3. 3 Безпека в мережі Wi-Fi

Однією з основних проблем, властивих бездротових мереж, залишається слабка 

захищеність. Перші роки після появи Wi-Fi більшість бездротових мереж, побудованих за цим стандартом, перебували практично у вільному доступі для всіх бажаючих. Для того, щоб вільно підключитися до всіх мережних ресурсів, достатньо було просто опинитися  неподалік  від точки доступу, при цьому навіть не обов'язково заходити в середину будівлі, так яксигнал зазвичай без проблем долає зовнішні стіни. А при використанні гарної спрямованої антени зловмисник міг "підслухати"  сигнал,  перебуваючи і на дуже

віддаленій позиції.

Спочатку основна надія на забезпечення безпеки лежала на механізмі шифрування WEP (Wired Equivalent Privacy) з довжиною ключа 64  або 128біт,  проте він 

досить  швидко довів  свою  неспроможність, причому подальше  збільшення довжини 

ключа не призвело до якого-небудь поліпшення.  Також для забезпечення безпеки можна

було встановити унікальний код доступу  (SSID), що запитується у кожного Wi-Fi клієнта 

перед підключенням до  мережі, і налаштувати список доступу ACL,  де суворо задати

список  MAC-адрес пристроїв, для яких дозволений доступ до мережі. Втім, всі ці методи 

складно назвати серйозним захистом.

Через настільки низького рівня безпеки багато компаній були змушені відмовитися від використання бездротових Wi-Fi мереж виключно з міркувань збереження конфіденційності інформації. Тому перед розробниками Wi-Fi постало найважливіше завдання - в найкоротші терміни підняти захищеність Wi-Fi на кардинально новий рівень. Як тимчасовий захід, на зміну WEP був запропонований стандарт безпеки WPA (Wi-Fi Protected Access), який, втім, закривав лише відомі проломи WEP, в основному за рахунок введення протоколу тимчасової цілісності ключів TKIP. А на створення принципово нового стандарту безпеки, названого 802.11i, треба було досить тривалий час, і він був повністю завершений тільки до літа 2004 року. Серед нововведень, що з'явилися в 802.11i, можна відзначити заміну стандартного способу аутентифікації на більш досконалий і введення нового механізму шифрування, побудованого за алгоритмом AES (Advanced Encryption Standard). У цілому, новій системі вдалося створити серйозну проблему для зловмисників. Звичайно, деякі проблеми з безпекою до цих пір залишаються, але і їх планується ліквідувати в наступних версіях.[2]

Розділ 4

4.1 Законный статус Wi-Fi 

Законний  статус  Wi-Fi  різний  в  різних  країнах.  У  США  діапазон  2.5 Ггц дозволяється  використовувати без ліцензії, за умови, що потужність неперевищує певну  величину,  і таке використання не створює перешкод тим, хто має ліцензію.

У Росії використання Wi-Fi без дозволу на використання частот від Державної комісії з радіочастот (ГКРЧ) можливо для організації мережі всередині будинків, закритих складських приміщень і виробничих територій. Для легального використання поза офісной бездротової мережі Wi-Fi (наприклад, радіоканалу між двома сусідніми будинками) необхідне отримання дозволу на використання частот. Діє спрощений порядок видачі дозволів на використання радіочастот у смузі 2400-2483,5 МГц (стандарти 802.11b і 802.11g), для отримання такого дозволу не потрібно приватне рішення ГКРЧ. Для використання радіочастот в інших діапазонах, зокрема 5 Ггц (стандарт 802.11a), необхідно попередньо отримати приватне рішення ГКРЧ. У 2007 році ситуація змінилася з виходом документа: "Постанова від 25 липня 2007 р. N 476 Про внесення змін до постанови Уряду Російської Федерації від 12 жовтня 2004 р. № 539 «Про порядок реєстрації радіоелектронних засобів і високочастотних пристроїв». Де із списку устаткування, що підлягає реєстрації шістнадцятим пунктом виключено: користувача (крайовий) обладнання радіодоступу (безпровідного доступу) в смузі радіочастот 2400-2483,5 МГц з потужністю випромінювання передавальних пристроїв до 100 мВт включно. Але, маніпулюючи неявним визначенням «кінцеве обладнання» (так як кінцевим обладнанням так само може вважатися і мережевий концентратор кінцевої магістральної крапки) деякі представники регіональних ГКРЧ, будучи одночасно і провайдерами послуг зв'язку в окремих регіонах РФ, звертають зміни Постанови N 476 в зручну собі сторону.

За порушення порядку використання радіоелектронних засобів передбачається відповідальність  за статтями 13.3 і 13.4 Кодексу Російської Федерації про адміністративні  правопорушення (КоАП РФ). Так, в липні 2006 року декілька компаній в Ростові-на-Дону  були оштрафовані за експлуатацію відкритих мереж Wi-Fi (хот-спотів).  Зовсім  недавно Федеральна служба по нагляду у сфері масових комунікацій, зв'язку та охорони культурної спадщини видало нове роз'яснення використання і реєстрації  всіх  пристроїв, що використовують Wi-Fi. Пізніше виявилося, що існує коментар Россвязь охранкультури,  який частково спростовує непорозуміння, розвинені мережевими ЗМІ.

На території Україні використання Wi-Fi без дозволу УДЦР (Український державний центр радіочастот) можливо лише в разі використання точки доступу зі стандартною всенаправленою антеною (<6 Дб, потужність сигналу ≤ 100 мВт  на 2.4 Ггц  і ≤ 200 мВт на 5 ГГц) для внутрішніх (використання всередині приміщення) потреб організації (Рішення Національної комісії з регулювання  зв'язку  України  № 914 від 2007.09.06).  У разі сигналу більшої потужності або надання послуг доступу в Інтернет,  або до яких-небудь ресурсів, необхідно реєструвати передавач і отримати ліцензію  УДЦР.[2]

У Білорусі діє спеціалізована Державна комісія з радіочастот  (ГКРЧ).  На основі  Постанови Міністерства зв'язку та інформатизації Республіки Білорусь  від 26.08.2009 р.  № 35  «Перелік радіоелектронних засобів і (або) високочастотних пристроїв, що не підлягають  реєстрації»  обладнання Wi-Fi не вимагає реєстрації, за умови, що їх параметри  відповідають наступним вимогам: - Абонентські станції широкосмугового бездротового доступу, що використовують  смуги  радіочастот  2400-2483,5 МГц,  2500-2700 МГц,  5150-5875 МГц і не  використовують  зовнішні  антени (антени, що встановлюються поза  будівель і споруд). - Абонентські станції широкосмугового бездротового доступу мережі електрозв'язку загального  користування, які використовують смуги радіочастот 3400 - 3800 МГц, 5470-5875 МГц.[10]