- •1. Общие сведения о разделе дипломного проекта (работы) «гражданская защита/оборона»
- •2. Задание по выполнению раздела дипломного проекта (работы) «гражданская защита/оборона»
- •3. Содержание и оформление раздела дипломного проекта (работы) «гражданская защита/ оборона»
- •4. Консультации по выполнению раздела дипломного проекта (работы) «гражданская защита/оборона»
- •Методика прогнозирования последствий чрезвычайных ситуаций на объектах морского транспорта
- •1. Общие положения
- •2. Термины и их определения
- •3.2. Расчет эквивалентного количества вещества в первичном облаке
- •3. Оценка масштабов химического заражения территории
- •3.1. Определение степени вертикальной устойчивости воздуха
- •3.3. Расчет площади разлива, продолжительности поражающего действия и эквивалентного количества сдяв во вторичном облаке
- •3.4. Определение глубины и площади зоны заражения
- •3.5. Расчет глубин распространения облака сдяв в поражающих концентрациях
- •3.6. Расчет времени подхода зараженного воздуха к объекту
- •4. Рекомендуемые мероприятия для уменьшения людских потерь
- •Варианты заданий по выполнению раздела дипломного проекта (работы) «Гражданская защита/оборона»
- •Глава «Гражданская защита/оборона» Прогнозирование последствий чрезвычайной ситуации на объекте морского транспорта
- •6. Цивільний захист/оборона
6. Цивільний захист/оборона
6.1. Прогнозування наслідків надзвичайної ситуації на об’єкті морського транспорту
6.1.1. Вихідні дані (сценарій виникнення надзвичайної ситуації на об’єкті морського транспорту)
Танкер-хімовоз «Москальво» під час переходу через Аденську затоку був атакований піратами, судно піддавалося обстрілу зі стрілецької зброї і гранатометів. Силами охоронної команди, що знаходилась на судні, піратська атака була відбита, жертв серед екіпажу немає. При огляді в носовій частині судна виявлений розлив токсичної рідини - сірковуглецю, що є сильнодіючою отруйною речовиною (СДОР). Токсична рідина вилилась з вантажної ємності, пошкодженої в результаті обстрілу судна. Кількість СДОР, що розлилася, 12 т, характер розливу – «вільно». На судні виникла надзвичайна ситуація. Екіпаж сховався у надбудові судна.
Метеорологічні умови на момент аварії: час доби - полудень, 12.00, температура повітря 200, швидкість вітру 1 м/с, вітер - зустрічний, суцільна хмарність. Відстань від пошкодженої ємності до надбудови судна - 0,15 км. Місцевість відкрита, характер - водна поверхня.
Виконати оперативний прогноз хімічної обстановки на час через 1 годину після аварії. Запропонувати заходи по зменшенню можливих втрат серед екіпажу судна.
6.1.2. Оцінка масштабів хімічного зараження території
Виконання розрахунків ведеться за допомогою формул і таблиць, наведених у Методиці прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах морського транспорту (Додаток 1 до «Методичних вказівок по виконанню розділу «Цивільний захист/оборона» дипломних проектів (робіт)»).
а) Визначення ступеня вертикальної стійкості повітря
За заданими метеорологічними умовами (час доби - день, швидкість вітру 1 м/с, суцільна хмарність) визначаємо по таблиці 6.1 ступень вертикальної стійкості повітря - ізотермія.
Таблиця 6.1 - Визначення ступеня вертикальної
стійкості повітря за прогнозом погоди
Швидкість вітру, м/с |
Час доби |
|||||
день |
ніч |
|||||
Наявність хмарності |
||||||
відсутня |
середня |
суцільна |
відсутня |
середня |
суцільна |
|
0,5 |
конвекція |
конвекція |
ізотермія |
інверсія |
інверсія |
ізотермія |
0,6-2,0 |
конвекція |
конвекція |
ізотермія |
інверсія |
інверсія |
ізотермія |
2,1 – 4,0 |
конвекція |
ізотермія |
ізотермія |
ізотермія |
ізотермія |
ізотермія |
> 4,0 |
ізотермія |
ізотермія |
ізотермія |
ізотермія |
ізотермія |
ізотермія |
б) Розрахунок еквівалентної кількості СДОР у первинній хмарі
Кількісні характеристики викиду СДОР для розрахунку масштабів зараження визначаються за його еквівалентними значеннями.
При розливі токсичних рідин первинна хмара не утворюється, тому еквівалентна кількість Qэ1 (т) речовини у первинній хмарі:
Qэ1 = 0 т.
в) Розрахунок площі розливу, тривалості вражаючої дії та еквівалентної кількості СДОР у вторинній хмарі
Площа розливу Sр (м2) сірковуглецю дорівнює:
Qо / ρ 12 / 1,263
Sр = ------ = --------- = ------------- = 190 м2 ,
h h 0,05
де: – об'єм сірковуглецю, що розлився, м3;
Qо = 12 – кількість сірковуглецю, що розлився при аварії, т.
ρ = 1,263 - щільність сірковуглецю, т/м3 (таблиця 6.2);
h = 0,05 – товщина шару сірковуглецю (для характеру розливу – «вільно»), м.
Таблиця 6.2 - Характеристики СДОР
і значення допоміжних коефіцієнтів
Найме-нування СДОР
|
Щільність СДОР, т/ м3 |
Температура кипіння, °С |
Порогова токсодоза, мг·хв/л |
Значення допоміжних коефіцієнтів |
||||||||
Газ |
Рідина |
К1 |
K2 |
K3 |
K7 для температури повітря (°С) |
|||||||
-40 |
-20 |
0 |
20 |
40 |
||||||||
Сірковуг-лець |
- |
1,263 |
46,2 |
45 |
0 |
0,021 |
0,013 |
0,1 |
0,2 |
0,4
|
1
|
2,1 |
Примітка:
1. У таблиці наведені значення К7 для вторинної хмари, тобто К7 = К7.ІІ
Тривалість вражаючої дії СДОР визначається часом, що потрібний на його випаровування з площі розливу, і часом, протягом якого триває спад його концентрації до безпечного рівня після відходу хмари зараженого повітря від заданої точки.
Розраховуємо тривалість вражаючої дії Т (год.) сірковуглецю:
h · ρ 1 0,05 · 1,263 1
T = ---------------- + --------- = ----------------- + ----- = 3 + 0,17 = 3,17 год. = 3 год. 10 хв.,
К2 · К4 · К7ІІ Км · vп 0,021 · 1 · 1 1 · 6
де: К2 = 0,021 – коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей сірковуглецю (таблиця 6.2);
К4 = 1 – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (таблиця 6.3);
К7ІІ =1 – коефіцієнт, що враховує вплив температури навколишнього повітря на швидкість утворення вторинної хмари (таблиця 6.2);
Км = 1 – коефіцієнт, що враховує вплив місцевості на швидкість поширення хмари сірковуглецю (таблиця 6.4);
vп = 6 – швидкість перенесення переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год (таблиця 6.5).
Таблиця 6.3 - Значення коефіцієнту К4 залежно від швидкості вітру
Швидкість вітру (u), м/с |
1≤ |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
К4 |
1 |
1,33 |
1,67 |
2,0 |
2,34 |
2,67 |
3,0 |
3,34 |
3,67 |
4,0 |
Таблиця 6.4 - Значення коефіцієнту Км
залежно від впливу характеру місцевості
Рельєф місцевості, вид рослинності і забудови |
Вертикальна стійкість повітря |
||
конвекція |
ізотермія |
інверсія |
|
Водна поверхня, відкрита місцевість |
1 |
1 |
1 |
Рівнинний, поодинокі дерева |
0,5 |
0,6 |
0,6 |
Поодинокі будівлі |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
Міська (промислова) забудова |
0,2 |
0,2 |
0,3 |
Територія порту |
0,2 |
0,2 |
0,3 |
Таблиця 6.5 - Швидкість (км/год.) перенесення vп переднього
фронту хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру
Ступень вертикальної стійкості повітря |
Швидкість вітру (u), м/с |
|||||||||
1≤ |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Інверсія |
5 |
10 |
16 |
21 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Ізотермія |
6 |
12 |
18 |
24 |
29 |
35 |
41 |
47 |
53 |
59 |
Конвекція |
7 |
14 |
21 |
28 |
|
|
|
|
|
|
Розраховуємо еквівалентну кількість сірковуглецю Qэ2 (т) у вторинній хмарі:
Qо 12
Qэ2 = (1-К1)·К2·К3·К4·К5·К6·К7 ІІ · ----- = (1-0)·0,021·0,013·1·0,23·1· -------------- = 0, 01 т,
h · ρ 0,05·1,263
де: К1 = 0 – коефіцієнт, що залежить від умов зберігання СДОР (таблиця 6.2);
К3 = 0,013 – коефіцієнт, що дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози сірковуглецю (таблиця 6.2);
К5 = 0,23 – коефіцієнт, який враховує ступень вертикальної стійкості повітря для ізотермії (п. 3.2. Методики прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах морського транспорту);
К6 = N 0,8 = 1 0,8 = 1– коефіцієнт, що залежить від часу N, що пройшов з моменту початку аварії; за умовами завдання N= 1 год.
г) Визначення глибини і площі зони зараження
Глибину зони зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР при аваріях на технологічних ємностях, сховищах і транспорті визначаємо за допомогою таблиці 6.6.
Таблиця 6.6 - Глибина (км) зони зараження
Швидкість вітру, м/с |
Еквівалентна кількість СДОР, т |
||||||||
0,01 |
0,05 |
0,1 |
0,5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
20 |
|
1 и менше |
0,38 |
0,85 |
1,25 |
3,16 |
4,75 |
9,18 |
12,53 |
19,20 |
29,56 |
2 |
0,26 |
0,59 |
0,84 |
1,92 |
2,84 |
5,35 |
7,20 |
10,83 |
16,44 |
3 |
0,22 |
0,48 |
0,68 |
1,53 |
2,17 |
3,99 |
5,34 |
7,96 |
11,94 |
4 |
0,19 |
0,42 |
0,59 |
1,33 |
1,88 |
3,28 |
4,36 |
6,46 |
9,62 |
5 |
0,17 |
0,38 |
0,53 |
1,19 |
1,68 |
2,91 |
3,75 |
5,53 |
8,19 |
Так як первинна хмара відсутня, то для Qэ1 = 0,0 т та швидкості вітру u = 1 м/с глибина зони зараження буде дорівнювати: Г1= 0,0 км.
Для Qэ2 = 0,01 т та швидкості вітру u = 1 м/с визначаємо глибину зони зараження вторинною хмарою сірковуглецю: Г2= 0,38 км.
Визначаємо повну глибину зони зараження ГΣ (км), що обумовлена дією первинної і вторинної хмари СДОР:
ГΣ = Г’ + 0,5 ·Г’’= 0,38 + 0,5· 0,0 = 0,38 км ,
де: Г’ - найбільший, Г’’ - найменший з розмірів Г1 и Г2.
Визначаємо гранично можливе значення глибини перенесення повітряних мас Гп (км):
Гп = N · vп =1·6 = 6 км.
За остаточну розрахункову глибину зони зараження Г (км) приймаємо менше з двох порівнюваних між собою значень ГΣ и Гп :
=
0,38 км .
Визначаємо площу зони можливого зараження Sв (км2) хмарою сірковуглецю:
Sв = π · Г2 · φ / 3600 = 3,14 · 0,38 2 · 1800 / 3600 = 0,23 км2 ,
де: Г= 0,38 – розрахункова глибина зони зараження, км;
φ = 1800 - кутовий розмір зони зараження, град (таблиця 6.7).
Таблиця 6.7 - Кутові розміри зони можливого зараження
СДОР залежно від швидкості вітру
Швидкість вітру (u), м/с |
≤ 0,5 |
0,6 - 1 |
1,1 - 2 |
>2 |
φ , град |
360 |
180 |
90 |
45 |
Визначаємо площу зони фактичного зараження Sф (км2):
Sф = К8 · Г2 · N0,2 = 0,133 · 0,38 2 · 10,2 = 0,2 км2 ,
де: К8 = 0,133 – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря – ізотермії (п. 3.4. Методики прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах морського транспорту).
д) Розрахунок глибин поширення хмари СДОР у вражаючих концентраціях при смертельному, важкому, середньому і легкому ураженні
Територія можливого хімічного зараження представляє собою сектор, що має кутовий розмір φ = 1800 (таблиця 6.7) і радіус, який дорівнює значенню розрахунковій глибині зони зараження Г= 0,38 км. Центр сектора співпадає з джерелом зараження - місцем розливу сірковуглецю. Бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари та орієнтована по напряму вітру.
У районі хімічного зараження виділяють зони смертельної концентрації, важкого, середнього і легкого ураження.
Розраховуємо глибину зони смертельних уражень Г (км):
,
де: λ = 3,73; Ψ = 0,606 – коефіцієнти, що залежать від швидкості вітру (таблиця 6.8);
Qэ = Qэ1 + Qэ2 = 0,0 + 0,01 = 0,01 – загальна еквівалентна кількість СДОР, що перейшла в первинну і вторинну хмару, т;
Д = 6 – летальна токсодоза для хлору, мг.хв/л.
Таблиця 6.8 - Коефіцієнти λ и ψ, що залежать від швидкості вітру
Коефіцієнти |
Швидкість вітру (u), м/с |
|||||||
1 и менше |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
10 |
|
λ |
3,73 |
2,31 |
1,80 |
1,52 |
1,34 |
1,20 |
1,11 |
0,92 |
ψ |
0,606 |
0,580 |
0,563 |
0,551 |
0,542 |
0,537 |
0,531 |
0,515 |
Розраховуємо глибину зони важких уражень Г0,4 (км):
,
де: Д0,4 = 0,4 Д = 0,4 2,4 - значення токсодози, що відповідає 40% летальної токсодози для хлору, мг.хв/л.
Розраховуємо глибину зони уражень середньої важкості Г0,2 (км):
,
де: Д0,2 = 0,2 Д = 0,2 1,2 - значення токсодози, що відповідає 20% летальної токсодози для хлору, мг.хв/л.
Глибина зони легких уражень відповідає значенню розрахунковій глибині зони зараження Г = 0,38 км.
е) Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкту (до надбудови судна)
Час підходу хмари СДОР до заданого об'єкту t (год.) залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
x 0,15
t = --------- = ------------- = 0,025год. ≈ 1,5 хв.,
К м · vп 1 · 6
де: x – відстань від джерела зараження до заданого об'єкту, км.
6.1.3. Висновки і рекомендовані заходи для зменшення людських втрат.
Проведена оцінка масштабів хімічного зараження території в результаті аварійного розливу сірковуглецю на танкері-хімовозі показала, що хмара зараженого повітря досягне межі житлової надбудови судна, де сховався екіпаж, через 1,5 хв. В результаті утворення хмари зараженого повітря при розливі сірковуглецю приміщення надбудови судна, де може укритися екіпаж судна, потрапляють в зону важких уражень, що у свою чергу є серйозною загрозою для життя моряків. Це значною мірою ускладнює можливість проведення ефективних заходів по забезпеченню безпеки членів екіпажу судна.
При досить швидкому підході зараженого повітря до житлової надбудови час дії вражаючих концентрацій хмари буде значним - 3 год. 10 хв. Слабка сила вітру (1 м/с) забезпечує збереження вражаючих концентрацій на глибині - до 0,38 км.
Для зменшення людських втрат пропонується виконати наступні заходи:
- якнайскоріше прибрати усіх людей з палуби всередину надбудови судна;
- по можливості максимально герметизувати усі приміщення в надбудові судна, в яких укрився екіпаж;
- використати наявні на судні дихальні апарати, при цьому забезпечити контроль часу знаходження людей в апаратах (захисна дія дихальних апаратів обмежена часом у 30 хв.);
- по можливості розгорнути судно за вітром, щоб хмара зараженого повітря рухалася убік від надбудови судна;
- встановити контроль концентрації СДОР на відкритому повітрі і в повітрі приміщень судна;
- підготувати екіпаж до можливої евакуації.
Приложение 5
Перечень рекомендованной литературы
для выполнения раздела дипломных проектов (работ)
«Гражданская защита/оборона»
1. Гаврилов С.В. Учебные работы. Разработка и оформление: Методическое пособие для курсантов и студентов инженерно-технических специальностей очной и заочной форм обучения. – 3-е изд., перераб. и доп.- Петропавловск-Камчатский: КамчатГТУ, 2005. – 75 с.
2. Закон Украины «О перевозке опасных грузов»;
3. Козлитин А.М., Яковлев Б.Н. Чрезвычайные ситуации техногенного характера.
Прогнозирование и оценка. Детерминированные методы количественной оценки опасностей техносферы: Учеб. пособие./Под ред. А.И. Попова. Саратов: Сарат. гос. техн. ун-т, 2000. 124с.
4. Международный кодекс морской перевозки опасных грузов (МК МПОГ);
5. Меньшиков В.В., Швыряев А.А. Опасные химические объекты и техногенный риск: Учебное пособие. - М.: Изд-во Химия, фак. Моск. ун-та, 2003. - 254 с.
6. Организация безаварийной эксплуатации танкера-газовоза. Курс лекций/ Вахтанин Н.А., Шерстнев Н.В, Капустин В.В. - Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2007.- 192 с.
7. Поправки к Международному кодексу постройки и оборудованию судов, перевозящих опасные химические грузы наливом (Кодекс МКХ). Приложение 7. Резолюция МЕРС 119(52). 2004 г.
8. РД 31.11.81.37-82 Правила морской перевозки химических грузов наливом
9. Справочник спасателя: Книга 6: Спасательные работы по ликвидации последствий химического заражения / ВНИИ ГОЧС. М., 2006. – 112 с: ил.
