Глем-метал і хейр-метал
Химерний
імідж таких важких глем-артистів 70-их,
як Еліс
Купер, Aerosmith, Sweet, Kiss,
послужив основою для формування на
початку 80-их піджанру, званого глем-метал.
Разом з виконавцями 70-их (частиною тих,
що продовжували творчу діяльність),
біля його витоків стояли Mötley
Crüe, W.A.S.P., Ratt.
Брав активну участь в розвитку жанру Оззі
Осборн,
котрий почав сольну кар'єру. Нове життя
в жанр вдихнули Guns
N' Roses,
почавші в 1987 грати
глем-метал з сильним впливом пост-панку і
навіть ритм-енд-блюзу.
Те,
що глем-метал був
в значній мірі заснований на іміджі,
спричинило за собою перетворення
з'єднання глем- і поп-метала в
гранично мейнстрімному жанрі «хейр-метал»,
що продовжував традиції «Arena rock» —
патетичні шоу стадіонів і химерний,
претензійний імідж. Популярності
в поп-металі добилися Bon
Jovi, Europe, Cinderella, Poison;
проте, багато поп-метал-груп існували
у відриві від іміджу глема (Def
Leppard, Van
Halen).
Треш-метал та екстремальний метал
Нерідко хеві-метал гурти
у пошуках свого звуку експериментували
з елементами панк-року.
Так з'явився треш-метал — більш швидка
та важка версія хеві-металу з
гітарно-басовими тремоло,
швидкісними віртуозними гітарними соло
і значно серйознішими текстами. Засновники
і найзнаменитіші представники
стилю — Metallica,
які стали однією з найбільш знакових
та впливових груп металу взагалі. Їх
класичні альбоми 1980-их років заклали
основи стилю треш-метал,
який надалі розвивали й інші ключові
представники жанру — Slayer, Megadeth і Anthrax,
а також Exodus, Overkill, Testament.
Найбільшою, крім американської, сценою
треш-металу стала німецька, представники
якого (Kreator, Sodom, Destruction, Holy
Moses)
ще більше посилили, бруталізували
звук Metallica і Slayer.
У 1981 році
британський гурт Venom записав
перший альбом в стилі блек-метал —
«Welcome to Hell». Звучання альбому на той час
було виключно брутальним, а містичний
імідж учасників колективу в дусі Black
Sabbath став
майже сатаністській.
Разом з Venom у
ряді першопроходців жанру — шведський
гурт Bathory і
норвезькі гурти Darkthrone і Mayhem.
Ще більшої брутальності добилися
засновники жанру дез-метал —
вокал, який нагадує звіриний рик
(ґроулінг),
скажені гітари і барабани, нерівний
темп, тексти про смерть. Серед
засновників — Hellhammer (пізніше Celtic
Frost), Posessed і Death,
чиї ідеї надалі розвинули Entombed,Morbid
Angel, Cannibal
Corpse.
Найекстремальнішим жанром рок-музики став грайндкор, що розвинувся на основі брутального панк-року і хардкору. Швидкість була доведена до фізично можливого максимуму (аж до 600 ударів бас-бочки в хвилину), вокал — будь-який, окрім традиційного співу, максимально важке звучання гітар, злобні або просто огидні тексти. Крім найвідомішої групи жанру Napalm Death, його представниками є також Nasum, Gut,Disrupt, Anal Cunt.
Нова хвиля 80-их
До початку 1980-их музика нової хвилі підпадала під усе сильніший вплив електронної музики (Kraftwerk) і породила напрями сінті-поп і електропоп (Depeche Mode, Duran Duran, Eurythmics, The Buggles, A-Ha), в строгому сенсі що вже не відносяться до року. Лише небагато груп продовжували грати рок, оперуючи засобами нової хвилі — наприклад, INXS.
У 80-их в СРСР стала розвиватися своя рок-сцена, в якій переважали саме виконавці нової хвилі — Кіно, Наутілус Помпіліус, ДДТ, Аліса, Агата Крісті, Пікнік.
Рок-музика 90-их років