Аудіо: ритм галопу.Mpg

– це тричленний ритм, коли аускультативно створюється враження роздвоєння І тону. Про цей ритм ще згадував Й. Буйо, але детально описав і дав вірну трактовку його виникнення П. Потен (1875). В. П. Образцов і його учні М. Д. Стражеско і М. М. Губергріц вдосконалили методику вислуховування ритму галопу.

Ритм галопу вислуховується при значному зниженні тонусу серцевого м’яза, який виникає внаслідок запальних, дистрофічних та склеротичних змін. Він виявляється при міокардиті, інфаркті міокарда, аневризмі серця, хронічному нефриті, серцевій недостатності, кетоацидозі та інших тяжких ураженнях міокарда.

За місцем виникнення розрізняють право- та лівошлуночковий ритм галопу. За механізмом виникнення ритм галопу поділяють на передсердний, шлуночковий та сумаційний.

Передсердний чи пресистолічний ритм галопу виникає внаслідок підсилення ІV (передсердного) тону, який стає чутним тоді, коли слабне тонус шлуночків (найчастіше лівого) і подовжується передсердно-шлуночковий інтервал.

Шлуночковий, чи протодіастолічний,  ритм галопу виникає при ударі хвилі крові об стінку шлуночка на початку діастоли. Він зумовлений не стільки високою швидкістю переміщення крові з передсердя у шлуночок, скільки значним зменшенням тонусу стінки шлуночка.

Протодіастолічний ритм галопу найчастіше супроводжується тахікардією. Іноді в генезі ритму галопу беруть участь обидва механізми (сумаційний галоп). Це найчастіше буває у разі вираженої тахікардії, коли передсердні вібрації нашаровуються на шлуночкові коливання.

Ритм галопу вислуховується вухом в ділянці верхівки (краще, коли хворий лежить на спині чи на лівому боці). Правобічний галоп може посилюватися при вдиху. Клінічне значення ритму галопу дуже велике. Він дозволяє виявити тяжке ураження серцевого м’яза. В. П. Образцов сказав, що ритм галопу - це “крик серця про допомогу”. Найбільш серйозне прогностичне значення мають протодіастолічний та сумаційний галопи, бо вони свідчать про ураження шлуночків (частіше лівого).

Різке почащення серцевого ритму приводить до вкорочення діастолічної паузи настільки, що вона стає майже рівною систолічній. Якщо при цьому тони серця, що вислуховуються над верхівкою, приблизно одинакові, нагадують тони серця плода або хід годинника - то це ембріокардія або маятникоподібний ритм. Він спостерігається при гострій серцевій недостатності, приступі пароксизмальної тахікардії та інших патологічних станах.

Аудіо: ембріокардія.Mpg

Число серцевих скорочень за 1 хв - 74 удари. Ритм серцевих скорочень може бути правильним, коли серцеві скорочення і пульсові хвилі слідують одне за одним через рівні проміжки часу. При розладах серцевого ритму скорочення серця і пульсові хвилі слідують через неправильні проміжки часу - неправильний ритм серцевих скорочень. Досліджуючи серцеві скорочення та пульс можна знайти випадіння окремих пульсових хвиль або їх передчасну появу, що характерно для екстрасистолії, а також виявити повну або миготливу аритмію, коли серцеві скорочення та пульсові хвилі йдуть через різні по тривалості відрізки часу.

Шуми серця. Серцевими шумами називають звукові явища, які виникають у серці, крім тонів. Вони довші за тони і являють собою неправильні коливання різної частоти та гучності. Шуми поділяються на інтракардіальні (виникають всередині серця) та екстракардіальні (поза серцем). Інтракардіальні шуми поділяються на функціональні (порушення функції незмінених клапанів) та органічні (є анатомічні зміни в будові клапанів серця). Функціональні шуми виникають в інтактному серці внаслідок прискорення течії крові, зниження її густини, при анемії, зміні тонусу папілярних м’язів.

Органічні шуми виникають при наявності анатомічних змін в серці (зміна цілості клапанів або отворів серця) або в судинах, що відходять від серця (в аорті чи легеневій артерії).

За часом появи шуму в період систоли або в період діастоли розрізняють систолічний і діастолічний шуми. Систолічний шум виникає в тих випадках, коли під час систоли кров, переміщуючись із одного відділу серця в інший або із серця у великі судини, зустрічає на своєму шляху перепону. Систолічний шум вислуховується при стенозі гирла аорти чи легеневого стовбура, так як при цих вадах під час вигнання крові із шлуночків на шляху течії крові виникає звуження судини (систолічний шум вигнання). Систолічний шум вислуховується також при недостатності мітрального і тристулкового клапанів.

 Його виникнення пояснюється тим, що під час систоли шлуночків кров піде не лише в аорту і легеневий стовбур, але і назад в передсердя через не повністю закритий атріовентрикулярний отвір, тобто через вузьку щілину (систолічний шум регургітації).

Аудіо: систолічний шум.mpg