3. Рекомендації щодо оформлення курсової роботи

Загальні вимоги

Курсова робота має бути виконана у вигляді комп’ютерного набору без помилок на одній стороні аркуша білого паперу формату у межах 210 х297 мм (формат А4). Комп’ютерний набір виконується шрифтом TimesNewRoman розміром 14 pt через 1,5 інтервали. Текст курсової роботи розміщується на сторінці, яка обмежується полями: ліве – 30 мм., праве – 10 мм., верхнє, нижнє – 20 мм. Мова курсової роботи державна, стиль науковий, чіткий, без орфографічних, граматичних, пунктуаційних і синтаксичних помилок, послідовність логічна. Допускається написання роботи від руки на аркуші формату А4. Орієнтація тексту – книжкова (лист розташовується вертикально). Пряме переписування у роботі матеріалів з літературних джерел припустиме, з обов'язковими посиланнями на літературні та інформаційні джерела.

Нумерація

Нумерація сторінок має бути наскрізною, тобто вci сторінки роботи, враховуючи ілюстрації (крім додатків), нумеруються від титульної до останньої сторінки без пропусків та повторів, а також доповнень. Першою сторінкою вважається титульна. На ній номер сторінки не проставляється. Нумерація наступної сторінки починається з цифри "2". На цій сторінці має знаходитися зміст роботи, у якому разом з назвою потрібно вказувати початкову сторінку кожного розділу, параграфа. Необхідно також дотримуватися певного розподілу роботи на окремі логічні частини, кожна з яких повинна мати назву, що відтворює її зміст.

Якщо у курсовій роботі містяться додатки (таблиці, схеми тощо), їх потрібно нумерувати саме як додатки з посиланнями на них в тексті. За титульною сторінкою послідовно розташовують зміст курсової роботи, перелік умовних позначень (при необхідності), вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки. В змісті роботи зазначаються початкові сторінки кожного розділу. Їх назви у змісті і тексті курсової роботи повинні збігатися. Перед елементами "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" та "ДОДАТКИ" нумерація не вказується.

Розділи, підрозділи, пункти мають бути пронумеровані. Вони нумерують арабськими цифрами та їх назви пишуться прописними літерами. В кінці номера крапка не потрібна. Назва підрозділу починається з великої літери, в кінці назви крапка не ставиться. Назва підрозділу друкується звичайним шрифтом розміром 14 pt з вирівнюванням по ширині без абзацу (Додаток Д). Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Основна частина

Оформлення курсової роботи починають з титульної сторінки (Додаток Б) та змісту роботи (Додаток В), заголовки розділів якого повинні відповідати їх назвам в тексті. Текст курсової роботи може ілюструватися рисунками, схемами, фотографіями, графіками, діаграмами, таблицями тощо. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалу та мети, що поставлена. Слід зазначити, що ілюстрації виконуються на стандартних аркушах формату А4 (210 x 297 мм).

Текст основної частини поділяють на розділи. В тексті основної частини необхідно робити абзаци стандартної довжини 1,25см. Будь які виділення безпосередньо в тексті — не допускається.

Вступ, кожен розділ, висновки і список використаних джерел та додатки, які розміщуються у вказаній послідовності, розпочинаються з нової сторінки. Їх назви (крім підрозділів) друкують великими літерами звичайним або жирним шрифтом розміром 14 pt з вирівнюванням по центру без крапки в кінці. Наступні аркуші оформлюють за формою (Додаток Д). Відстань між назвою розділу та підрозділу – 2 порожніх рядки 14pt, а між назвою підрозділу і текстом – 1 порожній рядок 14 pt. У заголовках переноси слів не дозволяються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють точкою.

Студенту необхідно витримати пропорції обсягу частин курсової роботи. Зокрема, вступ i висновки в сумі не повинні перевищувати 5-7 % її загального обсягу. Бажано, щоб відносно рівномірним був розподіл матеріалу i за розділами основної частини. Якщо текст друкується, то через 1,5 інтервали, то на сторінці суцільного тексту – 28-30 друкованих рядків, а в рядку – до 60 знаків із проміжками між словами включно.

Таблиці

У економічних дослідженнях для відображення кількісного i якісного стану явища, що вивчається, велике значення має правильне оформлення цифрового матеріалу. На відміну від тексту, у таблицях слова i числа розташовуються у особливому порядку – вони організовані у вертикальні колонки та горизонтальні строки таким чином, що кожний елемент – це одночасно складова частина як строки так i колонки. Завдяки такому розміщенню між даними таблиці встановлюється взаємозв’язок, що його зрозуміло без додаткових пояснень.

Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація – достовірною. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відтворює зміст. Заголовки розміщують над таблицею. Усі таблиці нумеруються. Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово "Таблиця" та вказують и порядковий номер. Знак "№" перед цифрою не ставиться. Таблиці нумеруються у наскрізному порядку (додаток Е), або окремо по розділам. У другому випадку таблиця має подвійний номер, цифри відокремлюються крапкою, наприклад: у розділі 1 перша таблиця оформлюється: Таблиця 1.1, де перша цифра означає номер розділу, а друга – номер таблиці по порядку в межах розділу.

Вертикальні колонки нумеруються у тих випадках, коли у тексті на них є посилання або якщо таблицю частково переносять на наступну сторінку, а також при виконанні розрахунків за даними, які розміщені в різних колонках. Назви колонок пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов'язані з назвою – з малої, в інших випадках – з великої. Колонку "№" в таблицю не включають. Якщо таблиця має бути частково перенесена на іншу сторінку, над таблицею праворуч пишуть "Продовження таблиці". Таблицю розміщують після першого посилання на неї у тексті, вказуючи її номер i слово "таблиця" у скороченому вигляді, наприклад, табл. 3. Таблиця має розміщуватися уздовж сторінки, або поперек. Приклад наведений у додатку Е, табл. 2.

Примітки до таблиці розміщуються безпосередньо під нею. У колонках таблиць неможливо залишати вільні місця: якщо дані відсутні, слід ставити тире або помічати словом "немає". Якщо табличні колонки заповнені текстом, точка напри кінці не ставиться. Цифри у колонках таблиць проставляються таким чином, щоб класи чисел по усій колонці знаходилися точно один над іншим. Класи чисел у таблиці не розділяються точкою. Числові величини в одній колонці повинні мати однакову кількість десятинних знаків. У випадках, коли в таблиці вказується послідовний інтервал величин, що охоплюють усі величини ряду, перед величинами пишуть: "від", "більше", "до", наприклад, від 5,5 до 10,0 або більше. У інтервалах, що охоплюють не усі величини ряду, між величинами слід ставити кому. Наприклад, 4,2; 11,7.

Коли усі параметри, що розміщуються у таблиці, мають однакову розмірність, то позначення одиниці виміру розміщують над таблицею. Якщо параметри мають різну розмірність, то позначення одиниці виміру позначають у заголовку до кожної колонки (графи).

Рисунки

Кількість ілюстрацій, які наводяться у курсовій роботі, визначається їх змістом i повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту роботи ясності та конкретності. Всі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо) називають рисунками i нумерують послідовно. Номер i назву рисунку пишуть під графічним зображенням. Підпис завжди починається з заголовної букви. Точку наприкінці надпису не ставлять. Вci ілюстративні матеріали бажано розміщувати одразу ж після посилання на них в тексті. Нумерація ілюстрацій така ж як і в таблицях – наскрізна або за розділами (Додаток Ж).

Формули

Формули, якщо вони подаються у курсовій роботі, вписують чорним чорнилом або друкують i нумерують арабськими цифрами. Порядковий номер наводиться в круглих дужках праворуч від формули, з вирівнюванням по лівому краю тексту роботи. Номер пишуть на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить. При посиланні у тексті на формулу необхідно вказати повний номер в дужках, наприклад, "у формулі (1.6)". Після формули пишуть слово "де" і розшифровують позначення словами в такій послідовності, в якій вони подані у формулі. Після слова "де" двокрапка не ставиться. Наприклад:

, (1.6)

де Р – кількість основних робочих ….. ,

Формули вирівнюються по центру сторінки відносно тексту. Довгі та громіздкі формули розміщують на окремих рядках. Перенесення можливе лише на знаках виконуваних операцій: плюс (+), мінус (–), множення (×), ділення (:), а також на інших математичних знаках, які на початку нового рядка повторюються.

Список використаної літератури

Список використаних джерел формують тільки з тих літературних джерел, які були використані в процесі виконання курсової роботи.Кількість використаних джерел повинна бути не менша ніж 20. Бібліографічний опис літературних (інформаційних) джерел складається за стандартом "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис" (ДСТУ 7.1:2006).

Відомості про джерела, які включені до списку використаних джерел, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць (Додаток З). Їх необхідно розміщувати з дотриманням наступних вимог:

• в алфавітному порядку: спочатку в списку наводяться законодавчі та нормативні акти (навіть, якщо вони узяті з офіційних сайтів), всі інші джерела (окрім джерел іноземними мовами, крім російської) розташовуються в алфавітному порядку, після них розміщуються джерела іноземними мовами;

• в алфавітному порядку всі без винятку джерела, після них розміщуються джерела іноземними мовами;

• в порядку виникнення посилань на дані джерела у тексті роботи.

Посилання на літературні джерела оформлюються в квадратних дужках за номером джерела в списку використаної літератури одразу після згадування в тексті. При одночасному посиланні на декілька джерел їх номера відокремлюються крапкою з комою. Для посилань на джерела, що містять більше 300 сторінок, або на енциклопедії, словники, тощо, обов’язково вказувати сторінки з текстом, на який посилаються. Наприклад, 15 або 3, с. 4; 19, с. 78.

Додатки

У додатках вміщують матеріал, який:

- є необхідним для повноти курсової роботи, але включення його до основної частини роботи може змінити впорядковане і логічне уявлення про дослідження.

- не може бути розміщений в основній частині курсової роботи через великий обсяг або способи його відтворення.

У додатки можуть бути включені:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, мікрофіші, формули, розрахунки, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, виконаний великими літерами. У правому верхньому кутку над заголовком великими літерами пишеться відповідно: ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б тощо. Додатки позначають послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Якщо вони вичерпані – латинськими літерами (крім І та О), а коли і вони закінчилися – арабськими цифрами.

Додатки мають наскрізну нумерацію сторінок, яка продовжує нумерацію тексту роботи. Таблиці, графіки, схеми, інші ілюстрації, формули та рівняння, що розміщуються у додатку, нумерують у межах кожного з них. Наприклад, рисунок А.1 – перший рисунок дод. А; таблиця Б.2 – друга таблиця дод. Б; формула (В.3) – третя формула дод. В.

Нумерація сторінок в додатках здійснюється в межах одного додатка. Крім того, на другій та подальших сторінках додатка потрібно у верхньому куті праворуч вказати "Продовження додатка". Посилання на додатки в текстовій частини роботи є обов'язковим.