План заняття

1. Огюст Конт – основоположник соціологічної науки. Розвиток соціологічної науки в ХІХ ст.: основні напрями і школи.

2. Класична соціологія кінця ХІХ – початку ХХ ст.

3. Характеристика основних сучасних соціологічних теорій.

4. Особливості розвитку соціологічної науки в Україні.

Методичні рекомендації

Вивчення першого питання радимо розпочати з осмислення тих умов, які склалися в суспільстві на початку ХХ ст., що спричинили широке розгортання різноманітних соціальних досліджень і зумовили появу нових методологічних та світоглядних уявлень про суспільство.

Необхідно зосередити увагу на проблемі місця й ролі О. Конта у розробці основних ідей і завдань соціології як науки про суспільство. Він не лише вводить новий термін «соціологія» у науковий вжиток, а й розробляє досить повну систему соціологічного знання, окреслює предмет, структуру, визначає пізнавальні засоби та можливості нової науки. При розгляді цього питання варто звернути увагу на систему соціології, де він виділяє два розділи – соціальну статику, предметом якої є природні умови існування соціальної системи, і соціальну динаміку, яка відіграє в системі О. Конта роль теорії суспільного прогресу, в основу якої покладено принцип інтелектуального розвитку людства та відображено у «великому основному законі трьох стадій». Необхідно підкреслити значення соціологічної системи О. Конта для розвитку соціологічного знання.

Також потрібно глибоко й критично проаналізувати два основні напрямки розвитку соціології у ХІХ ст. – натуралізм та психологізм. Аналізуючи натуралістичний напрямок (соціологічний позитивізм), зверніть увагу на такі його школи: органістичну (Г. Спенсер), соціал-дарвінську (У. Беджгот, Л. Гумплович), расово-антропологічну (Ж. А. де Гобіно, Х. С. Чемберлен), географічну (Г. Т. Бокль, Л. І. Мєчніков). При цьому вкажіть, що є спільного для цих шкіл натуралістичного напряму.

При висвітлені психологічного напряму (соціологічного психологізму) дайте характеристику концепції групової поведінки, зокрема, «психології народів» (В. Вундт), «психології натовпу» (Г. Лебон), «психології наслідування» (Г. Тард) та інстиктивізму (У. Мак-Дугалл), і покажіть, яке значення мав соціологічний психологізм на подальший розвиток соціології.

При розгляді другого питання розкрийте обмеженість натуралістичних та психологічних тлумачень суспільного життя. Виникають і посилюються переконання, що суспільство має свою специфіку, що соціальні структури й відносини не є чимось зовнішнім стосовно людини, а постають продуктами минулої та сучасної її діяльності, і зрозуміти їх можна лише у зв’язку з людською діяльністю. Як наслідок – зростає зацікавлення проблемами соціальної дії і взаємодії, розробки методів пізнання соціальних явищ і процесів.

Розкрийте особливість класичного періоду у становленні соціології. У зв’язку з цим, проаналізуйте концепцію Макса Вебера, який ввійшов в історію соціології як засновник «розуміючої соціології» і теорії соціальної дії.

У контексті висвітлення цього питання охарактеризуйте теоретичну концепцію Е. Дюркгейма, яку називають «соціологізмом» або «соціальним реалізмом». Проаналізуйте детальніше поняття «норма» та «аномія» Е. Дюркгейма.

Висвітлюючи третє питання, зверніть увагу, що сучасна західна соціологія характеризується великим різноманіттям ідей, теорій, парадигм. Розмежуйте макросоціологічні та мікросоціологічні теорії.

Основними макросоціологічними теоріями є структурний функціоналізм (Т. Парсонс, Р. Мертон) і теорія соціального конфлікту (К. Маркс, Г. Зіммель, Л. Козер, Р. Дарендорф). Ці теорії зосереджені на виявленні закономірностей становлення та розвитку соціальних систем і виходять з аналізу великих спільнот (соціальних груп, страт, націй тощо). Згідно з ними різні мікропрояви і процеси (поведінка особистості, міжособистісні відносини тощо) розглядаються під кутом зору закономірностей макрорівня.

У межах мікросоціологічних теорій здійснюється аналіз «мікрооб’єктів»: міжособистісних взаємодій, стосунків, комунікативних зв’язків у малих групах, поведінки особистості, соціологія окремих соціальних явищ, процесів тощо. В основу мікросоціологічного аналізу покладено дослідження повсякденної взаємодії людей. Макросоціологічні явища розглядаються представниками мікросоціології як неправомірні абстракції, реальність яких неможливо довести емпірично. До мікросоціологічних теорій відносять: символічний інтеракціонізм (Дж.-Г. Мід, Г. Блумер), теорію соціального обміну (Дж. Хоманс, П. Блау), феноменологічну соціологію (А. Щюц), етнометодологію (Г. Гарфінкель), психоаналітичні теорії (З. Фрейд, Е. Фромм, Ф. Гіддінгс).

При розгляді четвертого питання проаналізуйте уявлення про особливості становлення української соціологічної традиції, формування соціологічних поглядів, оскільки цей процес був надзвичайно складним і болісним; плідні соціологічні розробки, які стали надбанням соціології в Україні на довгий час залишилися призабутими. У зв’язку з цим, розгляньте такі з них, як політична соціологія М. Драгоманова, генетична соціологія М. Грушевського, соціальна наука Б. Кістяківського, соціологія державотворення В. Липинського, внесок у розвиток української соціології М. Шаповала та ін.

На завершення охарактеризуйте розвиток соціології в Україні на сучасному етапі, її місце та роль у розбудові українського суспільства.