§35. Принципи радіотелефонного зв’язку.

При вивченні даних тем можна розповісти про Пильчикова Миколу Дмитровича. Він народився у м. Полтава 21 травня 1857 р. в сім’ї вчителя. У 1880 р. М.Д. Пильчиков успішно закінчив університет із ступенем кандидата і був залишений на кафедрі фізики для підготовки на звання професора. Молодий вчений у 1883 р. проводить дослідження в районі Курської магнітної аномалії, результати яких опублікував у статті „Магнитные наблюдения между Харьковом и Курском в 1883 г.” Він перший висловив думку про те, що подальші дослідження в районі Курська можуть привести до відкриття тут багатих покладів залізної руди.

М.Д. Пильчиков був одним із піонерів- винахідників радіо. Незалежно від О,С, Попова та Шимкевича він винайшов і виготовив власний протектор бездротового телеграфування для застосування у військовій і морській справі. З дозволу головного морського штабу Російської імперії, при сприянні командування

Чорноморського флоту і портів Чорного моря вперше провів експеримент радіокерування на відстані. Досліди з бездротового телеграфування було проведено в 1903 р. на Чорноморському флоті між Херсонським маяком і транспортом „Днестр” у присутності М.Д. Пильчикова. На обговоренні доповіді М.Д. Пильчикова про проведення експерименту з його приладом був присутній відомий російський вчений-професор, винахідник радіо О.С. Попов.

Пильчиков захоплювався музикою та українською поезією, сам писав вірші, кілька з яких надрукував у альманасі українського письменника і військового лікаря В.С. Александрова „Складка” під ініціалами М.П.

Життя М.Д. Пильчикова обірвалося 19 травня 1908 р., коли вченому йшов 51 – й рік.

Згідно діючої програми з фізики для 9-11 класу відповідно до видання Фізика. 9 клас: Підручник для загальноосвіт. навч. закладів / Ф.Я. Божинова, М.М. Кирюхін, О.О. Кирюхіна. – Х.: Видавництво „Ранок”, 2009.- 224с.: іл.

§31. Атом і атомне ядро.

або Фізика. 11 клас. Академічний рівень. Профільний рівень: Підручник для загальноосвіт. навч. зал. / В.Г. Бар’яхтар, Ф.Я. Божинова, М.М. Кірюхін, О.О. Кірюхіна.- Х.: Видавництво „Ранок”, 2011.- 320 с.: іл.

§53. Протонно-нейтронна модель атомного ядра.

При вивченні даних тем можна розповісти про Іваненка Дмитра Дмитровича – доктора фізико-математичних наук, професора Московського університету ім. М.В. Ломоносова. Він народився 29 липня 1904 р. у м. Полтаві. В 1927 р. закінчив Ленінградський університет. Очолював відділ теоретичної фізики в Українському фізико-технічному інституті в Харкові.

Після відкриття англійським фізиком Д. Чедвіком третьої елементарної частинки – нейтрона, про що він повідомив у кінці лютого 1932 р. на сторінках англійського журналу „Nature”, Д.Д. Іваненко 28 травня 1932 р. виступив на сторінках цього самого журналу із статтею „Гіпотеза про роль нейтронів”, в якій уперше висловив думку, що нейтрон є поряд з протоном структурним елементом ядра, і вперше сформулював протонно-нейтронну модель ядра, нині загальновизнану. На початку 1934 р. разом з І.Є. Таммом, коли у фізиці першочерговою стала проблема пояснення природи сил, що утримують нуклони в ядрі, заклали основи теорії ядерних сил, що базується на так званому обмінному характері дії нуклонів у ядрі. Протягом 1944 – 1948 рр. разом з Т.Я. Померанчуком і А.О. Соколовим розробив теорію електромагнітного випромінювання електронів великих енергій у прискорювачах типу бетатрона і синхротрона. Виконав важливі дослідження з теорії космічних злив. Д.Д. Іваненко разом з В.О. Фоком розробив теорію паралельного перенесення спінарних хвильових функцій електрона, що дало змогу узагальнити квантове рівняння Дірака на випадок наявності тяжіння.

Пасічник Митрофан Васильович народився 17 червня 1912 р. в м. Жирківці (тепер Машівського району Полтавської області.

Основний напрям наукової діяльності – фізика атомного ядра. Він досліджує фундаментальні проблеми цієї галузі фізичних знань, тісно пов’язуючи свою наукову діяльність з роботами школи академіка І.В. Курчатова. При безпосередній участі і керівництві М.В. Пасічника в ІФ АН УРСР була створена велика експериментальна база для ядерних досліджень( у 1957 р. почав працювати тут споруджений циклотрон, а в 1960 р. був запущений у дію атомний реактор типу ВВР-М потужністю 10 МВт, завершується монтаж нового унікального циклотрону). Разом із співробітниками виконав ґрунтовні дослідження по вивченню взаємодії протонів і нейтронів з атомними ядрами і особливо непружного розсіяння нейтронів ядрами. Встановив залежність ефективності розсіяння від числа нейтронів і протонів у ядрі, досліджував поляризацію протонів при пружному розсіянні. Дослідження, які проводилися в ІФ АН УРСР висвітлені М.В. Пасічником в монографіях „Вопросы нейтронной физики средних энергий”, „Нейтронная физика”.

Згідно діючої програми з фізики для 9-11 класу відповідно до видання Фізика: підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (профільний рівень) / авт.: Т.М. Засєкіна, М.В. Головко. – К.: Педагогічна думка, 2010. – 304 с., іл.., табл.