2.5. Написання першого розділу

В першому розділі розкриваються теоретичні основи дослідження: наводяться різні визначення та характеристики основних понять; розкривається історія вивчення визначених явищ та процесів; висвітлюються основні особливості досліджуваних осіб та існуючі способи розв’язання означеної в роботі проблеми. В другому розділі обґрунтовується доцільність обраних методів дослідження (тестів, анкет); аналізуються результати первинної діагностики; розкривається мета і зміст розвиваючої (корекційної) програми; висвітлюються результати повторної діагностики та визначається ефективність дослідження.

Перший розділ, зазвичай, складається з 2-3 підрозділів. У ньому студент повинен розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми дослідження, проаналізувати різні наукові підходи щодо розв’язування проблеми в теоретичному, методичному та прикладному аспектах. Він має містити аналітичний огляд вітчизняних та зарубіжних публікацій з теми дослідження.

В першому підрозділі першого розділу студентом здійснюється теоретичний аналіз основних понять дослідження, наводяться відповідні класифікації та концепції, викладаються наукові результати стосовно поставленої проблеми, одержані різними авторами, розкриваються здобуті ними наукові факти. Спочатку поняття розкриваються за словниками, потім аналізуються філософські, соціологічні та історико-педагогічні джерела, роботи зарубіжних та вітчизняних вчених, що займалися піднятою проблемою або вивчали певні її аспекти. В другому підрозділі першого розділу розкриваються вікові особливості досліджуваних. Особливу увагу приділяють тим рисам, які передбачено корегувати чи розвивати згідно меті курсового дослідження. У третьому підрозділі наводиться опис досвіду роботи видатних педагогів та психологів щодо здійснення розвиваючих або коригуючи впливів (відповідно до змісту курсової роботи).

2.6. Написання другого розділу

Другий розділ є частиною роботи студента, яка містить аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах діагностування досліджуваних. Розділ має бути насиченим фактичним матеріалом, який відображає відповідні результати діагностування, з урахуванням яких розробляється і здійснюється експериментальна робота за обраними студентом методиками і доводиться їх ефективність.

В першому підрозділі другого розділу роботи надається характеристика діагностичних методик, які були використані студентом при здійсненні власного дослідження проблеми. Текст методик подається студентом у додатках. Результати практичного дослідження узагальнюються у вигляді схем, таблиць, діаграм тощо. Після кожної таблиці необхідно давати якісний аналіз отриманих показників, визначати домінуючі тенденції, найбільш поширені явища (у відсотковому співвідношенні). Бажано, щоб кількість досліджуваних осіб коливалася від 15 осіб і більше.

В другому підрозділі другого розділу характеризується розроблена студентом програма розвитку вибраного явища: кількість занять, їх цілі, контингент досліджуваних тощо. Дається обґрунтування використання саме цих форм, методів та прийомів діяльності. В даному підрозділі обов’язково повинно бути посилання на програму корекційної або розвиваючої роботи, яка наводиться в додатках курсового дослідження студента. Необхідно вказати праці психологів та педагогів чи педагогів-логопедів, покладені в її основу; обов’язково зазначити, чи можна її використовувати у загальноосвітніх школах, або вона розрахована на роботу з дітьми-інвалідами, що навчаються у спеціальних умовах.

Програма містить наступні елементи:

• мета та завдання корекційної (або розвиваючої) роботи;

• дані про кількість занять або циклів роботи за даною програмою;

• інформацію про кількість учасників групи;

• тривалість кожного заняття, загальний час здійснення роботи;

• критерії ефективності впровадження даної програми (покращення конкретних показників, певні зміни поведінки або психологічного самопочуття учасників).

В третьому підрозділі другого розділу висвітлюються результати первинної та повторної діагностики (у вигляді таблиць, схем, діаграм тощо - додаток Д) та якісний порівняльний аналіз результатів, показується ступінь досягнення поставленої мети. При аналізі результатів корекційної чи розвиваючої (в залежності від мети дослідження) роботи потрібно орієнтуватися на критерії ефективності, наведені у програмі формувального експерименту. Для статистичного доведення ефективності роботи студент порівнює числові результати первинної та повторної діагностики.

У курсових роботах студентів першого курсу, які не здійснюють формувальний експеримент, другий підрозділ другого розділу має являти собою методичні рекомендації щодо розв’язання проблеми дослідження.

В кінці кожного розділу підводяться стислі підсумки, в кінці курсової роботи – загальні висновки, які охоплюють весь обсяг викладеної студентом інформації (з акцентом на найбільш важливих думках та встановлених даних).

Другий розділ за своїм обсягом повинен наближуватися до першого.