтрофілів і лімфоцитів перетнуться двічі — на четверту-п'яту добу та на четвертому-п'я-тому році життя. Тому означені періоди отримали назву першого і другого фізіологічного перехресть (табл. 3).
Лімфа (lympha) являє собою жовтувату рідину, яка тече по лімфатичних капілярах і судинах. Вона складається з лімфоплазми та формених елементів. Хімічний склад лімфоплазми близький до плазми крові, але вона містить менше білка. Серед білків у лімфоплазмі переважають альбуміни; вона містить також нейтральні жири, цукри, мінеральні речовини. Формені елементи лімфи представлені головним чином лімфоцитами (95...98 %), незначною кількістю інших видів лейкоцитів, іноді трапляються еритроцити. Склад лімфи у різних частинах тіла неоднаковий. Наприклад, лімфа, що відтікає від кишки, має багато жирів; лімфа, що пройшла через лімфатичні вузли, збагачена лімфоцитами. Розрізняють периферійну лімфу (до лімфатичних вузлів), проміжну (після проходження через лімфатичні вузли) і центральну (лімфу грудної і правої лімфатичних проток).
Лімфа утворюється шляхом всмоктування тканинної рідини у лімфатичні капіляри. Тканинна рідина у свою чергу утворюється за рахунок надходження води, білків та інших речовин з кровоносних капілярів у міжклітинний простір. З лімфатичних капілярів далі лімфа надходить у периферійні лімфатичні судини, по них — у лімфатичні вузли, потім у великі лімфатичні судини і вливається у кров великих вен.
Таблиця З
