- •1.3 Контроль за охороною праці. 6-7
- •1.4 Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. 7-8
- •4.1 Вибухо-пожежонебезпечні характеристики речовин та матеріалів.
- •6.1 Психологія безпеки праці. 38-44
- •Розділ 1.Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1 Законодавство України та нормативна база про охорону праці
- •Основні положення Закону України «Про охорону праці»
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.2 Організація охорони праці на виробництві
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •Основні завдання управління охороною праці:
- •Служба охорони праці на підприємстві
- •1.3 Контроль за охороною праці
- •1.4 Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.1 Мікроклімат виробничих приміщень
- •Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря робочої зони виробничих приміщень
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •Удосконалення технологічних процесів та устаткування
- •Раціональне розміщення технологічного устаткування
- •Автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами
- •Раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря
- •Раціоналізація режимів праці та відпочинку
- •Застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів
- •Використання засобів індивідуального захисту
- •2.2 Шкідливі речовини
- •Заходи та засоби захисту від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.3 Захист від шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку
- •Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2.4 Виробниче освітлення
- •3.1 Основи електробезпеки
- •Вид та частота струму.
- •3.2 Причини електротравм
- •3.3 Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок
- •Розділ 4. Основи пожежної безпеки
- •Класифікація виробничих приміщень щодо вибухо - та пожежонебезпечних показників
- •Класифікація вибухо - та пожежонебезпечних зон та класів виробничих приміщень
- •Класифікація пожежонебезпечних зон
- •Межі вогнестійкості і групи займистості будівельних конструкцій
- •4.2 Методи та засоби пожежогасіння. Вогнегасильні речовини.
- •Протипожежне водопостачання
- •Вогнегасники
- •Пожежна сигналізація
- •Розділ 5. Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту
- •Розділ 6. Психологія охорони праці
- •Розділ 7. Сигналізація, знаки безпеки, сигнальне фарбування, попереджувальні знаки
- •Зони безпеки та їх огородження
- •Світлова та звукова сигналізація
- •Запобіжні написи, сигнальне фарбування
- •Знаки безпеки
- •Розділ 8. Надання першої долікарської допомоги
- •Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Надання першої допомоги при пораненні й кровотечі
- •Перша допомога при переломах, вивихах, розтягу зв’язок, суглобів, ударах
- •Перша допомога при опіках, теплових ударах
- •Перша допомога при обмороженні, переохолодженні
- •Перша допомога при отруєнні
1.3 Контроль за охороною праці
Відповідно до ЗУ «Про охорону праці» (ст. 44) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють: Комітет по нагляду за охороною праці України; Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:
безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки
дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та пояснення з даних;
надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам
структурних підрозділів місцевих рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, обов’язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень, недоліків в галузі охорони праці;
зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих
місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;
притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні
законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих
посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам
прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Органи державного нагляду за охороною праці встановлюють порядок опрацювання і затвердження власниками положень, інструкцій, що діють на підприємствах розробляють типові документи з цих питань. Власник повинен безоплатно створити необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.
Відповідно до ст.46 ЗУ «Про охорону праці» громадський контроль за охороною праці здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених та професійні спілки - в особі своїх виборчих органів і представників.
Діяльність всіх вищезгаданих органів направлена на забезпечення гарантій працівникам, які визначені законодавством. До таких гарантій можна віднести: право громадян на охорону праці при укладенні трудового договору; права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві; соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань; права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці; відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я; відшкодування моральної шкоди; обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці; обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій.
Працівник в свою чергу, зобов'язаний виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержувати зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.
В ЗУ «Про охорону праці» існують статті, які регулюють відносини у сфері стимулювання охорони праці. До них відносяться:
-економічне стимулювання охорони праці, а саме встановлення пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи щодо охорони праці (ст.29);
-відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитки, завданих порушенням вимог щодо охорони праці (ст.З0);
-застосування штрафних санкцій до підприємств, організацій та установ, які застосовуються органами державного нагляду (ст.31);
-відшкодування шкоди у разі ліквідації підприємств (ст.32).
Такі норми законодавства стимулюють власника чи уповноважений ним орган створювати безпечні умови праці на підприємстві та чітко виконувати вимоги закону.
