- •Хімічний склад і поживні речовини кормів
- •Значення вітамінів у годівлі сільськогосподарських
- •Класифікація і характеристика кормів
- •1.Хімічний склад і поживні речовини кормів
- •2. Значення вітамінів у годівлі сільськогосподарських тварин і птиці
- •Класифікація і характеристика кормів Зелені корми
- •Грубі корми
- •Коренебульбоплоди, особливості їх зберігання і згодовування
- •Концентровані корми
- •Виробництво зневоднених кормів
- •Раціональні способи обробки соломи
- •Корми тваринного походження і мікробіологічного синтезу
- •Відходи технічних виробництв, мінеральні добавки
- •Комбікорми
2. Значення вітамінів у годівлі сільськогосподарських тварин і птиці
Вітамін А (ретинол) утворюється в організмі тварини з каротину – провітаміну А. Вітамін А входить до складу всіх клітин організму і виконує різноманітні функції, пов’язані із ростом, розвитком, плодючістю тварин.
Каротин і каротиноїди містяться головним чином у зелених рослинах, трав’яному борошні, якісному сіні, сінажі, моркві, зерні жовтих сортів кукурудзи. Перетворення каротиноїдів на вітамін А відбувається в печінці і стінці тонкого відділу кишечнику.
Вітамін D (кальциферол). Вітамін D утворюється за ультрафіолетового опромінення провітаміну, що знаходиться в шкірі і поті тварин. Тому тваринам, що знаходяться влітку на пасовищах, а взимку регулярно користуються моціоном, його не бракує.
Фізіологічна роль вітаміну D полягає в регуляції обміну в організмі кальцію і фосфору. D-вітамінна недостатність є особливо згубною для молодняку. Кістки тварин стають м’якими і крихкими, деформуються хребет, суглоби, виникає рахіт.
Кращим вітамінним підгодовуванням для тварин є риб’ячий жир, концентрат вітаміну D, опромінені дріжджі.
Вітамін Е сприяє кращому заплідненню тварин і розвитку ембріона, бере участь в обміні ліпідів, білків і вуглеводів. Брак вітаміну Е може призвести до морфологічних і функціональних змін в органах розмноження, стати причиною безпліддя. У значній кількості він міститься в зелених рослинах, зернах кукурудзи, вівса і пшениці, особливо багато його в зародках зерен і рослинних маслах. Для покриття дефіциту вітаміну Е використовують препарат тривітамін, до складу якого входять, окрім вітаміну Е, вітамін D і А.
Вітамін С, або аскорбінова кислота належить до водорозчинних, бере участь в окислювально - відновних процесах, сприяє обміну вуглеводів, жирів і білків, активізує діяльність клітинних ферментів, бере участь в синтезі стероїдних гормонів. Нестача вітаміну знижує стійкість тварин до захворювань. Найбільша кількість вітаміну С міститься в зелених кормах, силосі, свіжій траві, хвої, коренебульбоплодах.
Вітаміни групи В. Зазначена група найчисленніша. Нині до неї зараховують близько 20 різних речовин (вітаміни B1 – тіамін, В2 – рибофлавін, В6 – піридоксин, B12 – кобаломін і ін.). Вітаміни групи В беруть активну участь в обміні речовин, регулюють діяльність нервової системи, є складовою частиною ферментів. Брак хоча б одного вітаміну з наведеної групи спричиняє порушення обміну речовин, призводить до різних захворювань тварин, затримки їх росту, зниження продуктивності. Джерелом вітамінів групи В слугують корми, але можливий також синтез їх мікроорганізмами травного тракту жуйних тварин, у зв'язку з чим вони у меншою мірою потребують вітамінів цієї групи.
Мінеральні речовини, як вже мовилося раніше, виконують важливі фізіологічні функції в організмі. Мінеральні речовини входять до складу крові, тканинних соків, ферментів, кісткової, м'язової і нервової тканин.
Вони знаходяться в кожній живій клітині як розчини або сполуки з органічними речовинами. Мінеральні речовини справляють вплив на перетравлення їжі, засвоєння поживних речовин раціону. Через брак мінеральних речовин у раціоні молодняк погано розвивається, у дорослих тварин знижується продуктивність.
Розрізняють дві групи мінеральних речовин: макроелементи (кальцій, фосфор, натрій та ін.) і мікроелементи (залізо, мідь, кобальт, йод, селен та ін.). Всього до складу організму тварин входить близько 70 елементів, які вони отримують переважно з кормами. Загальний вміст мінеральних речовин у кормах не перевищує 4 – 7 %.
Чинники, що впливають на хімічний склад кормів: - клімат, - ґрунт, - добрива, - агротехніка, - сорт, - вік рослини, - спосіб і терміни збирання, - зберігання кормів, - технологія заготівлі їх та ін.
