Форми роботи студента-практиканта

1. Складання програми психодіагностичного обстеження (формулювання проблеми, постановка завдань і цілей дослідження, добір психодіагностичних методик).

2. Проведення психодіагностичного обстеження, кількісна і якісна обробка результатів діагностичного дослідження, їх інтерпретація (обстеження 2-х учнів класу).

3. За результатами обстеження оформлення психодіагностичного висновку з визначенням пріоритетних напрямків подальшої індивідуальної психокорекційної роботи.

4. Систематичне ведення щоденника психолого-педагогічних спостережень в умовах навчально-виховного процесу (спостереження за пізнавальними процесами сприйняття, уваги, пам’яті, мислення; особистісними виявами тривожності, замкнутості, імпульсивності, агресивності, асоціальної поведінки; психологічними (характерологічними) ситуаційно-особистісними реакціями учнів).

Професійні уміння і знання:

1. Володіння теоретичними відомостями та практичними навичками щодо методів спостереження (прямого та опосередкованого), діагностичної бесіди.

2. Володіння теоретичними знаннями про інформацію, яку можна отримати при аналізі продуктів діяльності дитини (ігрова діяльність, малюнки, саморобки та інше).

3. Володіння навичками проведення навчального експерименту.

Мета психолого-діагностичної практики полягає в продовженні знайомства з методами діагностики дітей різного віку з порушеннями психофізичного розвитку, у проведенні самостійної діагностики психічних процесів у дітей та розробки протоколів. Таким чином, завданнями практики є:

1. Наближення студентів до реальних умов майбутньої професійної діяльності.

2. Поглиблення та закріплення теоретичних знань, отриманих в університеті та їх застосування в рішенні конкретних задач спеціальної психолого-педагогічної діагностики.

3. Знайомство з методами роботи спеціального психолога.

4. Практична робота в якості спеціального психолога.

5. Формування вмінь самостійно готувати методичний матеріал для проведення дослідження психічного розвитку дитини.

6. Засвоєння деонтологічних правил роботи з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку.

7. Відпрацювання навичок роботи такими психодіагностичними методами, як спостереження, бесіда та аналіз продуктів діяльності дитини.

8. Самостійне проведення навчального експерименту, складання протоколів експерименту.

9. Відпрацювання навичок складання характеристики на учня за результатами психодіагностичного дослідження.

Виконання програми психолого-діагностичної практики передбачає виконання наступних практичних завдань:

1. Розробка програми психодіагностичного дослідження (2 учні). Постановка мети дослідження, добір і обґрунтування методів дослідження, адекватних досліджуваним феноменам і віковим особливостям випробовуваного. Для комплексного дослідження беруться: сприйняття, увага, пам'ять, мислення, мовлення. Діагностика особистісної сфери: темперамент, характер, ціннісні орієнтації, установки. Діагностика емоційної сфери, мотивації, саморегуляції, самосвідомості, комунікативного потенціалу. Результати психодіагностики наводяться у вигляді узагальнюючої таблиці.

2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження. Проведення кількісного, якісного й структурного аналізу. Підготовка психо­діагно­с­тич­но­го висновку за результатами виконаного дослідження.

3. Виявлення проблемних сфер у психофізичному розвитку дитини. Підготовка рекомендацій корекційно-розвиваючого характеру.

4. Профорієнтаційна робота студента-практиканта.