10. Філософські погляди р. Декарта (правила методу, дуалізм душі і тіла). Поняття раціоналізму як методу пізнання у філософії р. Декарта. Правила моралі.

Основна ідея, власне розуміння (згодні чи ні) зазначених поглядів, предмет зосередження думки автора, які застосовані символи та порівняння, аналіз та характеристика вислову (цитати):

Воля¹ обширнее разума — отсюда и проистекают наши заблуждения. Восприятие рассудком распространяется только на то немногое, что ему представляется, поэтому познание рассудком всегда весьма ограниченно. Воля же в известном смысле может показаться беспредельной, ибо мы никогда не встретим ничего, что могло бы быть объектом воли кого-либо иного, даже безмерной воли бога, на что не могла бы простираться и наша воля. Вследствие этого нашу волю мы распространяем обычно за пределы ясно и четко воспринимаемого нами, а раз мы так поступаем, то неудивительно, что нам случается ошибаться.

Р. Декарт «Начала философии».

¹ Воля — это способность делать выбор и совершать действия.

11. Філософські погляди Дж. Локка (поняття та види ідей, способи їх формування і пізнання (інтуїтивне, демонстративне сенситивне), критика теорії про вродженні ідеї (знання)). Сенсуалізм як метод пізнання у філософії Дж. Локка. Політична доктрина.

Основна ідея, власне розуміння (згодні чи ні) зазначених поглядів, предмет зосередження думки автора, які застосовані символи та порівняння, аналіз та характеристика вислову (цитати):

Так как познание, согласно сказанному выше, заключается в восприятии соответствия или несоответствия наших идей, то отсюда следует, что:

Во-первых [его] не больше, чем мы имеем идей. — Во-первых, мы можем иметь знания не больше, чем мы имеем идей.

Во-вторых, не больше чем мы мюжем воспринять их соответствие или несоответствие. — Во-вторых, мы можем иметь знания не больше, чем имеем восприятие их соответствия или несоответствия. Это восприятие бывает:

1) через интуицию или непосредственное сравнение каких-либо двух идей;

2) через рассуждение, исследующее соответствие или несоответствие двух идей при посредстве некоторых других идей;

3) через ощущение, которое воспринимает существование отдельных вещей. Отсюда также следует, что:

В-третьих, интуитивное познание простирается не на все отношения всех наших идей. — В-третьих, паше интуитивное познание не может простираться на все наши идеи и па все, что мы хотели бы знать о них; потому мы не можем исследовать и воспринять все их взаимные отношения при помощи их сопоставления или непосредственного сравнения друг с другом. Так, имея идеи тупоугольного и остроугольного треугольников, имеющих равные основания и заключенных между параллельными линиями, я могу воспринять посредством интуитивного познания, что один треугольник не есть другой. Но я не могу узнать таким путем, равны ли они или нет; потому что их соответствие или несоответствие с точки зрения равенства никак не может быть воспринято через их непосредственное сравнение, ибо различие формы исключает для их сторон возможность точного непосредственного наложения.

Поэтому для их измерения необходимы некоторые промежуточные свойства, а это и есть доказательство или рациональное познание.

В-четвертых, то же относится и к демонстративному познанию. — В-четвертых, из сказанного выше следует также, что наше рациональное познание не может простираться на всю область наших идей; ибо между двумя различными идеями, которые мы исследуем, мы не всегда можем найти такие промежуточные идеи, которые можно было бы связать друг с другом интуитивным познанием во всех частях дедуктивного рассуждения. А где этого нет, у нас нет познания и доказательства.

В-пятых, чувственное познание более ограничено, чем другие виды познания. - В-пятых, так как чувственное познание не простирается дальше существования вещей, представляющихся нашим чувствам в каждый данный момент, то оно еще намного ограниченнее предыдущих.

В-шестых, наше познание поэтому более ограничено, чем наши идеи. — Из всего этого очевидно, что объем нашего познания не охватывает не только всех реально существующих вещей, но даже и области наших собственных идей.

Дж. Локк «Опыт о человеческом разуме»

12. Особливості філософської думки епохи Просвіти (деїзм, механізм, етичні погляди на людину). Видання та значення «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел». Філософські погляди Д. Дідро, Ш. Монтеск`є, Ф.Вольтера.

Основна ідея, власне розуміння (згодні чи ні) зазначених поглядів, предмет зосередження думки автора, які застосовані символи та порівняння, аналіз та характеристика вислову (цитати):

Как существо физическое, человек подобно всем другим телам управляется неизменными законами; как существо, одаренное умом, он беспрестанно нарушает законы, установленные богом, и изменяет те, которые сам установил. Он должен руководить собою, и, однако, он существо ограниченное; как всякое смертное разумное существо, он становится жертвою неведения и заблуждения и нередко утрачивает и те слабые познания, которые ему уже удалось приобрести, а как существо чувствующее, он находится во власти тысячи страстей. Такое существо способно ежеминутно забывать своего создателя — и бог напоминает ему о се.бе в заветах религии; такое существо способно ежеминутно забывать самого себя — и философы направляют его законами морали; созданный для жизни в обществе, он способен забывать своих ближних — и законодатели призывают его к исполнению своих обязанностей посредством политических и гражданских законов.

Ш. Монтескье «О духе законов»

13. Особливості філософської думки доби українського Відродження та Просвітництва (поширення ідей гуманізму, формування книгодрукарської бази, розмежування сфер мислення та духовного впливу філософії і релігії, розвиток науки). Острозький культурно-просвітницький центр та Києво-Могилянська академія – їх роль в історії філософської освіти, спрямованість курсів, етичні погляди на людину. Просвітницька діяльність П. Могили. Філософія Ф.Прокоповича (погляди про світобудову, питання пізнання, відношення науки і релігії, розуму і віри, погляди про людину (божественне творіння, свобода у поведінці, щастя)).

Основна ідея, власне розуміння (згодні чи ні) зазначених поглядів, предмет зосередження думки автора, які застосовані символи та порівняння, аналіз та характеристика вислову (цитати):

Чи існує нескінченність у природі і чи вона має природне існування, чи виникає через боже втручання? Давши заперечну відповідь на два попередні питання, встановимо, що не може бути позитивного розв’язання і третього питання, а саме, що й внаслідок не лише людського, а й божого втручання нескінченне не виникає.

Питання про те, чи може виникнути нескінченне завдяки божій всемогутності, є таким важким і малозрозумілим, що я відважився твердити, що людина не в змозі відповісти на нього, бо думки [про його розв’язання] є суперечливими. [До того ж] якщо розглядати їх окремо і частково, то обидві є дуже сильними, а якщо порівняти їх вагомість, то обидві будуть непереконливими. Жодна з них не розв’язує проблеми і [в цьому розумінні] жодна не може бути протиставлена іншій. Щоб показати це ясніше, розглянемо як аргументи такі висновки щодо кожної з них.

Отже, докази, якими доводиться, що завдяки божому втручанню може виникнути нескінченне, є такі:

1. Нескінченній могутності [причини] відповідає нескінченний наслідок, отже бог може створити нескінченні речі.

2. Те, що бог пізнає, є можливим, і це бог може створити, але він пізнає, що нескінченні речі є можливі, отже, і може створити нескінченні речі.

3. Де б не знаходився бог, там він може створити будь-які речі, людей або ангелів. Але бог є в нескінченних просторах, отже він може створити людей або ангелів та будь-які інші речі у нескінченних просторах і так само, якщо, б захотів, створив би нескінченне.

Феофан Прокопович Проблема нескінченності.

14. Філософія Г.С. Сковороди (вчення про дві натури, вчення про три світи; вчення про людину; вчення про пізнання). Ідея «серця» людини. Філософські погляди П. Юркевича (три сфери буття, погляди про людину та суспільство). «Філософія серця» П. Юркевича (взаємозв’язок між розумом та духовним станом).

Основна ідея, власне розуміння (згодні чи ні) зазначених поглядів, предмет зосередження думки автора, які застосовані символи та порівняння, аналіз та характеристика вислову (цитати):

Колеса часов

Колесо часовой машины спросило у Другого:

— Скажи мне, для чего ты качаешься не по нашей склонности, но в противную сторону?

— Меня, — отвечало Другое, — так сделал мой мастер, сим вам не только не мешаю, но еще вспомоществую тому, дабы наши часы ходили по рассуждению солнечного круга.

Сила . По разным природным склонностям и путь жития разный. Однако всем один конец — честность, мир и любовь.

Г.C. Сковорода «Басни Харьковские. Басня 6»

15. Основні риси філософської думки ХІХ ст. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (мета, програмні положення, просвітницька діяльність і реформи, значення) та його членів М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко (відображення ідеї народності, приклади поглядів із літературних оповідань).

Основна ідея, власне розуміння (згодні чи ні) зазначених поглядів, предмет зосередження думки автора, які застосовані символи та порівняння, аналіз та характеристика вислову (цитати):

ДО КОБЗИ      Кругом тіснота і неволя,      Народ закований мовчить...      Шевченко                   Кобзо, моя непорочна утіхо!            Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,            Голосом правди святої дзвони,            Нашу тісноту гірку спом'яни.                         Може, чиє ще не спідлене серце            Важко заб'ється, до серця озветься,            Як на бандурі струна до струни.                         Хто не здоліє озватись ділами,            Хай обізветься німими сльозами;            Ти ж своє слово дзвони-промовляй,            Душам братерським заснуть не давай.                         Хай недовірки твої туманіють,            Хай вороги твої з жалю німіють;            Ти рідну сем'ю докупи ззивай.                        Гей, хто на сум благородний багатий,            Сходьтеся мовчки до рідної хати,            Та посідаймо по голих лавках,            Та посумуймо по мертвих братах.                         Темно надворі, зоря не зоріє,            Вітер холодний од півночі віє,            Квилять вовки по степах-облогах.                         Кобзо! ти наша одрада єдина...            Поки із мертвих воскресне Вкраїна,            Поки дождеться живої весни,            Ти нам про нашу тісноту дзвони.                         Стиха дзвони, нехай мучене серце            Важко заб'ється, до серця озветься,              Як на бандурі струна до струни.

Пантелеймон Куліш

16. Соціально-політичні погляди українських письменників на рубежі ХІХ – ХХ ст. М. Драгоманов (раціоналістичні переконання у пізнанні світу, погляди на суспільство); І. Франко (риси світогляду, соціалістичні ідеї, реальне народовладдя, свободі і духовні фактори людини, приклади поглядів із літературних оповідань); М. Коцюбинський (значення ліберально-просвітительської діяльності, приклади поглядів із літературних оповідань); Б. Грінченко (громадсько-просвітницька та культурна діяльність).

Основна ідея, власне розуміння (згодні чи ні) зазначених поглядів, предмет зосередження думки автора, які застосовані символи та порівняння, аналіз та характеристика вислову (цитати):

Уже несколько раз мы упоминали, что только познание законов и сил природы, которые проявляются где-нибудь и как-нибудь, можно назвать наукой. Таким образом, настоящая наука не имеет ничего общего с какими-то надприродными силами, врожденными идеями, с любыми внутренними мирами, которые якобы руководят внешним миром. Она имеет дело только с миром высшим, с природой, понимая эту природу наиболее широко, то есть включая туда все, что только подлежит нашему познанию, следовательно, и людей с их прогрессом, историей, религиями и все эти неисчислимые миры, которые заполняют Вселенную.

Человек является лишь одним из неисчислимых творений этой природы — она лишь поставляет ему средства для жизни, для удовлетворения своих потребностей, для комфорта и счастья; она есть все для него, вне природы нет познания, нет истины; следовательно, природа является этой книгой, которую человек должен постоянно читать, ибо только из нее может выплыть спасительная правда для него.

Но является ли познание, лишь познание законов природы единственной целью науки? Нет. Познание само по себе не может быть ее целью, ибо если бы так было, то вся наука никому не приносила бы ни малейшей пользы, никому не была бы нужна, бглла бы, так скажу, пятым колесом в телеге человеческого прогресса. Само знание никому есть не даст. Я могу, например, знать, что такие-то величайшие богатства лежат на дне моря или на луне, но, однако, несмотря на этот факт, можно умереть с голода. От науки мы требуем не самого бесплодного знания. Есть действительно страна, где такие знания, целиком оторванные от жизни и никому не нужные, называют наукой, — эта страна называется Китай. Мы в первую очередь от истинной науки требуем, чтобы она приносила пользу, чтобы давала нам возможность побеждать природу без больших потерь в извечной борьбе за паше существование.

Таким образом, двум необходимым условиям должна отвечать истинная наука: учить нас познавать законы природы и учить нас пользоваться этими законами, использовать их в борьбе с той же самой природой. Следовательно, есть две стороны в науке: знание и труд, понятно, труд, полезный прежде всего нам, а потом и самому трудящемуся человеку.

І. Франко “Наука и ее отношение к трудящим ся классам»

17. Основні положення позитивізму. Філософські погляди О. Конта (вчення про науку, закон 3 стадій), Д. Мілля (індуктивний позитивізм, концепція індивідуальної свободи, утилітаризм) та Г. Спенсера (індивідуальні права і їх характеристика, суспільство та його типи).

Основна ідея, власне розуміння (згодні чи ні) зазначених поглядів, предмет зосередження думки автора, які застосовані символи та порівняння, аналіз та характеристика вислову (цитати):

Идеи управляют и переворачивают мир или, другими словами, что весь социальный механизм покоится в конце концов на мнениях. Они хорошо знают, что великий политический и моральный кризис современного общества на самом деле обусловлен умственной анархией. Наша опаснейшая болезнь заключается в глубоком разногласии умов относительно всех основных правил, непоколебимость которых является первым условием истинного социального порядка. Приходится признать, что пока отдельные умы не примкнут единодушно к некоторому числу общих идей, на основании которых можно построить общую социальную доктрину, народы, несмотря ни какие политические паллиативы, по необходимости останутся в революционном состоянии и будут вырабатывать только временные учреждения. Равным образом достоверно и то, что, коль скоро это единение умов на почве общности принципов состоится, соответствующие учреждения неизбежно создадутся без всякого тяжелого потрясения, так как самый главный беспорядок рассеется благодаря одному этому факту. Именно на это и должно быть главным образом направлено внимание всех тех, кто понимает важное значение действительно нормального положения вещей.

18. Особливості філософії ХХ століття та її напрямів (відмінність класичної і некласичної філософії). Екзистенціалізм (криза європейського суспільства, погляди на людину (страх, відчай, безнадійність) та її буття, прикордонна ситуація, тлумачення свободи). Філософські погляди К. Ясперса, Ж-П. Сартра та А. Камю.

Основна ідея, власне розуміння (згодні чи ні) зазначених поглядів, предмет зосередження думки автора, які застосовані символи та порівняння, аналіз та характеристика вислову (цитати):

Для экзистенциалиста человек потому не поддаётся определению, что первоначально ничего собой не представляет. Человеком он становится лишь впоследствии, причём таким человеком, каким он сделает себя сам. Таким образом, нет никакой природы человека, как нет и бога, который бы её задумал. Человек просто существует, и он не только такой, каким себя представляет, но такой, каким он хочет стать. И поскольку он представляет себя уже после того, как начинает существовать, и проявляет волю уже после того, как начинает существовать, и после этого порыва к существованию, то он есть лишь то, что сам из себя делает. Таков первый принцип экзистенциализма. Это и называется субъективностью, за которую нас упрекают. Но что мы хотим этим сказать, кроме того, что у человека достоинства больше, нежели у камня или стола? Ибо мы хотим сказать, что человек прежде всего существует, что человек — существо, которое устремлено к будущему и сознает, что оно проецирует себя в будущее. Человек — это прежде всего проект, который переживается субъективно.

Ж-П. Сартр «Экзистенциализм — это гуманизм»

ДОДАТКИ

Додаток № 1.

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

РЕФЕРАТ

з філософії на тему:

Виконав (ла)

Студент (ка) __ курсу

факультету ________

Групи ______

П.І.П.

Харків 2015

Додаток № 2

План

Вступ………………………...………………...…….….…...……………..с. 3

1. Періодизація розвитку української культури……………...……….….с.4

2. Інтелектуальний і культурний внесок української нації у світову цивілізацію…………………………………………………….…………….…..с.8

3. Розвиток сучасної української культурної традиції….………….…..с.10

Висновок………………………………………………….…..………...…с.17

Список використаної літератури…………….…….…….……...….……с.19

Додаток № 3

План

Введение

1. П. Козловски: краткая биография и особенности философии

2. Направления культурной ментальности в произведениях П. Козловского

3. Особенности синтеза старой традиции естественного права и экономического либерализма для обеспечинниия свободы в философских взлядах П. Козловски.

4. Заключение

5. Список литературы

Додаток № 3

Вступ

Актуальність теми. Філософія Лесі Українки – це, перш за все, її естетичні та етичні погляди, ставлення до релігії та виділення людини як суспільної істоти. Основні напрямки філософії письменниці досліджувало багато вчених, адже це питання потребує серйозних досліджень. ЇЇ погляди були в основному спрямовані на матеріалізм, діалектику, глибоке переконання в можливості пізнання людиною світу, інтерес до нових досягнень природознавства і філософії, історичний оптимізм. Саме цих позицій, на мою думку, не вистачає сучасній людині у світі поглинаючої інформації та технологій. Саме звернення до філософії Лесі Українки має бути відправним пунктом відродження почуття свободи та індивідуальності в людини, коли зі всіх сторін на неї за допомогою ЗМІ та Інтернету навішуються різноманітні символи та способи поведінки. Отже, через наведене дослідження наведеної теми є актуальною.

Предметом дослідження є філософські погляди Лесі Українки.

Мета роботи. Дослідити особливості філософських ідей в творчості Л. Українки.

У роботі ставляться наступні завдання:

- охарактеризувати філософію екзистенціаналізму у творах Лесі Українки;

- визначити природноправові аспекти філософії Лесі Українки;

- охарактеризувати філософію національної ідеї у творчій спадщині Лесі Українки;

Структура роботи: реферат складається зі вступу, 5 розділів, висновків та списку використаних джерел.