- •Лекція 2 гігієна сільськогосподарських тварин план
- •1. Санітарно-гігієнічні вимоги до повітряного середовища
- •2. Склад повітряного середовища і вплив його на організм тварин
- •3. Фізичні властивості повітря
- •4. Гігієна води і напування сільськогосподарських тварин
- •5. Гігієна кормів і годівлі тварин
3. Фізичні властивості повітря
Температура повітря. Найбільш важливим, визначальним чинником мікроклімату тваринницьких приміщень є температура повітря.
В організмі усіх теплокровних у процесі обміну речовин відбувається безперервне утворення тепла в результаті хімічних реакцій, які відбуваються в процесі використання енергії корму. Завдяки цьому підтримується постійна температура тіла тварин: у великої рогатої худоби 37,5 -39,5°С, свиней і овець – 38 - 40°С, у птахів – 40 - 42°С.
Разом з утворенням тепла в організмі відбувається безперервне його виділення – тепловіддача у навколишнє середовище. Тепло витрачається і на нагрівання кормів, що надходять в травні органи, і води, а також вдихуваного холодного повітря.
До низьких температур найбільш чутливий молодняк. Так, у ново-народжених поросят майже відсутній підшкірний жир і слабо розвинена фізична терморегуляція.
За тривалої дії низьких температур процеси терморегуляції порушуються, знижується температура тіла, настає переохолодження.
Високі температури повітря багато видів сільськогосподарських тварин переносять значно гірше, ніж низькі.
Для тварин небажані як дуже низькі, так дуже високі температури. Тому їх необхідно утримувати у приміщеннях з температурою повітря, яка сприятливо діє на фізіологічні потреби організму.
Вологість повітря. Корова масою 500 кг при надої 15 л протягом доби виділяє в навколишнє середовище близько 10 кг водяної пари.
Тварини виділяють водяну пару з поверхні шкіри, із слизових оболонок дихальних шляхів і ротової порожнини, з повітрям, що видихається. Крім того, значна кількість вологи надходить у повітря тваринницьких приміщень з поверхні підлоги, стін, стелі, годівниць, напувалок.
Вологість повітря має велике значення для життя тварин, тому її гігієнічна роль дуже висока. Шкідливою є висока вологість за низьких температур, оскільки у таких поєднаннях вона підсилює тепловіддачу.
Взимку при утриманні тварин у невпорядкованих, вологих приміщен-нях з’являються такі хвороби, як бронхопневмонія, бронхіт і запалення легень, розлади травлення у молодняку, суглобовий і м'язовий ревматизм, запалення вимені.
У вологому повітрі довше живуть різні мікроорганізми, у тому числі і збудники заразних хвороб.
Підвищена вологість повітря за високої температури також несприятливо впливає на здоров’я і продуктивність тварин.
Утриманні у теплих і вологих приміщеннях призводить до зменшення у тварин апетиту, появи млявості, зниження стійкості до різних захворювань. Підвищення вологості у корівниках з 85 до 95% знижує надій на 9-12%. Збільшення вологості у будівлях для відгодівлі великої рогатої худоби і свиней призводить до зростання витрат кормів на 20-35%, зниження середньодобового приросту маси тварин на 12 - 28%. Відхід молодняку при цьому збільшується у 2-3 рази. Підвищена вологість знижує ресурс роботи машин і механізмів.
Сухе повітря — несприятливе середовище для розвитку мікроорганізмів. Але чим сухіше повітря, тим більше пилу в приміщеннях, що погіршує роботу електроустаткування. Звідси, у будівлях для тварин необхідно підтримувати оптимальну вологість повітря – 50-75%.
Для боротьби з високою вологістю у тваринницьких приміщеннях вживають таких заходів: налагодженням надійної роботи каналізації і вентиляції, використання сухої гігроскопічної підстилки (солома, сфагновий торф).
Рух повітря. У тваринницьких приміщеннях повітря знаходиться в постійному русі. Рух в значною мірою характеризує інтенсивність повітрообміну.
У зимовий час швидкість руху повітря у приміщеннях не повинна перевищувати 0,15 - 0,3 м/с. Швидкість понад 0,5 - 0,6 м/с указує на наявність протягів. У літній час підвищена рухливість повітря (до 0,5 - 1,0 м/с), навпаки, діє на тварин сприятливо, оберігає від перегрівання, сприяє поліпшенню стану.
