5. Гігієна кормів і годівлі тварин

Через корми можуть передаватися збудники дуже багатьох хвороб (сибірська виразка, ящур, чума, паратиф та ін.)

Крім того, рослини при неправильному збиранні і зберіганні їх в антисанітарних умовах можуть бути джерелами розповсюдження захворювань гельмінтозів.

Різні мікроорганізми не тільки зберігаються в кормах, але і розмножуються, виробляють в них отруйні речовини (токсини), наприклад, бацили ботулізму у силосі, вологому зерні, пакунках сіна, що злежалися.

Для того, щоб запобігти забрудненню кормів необхідно:

- підтримувати чистоту і порядок на кормових дворах;

- регулярно очищати і мити годівниці, а в деяких випадках і дезінфікувати їх.

- молоко від корів, хворих на туберкульоз, бруцельоз, лептоспіроз, мастит, можна згодовувати тваринам (молоднякові, свиням) тільки після пастеризації (нагрівання до 85°С протягом 30 хв. з подальшим швидким охолоджуванням).

У грубих кормах, головним чином у сіні з природних сінокосів, часто зустрічаються рослини, отруйні і шкідливі для тварин (білена, дурман, жовтець їдкий, чемериця та ін.). Поїдання їх навіть у незначних кількостях викликає отруєння тварин різного характеру і сили, що закінчуються у деяких випадках смертельним результатом.

Згодовування фуражу з великою домішкою пилу і мінеральних частинок (піску, землі) викликає у тварин захворювання органів травлення, очей, засмічення вовни.

Сіно і солома не повинні містити металевих домішок (шматки дроту, цвяхи та ін.), які, потрапляючи у шлунок, можуть викликати травматичні пошкодження у передшлунках і серці, що нерідко закінчується смертельним результатом.

Причиною кормового травматизму може бути споживання тваринами соломи або полови, що містить ціле колосся ячменю, остів пшениці, жита, грястиці збірної. Колоски ушкоджують слизову оболонку ротової порожнини, можуть проникати у глибші тканини, викликаючи стоматити та інші хвороби ротової порожнини.

Комбікорми заводи випускають з гарантією якості, що записується у супровідному документі – сертифікаті. Проте при перевезенні їх насипом вони можуть забруднюватися піском, добривами, металевими частинками, а при недбалому зберіганні – псуватися.

Згодовувати окремі корми слід обережно. Так, у бавовниковій макусі може бути підвищена кількість госиполу, що викликає отруєння і навіть загибель тварин.

Отруєння частіше спостерігають у молодняку, у вагітних маток можуть бути аборти.

Тому до бавовникової макухи тварин слід привчати поступово, згодовувати її разом із силосом, буряком та іншими кормами.

Отруйні властивості госиполу зникають при нагріванні макухи до 100°С протягом години, при пропарюванні її.

Отруєння такою макухою викликає розлади травлення (колики, пронос), тремтіння, непевну ходу, неспокій, судоми м’язів.

Коренебульбоплоди не повинні мати пошкоджень (гнили, цвіль). Перед згодовуванням їх миють і подрібнюють.

Пророслу картоплю, що промерзла, використовують в корм тільки у вареному вигляді, причому воду, в якій варили, потрібно обов'язково зливати.

Щоб запобігти кормовим отруєнням, потрібно уважно оглядати корми перед їх роздачею тваринам, а також бути добре обізнаним з усіма шкідливимм та отруйними рослинами, що зустрічаються у певній місцевості.

Отруєння тварин нітратами. Накопиченню нітратів у рослинах сприяє надмірне використання азотвмісних мінеральних добрив, а також вирощування рослин у несприят-ливих умовах (засуха, заморозки).

При отруєнні нітратами, порушується тканинне дихання, засвоєння вітамінів A, D, Е, знижується молочна продуктивність (на 50% і більше) і репродуктивна функція, телята народжуються слабкими, мало життєздатними, нерідко виникають аборти.

Попередження отруєнь нітратами зводиться до заходів, що забезпечують нормоване внесення мінеральних добрив під кормові культури, повноцінна годівля тварин, особливо вуглеводами, контроль за рівнем нітратів і нітритів у фуражі і воді.