9. Корисність продукту

Розрізняють об'єктивну та суб'єктивну корисність продукту.Об'єктивна корисність продуктів виробництва - це їх спроможність задовольняти ті чи інші потреби людей. Наприклад, корисність хліба - це задоволення потреб людей в їжі, в отриманні певних, необхідних організму калорій і речовин.

Суб'єктивна корисність - це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг. Корисність - поняття виключно індивідуальне: що для одного споживача може мати високу корисність, іншим може сприйматися як антиблаго.

10. Економічний інтерес. Інтереси і потреби.

Інтерес - форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення.

Економічні інтереси є сутнісною характеристикою рушійних сил формування та розвитку економічних суб'єктів.

Економічні інтереси - усвідомлене прагнення економічних суб'єктів задовольнити певні потреби, що є об'єктивними спонукальними мотивами їхньої господарської діяльності.

Суб'єкти економічних інтересів - окремі індивіди, сім'ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспільство в цілому.

Об'єкти економічних інтересів - економічні блага (товари, послуги, інформація і т. д.).

Економічні інтереси тісно пов'язані з потребами.

Економічні інтереси:

• є формою вияву економічних потреб;

• відображають рівень та динаміки задоволення економічних потреб;

• спонукають економічних суб'єктів до діяльності для задоволення потреб.

11.Визначення необхідного і додаткового продукту.

Необхідний продукт - частина суспільного продукту, виробленого працівниками матеріального виробництва, необхідна для нормального, з точки зору існуючих соціально-економічних умов, відтворення фізичних і духовних здібностей працівника і членів його сім'ї

Додатковий продукт – частина суспільного продукту, створеного працівниками різних сфер суспільного виробництва понад необхідний продукт.

124.Економічна система: її сутність та структурні елементи.

Економічна система – це сфера функціонування продуктивних сил і економічних відносин, взаємодія яких характеризує сукупність організаційних форм та видів господарської діяльності. В сфері економіки функціонують ресурси, науково-технічні, організаційні досягнення, що формуються суспільною системою. Суспільна система формує потреби, якісні та кількісні характеристики продуктів. Під економічною системою розуміється особливим образом упорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами матеріальних благ і послуг.

Структура економічної системи: 1.Продуктивні сили. 2. Виробничі відносини. 3. Господарський механізм.

Продуктивні сили – матеріальна основа економічної системи. Включає 2 елементи: робочу силу і засоби виробництва.

Робоча сила: 1. Особистий фактор виробництва. 2. Сукупність фіз. і духовних здібностей людей до праці. 3. Підприємницькі здібності людини.

Засоби виробництва – речовий фактор суспільного виробництва: 1.

Предмети праці: а) дані природою. Б)перероблені людською діяльністю (сировина). 2.Засоби праці: а) машини, устаткування, інструменти. Б) технологічні процеси і енергопостачання. В) інформація, інформаційне забезпечення. Виробничі відносини є об’єктивні і матеріальні, адже складаються незалежно від волі і свідомості людей і є суспільною формою проявц продуктивних сил. Вони поділяються на соціально-економічні і організаційно-економічні.

Соц.-ек. – це зв’язки людини з людиною. Орг.-ек. – відносини, що характеризують організаційну форму розвитку продуктиних сил.

Господарський механізм – частина економічної системи, що регулює економічну діяльність і забезпечує раціональне співвідношення між окремими підсистемами і елементами економічної системи. Кожна економічна система включає в себе: провідний тип власності на ресурси (приватний і державний), основні групи суб'’ктів суспільного виробництва і відносини між ними, економічну форму результатів виробництва, принципи організації виробництва, розподілу, обміну, споживання; загальні економічні закони.