Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РГР-ТЕД-2007.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
649 Кб
Скачать
☆

Задача 4

Передавальна і приймальна антени, які призначені для роботи з вертикально-поляризованими хвилями, розташовані понад гладкою земною поверхнею. Їх висоти та . Відомі: потужність випромінювання передавальної антени, максимальні значення коефіцієнтів підсилення обох антен, довжина хвилі , протяжність радіолінії , відносна діелектрична проникність і питома провідність ділянки земної поверхні вздовж траси поширення радіохвилі.

Радіус земної кулі м.

На основі даних табл. 5 та 6 виконати таке:

- визначити максимальні значення радіусів перших шести зон Френеля, суттєвих для поширення радіохвиль;

- розрахувати амплітуду вектора напруженості елек-тричного поля на відстані від передавальної антени;

- визначити потужність , яка виділяється в приймальній антені під дією цього поля, без урахування впливу земної поверхні на поширення радіохвиль;

- розрахувати значення модуля комплексного коефі-цієнта послаблення за напруженістю електричного поля;

- визначити амплітуду напруженості електричного поля в точці прийому з урахуванням впливу особливостей земної поверхні на умови поширення радіохвиль;

- визначити потужність , яка виділяється в приймальній антені під дією цього поля, з урахуванням впливу земної поверхні на умови поширення радіохвиль.

Вихідні дані для варіанта А (високопідняті антени) наведені в табл. 5, а для варіанта Б (низькорозташовані антени) – в табл. 6.

Для варіанта А протяжність радіотраси задається співвід-ношенням: , де – відстань прямої видимості.

Таблиця 5

Вихідні дані

, Вт

, м

0

20

200

0,3

0,2

100

75

1

25

160

0,35

0,19

110

80

2

30

130

0,4

0,18

70

120

3

35

120

0,45

0,17

120

80

4

40

100

0,5

0,16

110

100

5

45

90

0,55

0,15

100

160

6

50

80

0,6

0,14

150

110

7

55

70

0,65

0,13

130

170

8

60

65

0,7

0,12

120

180

9

65

60

0,75

0,1

150

200

Таблиця 6

Вихідні дані

, кВт

D

, км

, м

,

См/м

0

20

1,5

45

300

30

1

25

2,0

50

400

20

2

30

2,5

55

500

10

3

35

3,0

60

800

5

4

40

1,5

65

1000

3

5

45

2,0

70

1200

30

6

50

2,5

75

1400

20

7

40

3,0

80

1600

15

8

30

1,5

85

2000

5

9

20

2,0

90

2200

3

Методичні рекомендації до розв’язування задачі

Перші три пункти задачі є загальними для обох варіантів.

Максимальний радіус N-ї зони Френеля визначається за формулою:

Варіант А відноситься до випадку високопіднятих антен, якщо . Для розрахунку напруженості поля в цьому випадку можна використовувати формулу Введенського:

де

а коефіцієнт послаблення

Якщо виявиться, що r > 0,2 , де відстань прямої видимості

то в інтерференційних формулах і в формулі Введенського висоти антен і слід замінити приведеними висотами:

де

і

де

Варіант Б відноситься до випадку низькорозташованих антен, якщо . При цьому розрахунку множника послаблення передує процедура визначення допоміжного чинника , який називається чисельною відстанню.

Для розрахунку напруженості поля використовують формулу Шулейкіна – Ван-дер-Поля:

де коефіцієнт послаблення визначається співвідношенням

а чисельна відстань

Література: [3, с. 46 - 50]; [4, с. 24 - 30].

Усі задачі характеризуються послідовністю, внутрішньою едністю та практичною спрямованістю. Їх розв’язування дає можливість придбати студентам навички в електродинамічних розрахунках. Такі розрахунки виконуються, наприклад, при прогнозуванні зон покриття зв’язку, або при аналізі електромагнітного оточення в умовах щільного розташування радіоелектронних засобів різноманітного призначення.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. ІВАНОВ В.О., ГАБРУСЕНКО Є.І. Змінні електромагнітні поля та хвилі: Тексти лекцій. – К: НАУ, 2000. – 40 с.

2. ІВАНОВ В.О., ГАБРУСЕНКО Є.І. Лінії передачі та резонансні системи в діапазоні НВЧ: Тексти лекцій. – К.: КМУЦА, 1999. – 48 с.

3. ІВАНОВ В.О., ГАБРУСЕНКО Є.І. Технічна електродинаміка. Антени та поширення радіохвиль: Конспект лекцій. – К.: НАУ, 2006. – 72 с.

4. ІВАНОВ В.О., ГАБРУСЕНКО Є.І. Поширення радіохвиль: Тексти лекцій. – К.: НАУ, 2002. – 64 с.

5. ІЛЬНИЦЬКИЙ Л.Я., САВЧЕНКО О.Я., СІБРУК Л.В. Антени та пристрої надвисоких частот. – К.: Укртелеком, 2003. – 494 с.

6. ПИМЕНОВ Ю.В., ВОЛЬМАН В.И., МУРАВЦОВ А.Д. Техническая электродинамика. - М.: Радио и связь, 2000.- 536 с.

Навчально-методичне видання