Виробництво зневоднених кормів

Одним із найбільш прогресивних, але досить дорогих, способів консервації зелених кормів є штучне високотемпературне їх зневоднення.

При цьому на тривалий час зберігаються майже всі поживні властивості рослин, що має важливе значення для організації повноцінної годівлі тварин протягом всього року.

До зневоднених кормів відноситься трав’яне борошно, різка, в 1 кг її міститься до 0,85 к.од., 150 - 270 міліграм каротину.

Раціональні способи обробки соломи

Солому корисно вводити до раціону худоби для підтримки нормальних процесів травлення при переході на зелені корми, використанні значної дози браги, жому, мезги та інших водянистих кормів. Проте згодовування соломи в непідготовленому вигляді малоефективно. Для підвищення поїдання і поживності соломи її необхідно заздалегідь обробляти.

Широкого застосування на практиці набули фізико-механічні прийоми обробки, що збільшують поїдання соломи: подрібнення, помел, запарювання, присмачення, брикетування, гранулювання і ін.

Коренебульбоплоди, особливості їх зберігання і згодовування

З коренебульбоплодів найширшого застосування в годівлі сільськогосподарських тварин набули буряк (кормовий і напівцукровий), картопля, морква, бруква, турнепс.

Коренебульбоплоди мають гарні смакові якості, легко і добре перетравлюються (органічна речовина на 85 — 90%), різняться високими дієтичними властивостями, слугують джерелом цукрів, крохмалю, вітаміну С, калію, є молокогінними кормами. Особливо вони є цінними для жуйних тварин велику кількість в їхньому раціоні силосу і кормів, що містять багато клітковини і протеїн, але бідному на цукор і крохмаль.

Основними чинниками, що знижують якість коренеплодів під час заготівлі, є їх в'янення, механічні пошкодження і приморожування. Оптимальна температура для зберігання корнебульбоплодов — 0 - 4°С, за відносної вологості повітря 85 - 93%.

Зберігати коренеплоди можна у спеціальних приміщеннях, траншеях або буртах залежно від умов господарства. Підготовка корнебульбоплодів до згодовування полягає в сортуванні, видаленні зіпсованих, очищенні від землі і за — необхідності миття. Після миття корнебульбоплоди згодовують в цілому вигляді або подрібнюють, змішуючи потім із силосом, солом’яним різанням, концентратами.

Кормовий і цукровий буряк згодовують тваринним у сирому вигляді. відгодівлі — 5 - 8 кг на добу.

Свиням картоплю доцільно згодовувати вареною і запареною, що сприяє її засвоюваності. При цьому потрібно дотримуватись правил гігієни, щоб не спричинити отруєння.

Концентровані корми

До концентрованих кормів відносяться зернові корми і побічні продукти переробки зерна та олійного насіння. Такі корми різняться високою поживністю і містять близько 16% води і до 15% клітковини, перетравлюються вони в межах 70-90%. Загальна поживність концентрованих кормів — 0,7 -1,3 корм.од. у 1 кг.

Залежно від змісту перетравного протеїну і вуглеводів концентровані корми поділяються на дві групи: протеїнові, містять 20 - 25% протеїну (насіння сої, гороху, бобів та ін., макуха і шроти), і вуглеводні, в яких міститься 60 - 70% крохмалю (зерно кукурудзи, пшениці, ячменю, вівса, проса та ін.).

Із зернових злакових найширше в годівлі тварин, особливо свиней, використовують ячмінь.

Як фуражне зерно використовують і непридатну для продовольчих цілей пшеницю. Поживність її 1,2-1,3 к.од. У комбікорми для свиней пшеницю вводять у кількості 20 - 30%.

У годівлі сільськогосподарських тварин застосовують також зерно вівса і жита.

Важливу роль у групі концентрованих кормів відіграє зерно бобових культур. У господарствах України провідне місце серед бобових посідає горох. В 1 кг його зерна міститься 1,19 к.од., 195 г перетравного протеїну, 54 г клітковини.

Цінним білковим кормом є кормові боби, що містять в 1 кг 1,1 к.од і 260 г сирого протеїну. Зерно бобів багате амінокислотами, вуглево-дами, мікроелементами. Використання їх при відгодівлі свиней сприяє отриманню твердого зернистого сала і пісного м’яса.

Соя — найцінніша бобова культура. D її бобах міститься 33% сирого протеїну, який є найбільш повноцінним зі всіх рослинних протеїнів. D 1 кг сої міститься 21-23 г лізину. Використовувати зерно сої можна тільки після теплової обробки його (прожаркова, автоклавування, екструзії та ін.). У раціони великої рогатої худоби та овець сою можна вводити без попередньої підготовки її теплом.

У зерні сої міститься до 17% жиру, тому енергетична цінність його висока – 1,30 к.од. в 1 кг продукту.

Люпин — цінна високобілкова культура.

Підготовка до згодовування зернових кормів. За використання в годівлі тварин цілісного зерна ефективність знижується до 20%. Для зменшення втрат зерно піддають подрібненню, підсмажуванню, за-парюванню, осолоджуванню, пророщуванню, дріжджуванню, мікро-нізації, екструдуванню.