13.5. Висновки.

1. Узагальнена оцінка сукупної цінності технічної системи визначається сумою оцінок приватних цінностей (властивостей).

2. Для оцінки властивостей системи необхідно вибрати найбільше об'єктивну одиницю вимірів.

3. Обрані для оцінки визначальні властивості називаються критеріями. Вибір критеріїв є найважливішим етапом оцінювання, що забезпечує порівнянність і повноту оцінок.

4. Перетворення оцінок окремих критеріїв в узагальнену оцінку можна проводити різноманітними методами. Метод такого перетворення являє собою один із найважливіших чинників об'єктивності оцінки

5. На деяких стадіях становлення TS важку проблему являє правильне оцінювання її властивостей. Об'єктивне оцінювання сприяє кращій якості узагальненої оцінки.

Таблиця 13.2

Засоби опрацювання бальних оцінок із метою визначення цінності системи

Вид узагальненої оцінки	Формула	Геометричний зміст	Примітка
1. Абсолютне середнє арифметичне			Простий розрахунок
2. Відносне середнє арифметичне			Порівняння з ідеальним варіантом р2  1
3. Зважене абсолютне середнє арифметичне		Середнє значення	Враховується важливість властивостей
4. Зважене відносне середнє арифметичне			р4  1
5. Абсолютне середнє геометричне			p5 = 0 при рi = 0
6. Відносне середнє геометричне		Сторона n-мірного “куба”, еквівалентного плитці	p6  1
7. Зважене абсолютне середнє геометричне		зі сторонами р1, ... , pn	Несуттєва, тому що g випадає.
8. Зважене відносне середнє геометричне			Як п. 7.
9. Абсолютний вектор
10. Відносний вектор		Діагоналі n-мірної плитки	р10  1
11. Зважений абсолютний вектор		зі сторонами р1, ... , pn
12. Зважений відносний вектор			р12  1
Позначення р1, …, рn - бальні оцінки критеріїв 1, …, n; рмакс - бальна оцінка ідеального варіанта; g1, …, gn –значення (ваги) критеріїв оцінки, р - узагальнена оцінка; n - кількість критеріїв оцінки; р = сума балів оцінок від р1 до рn.

14. Спеціальні теорії технічних систем.

При розгляді видів теорії з погляду їх застосування зазначені два види теорії: загальна і спеціальна. Дотепер розглядалася загальна теорія.

Спеціальні теорії технічних систем мають справу з окремими категоріями систем. Класифікація технічних систем може бути проведена відповідно до розглянутих там аспектів; класи і навіть деякі види технічних систем можуть бути об'єктами спеціальних теорій.

Звичайно інженери і науковці спеціалізуються на визначених видах, типах і сімействах технічних систем, таких, як гідравлічні і поршневі машини, або парові і газові турбіни, або насоси, компресори і т.п. (мал.14.1.).

Аналогічно дані, приведені в таблиці, можуть служити вихідним пунктом для класифікації спеціальних теорій по ієрархічній ознаці, наприклад, теорії верстатів, що металообробних верстатів, токарських верстатів і т.д. З іншого боку, навчання про механізми і навчання про машинні елементи (деталі машин) відомі як спеціальні теорії складових частин технічних систем. Подібних прикладів можна привести багато.

Ці міркування і приклади дозволяють визначити такі важливі аспекти для побудови спеціальних теорій: а) функція (насоси, верстати, піднімальні устрої); б) принцип дії (поршневі машини, електродвигуни, реактивні двигуни); в) рівень абстрактності (верстати, що металообробні верстати, токарні верстати); г) ступінь складності (машинні системи, механізми, машинні елементи).

У задачі спеціальної теорії входять одержання і систематизація знань про відповідний тип або вид технічних систем і побудова на цій основі методів їх опрацювання.

Виявлення взаємозв'язків між загальною і спеціальними теоріями технічних систем дозволяє створити логічну і струнку єдину структуру науково-технічних знань. Користь цього очевидна.

Мал.14.1.Поділ технічних систем у відповідності зі спеціальними теоріями систем (на прикладі з області машинобудування).

Спеціальні теорії технічних систем повинні охоплювати такий комплекс питань:

- дослідження системи перетворень; аналіз елементів системи перетворень, таких, як види вхідних впливів, технологія, операнди та інші;

- структури технічних систем визначених категорій; у тому числі типові функціональні структури, їхні варіанти і модифікації;

- принципи дії, що використовуються або можуть знайти застосування;

- типові носії функцій (виконавчі органи) і їх відношення;

- типові властивості технічних систем, конструктивні ознаки і їхня реалізація, засоби забезпечення необхідних властивостей, проблема якості, порівняльні оцінки;

- вивчення закономірностей створення і використання даної категорії (виду) технічних систем;

- узагальнення отриманого досвіду і виявлення тенденцій розвитку.

Спеціальна теорія, що включає розгляд усіх цих питань, буде сильно відрізнятися від теорій, що викладаються в сучасних підручниках (хоча вона і буде засновуватися в основному на тій же інформації).

Крім того, при побудові таких теорій і систематизації спеціальних знань варто пристосовувати їх до можливостей обчислювальної техніки, що забезпечить подальший прогрес у відповідній області.