- •3.Суб’єкти і об’єкти охорони праці.
- •7.Законодавство України про охорону праці.
- •1.1.9. Соціальний захист працюючих
- •10.Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •1.1.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •21.Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації.
- •22. Служба охорони праці підприємства
- •88. Права і обов’язки працівників служби охорони праці.
- •5. Організація роботи служби охорони праці
- •Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді
- •96. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •87. Карта умов праці.
- •27. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка.
- •28. Стимулювання охорони праці
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •12.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.7.3. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •2.7.4. Вимірювання параметрів вібрації
- •2.8.7. Ультразвук
- •15.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •2.9.5. Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання
- •16.1. Інфрачервоне випромінювання
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •5. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •4.5.2. Система запобігання пожежі
- •4.9.6. Порядок дій у разі виявлення пожежі
- •4.9.7. Місця, в яких забороняється куріння
- •4.9.8. Знаки пожежної безпеки
- •1.2.Загально-об'єктові правила з питань пожежної безпеки
- •Перелік питань дЛя іспиту
2.9.5. Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання
Організм людини не відчуває іонізуючого вимірювання, тому при роботі з радіоактивними речовинами необхідно проводити систематичний індивідуальний та загальний контроль доз опромінення. Прилади дозиметричного контролю і вимірювання по суті компенсують людині відсутність органів чуття на іонізуюче випромінювання.
Усі прилади для радіометричного та дозиметричного контролю і вимірювання поділяються на чотири групи: для вимірювання зовнішніх потоків радіоактивного випромінювання - дозиметри; для вимірювання рівнів забруднення - індикатори рівнів та радіометри; для індивідуального дозиметричного контролю - індивідуальні дозиметри; для вимірювання радіоактивності повітря та води. Дозиметричні прилади складаються з давача (іонізаційна камера, газовий чи сцинтиляційний лічильник) та вимірювального блока, який складається з підсилювача, блока живлення та вимірювального приладу. Такими приладами можна реєструвати заряджені частинки, гамма-випромінювання та нейтрони.
Робота приладів для радіометричного та дозиметричного контролю базується на таких основних методах вимірювання: іонізаційний метод, який полягає у здатності радіоактивного випромінювання іонізувати повітря; сцинтиляційний метод, який полягає у здатності деяких кристалів, газів та розчинів випромінювати світло при проходженні через них іонізуючого випромінювання; фотографічний метод, який полягає у здатності фотографічної емульсії чорніти під впливом іонізуючого випромінювання.
Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
Основними напрямами в процесі розробки засобів захисту від дії ЕМП радіочастот є: зменшення інтенсивності опромінювання безпосередньо від самого джерела, екранування джерела опромінювання, екранування робочого місця або віддалення його від джерела опромінювання, застосування засобів індивідуального захисту.
На практиці може застосовуватись один із методів захисту або одночасно декілька методів (рис. 11.1).
Засоби захисту мають відповідати таким вимогам: не викривляти істотно електромагнітне поле; не знижувати якості технічного обслуговування і ремонту; не знижувати продуктивності праці.
Зменшення густини потоку енергії безпосередньо біля джерела випромінювання — один з найефективніших заходів захисту обслуговуючого персоналу, який виконує регулювання, настройку і випробування передавачів РЛС і генераторів НВЧ. Для цієї мети замість антени встановлюють узгоджене з вихідним каскадом передавача навантаження - еквівалент антени (поглинач потужності). В еквіваленті антени потужність, що генерується, повністю поглинається, не викликаючи тим самим порушення режиму роботи НВЧ генератора.
Віддалення робочого місця від джерела опромінювання — один із засобів зниження інтенсивності опромінювання людей на підприємствах цивільної авіації. Він реалізується завдяки дистанційному керуванню і автоматизованому контролю за роботою РЛС.
Правила безпеки праці в процесі експлуатації радіотехнічного обладнання і зв'язку на авіаційних підприємствах передбачають: розміщення РЛС окремо від робочих приміщень і на певній відстані (залежно від потужності РЛС) від населених пунктів; установку антени потужних РЛС на естакадах висотою не менше 10 м для розширення "мертвої" зони випромінювання (зона, де відсутній прямий промінь від направленої антени РЛС); окреме розміщення приміщень, в яких ремонтують, налагоджують, випробовують НВЧ генератори, і загальних виробничих приміщень, де робота не пов'язана з опроміненням НВЧ.
Зниження інтенсивності ЕМП в робочій зоні може бути досягнуте екрануванням джерел опромінювання металевими суцільними і сітчастими екранами. Інтенсивність опромінення може бути знижена також за допомогою поглинаючих покриттів (часто матеріалом екрану є фольга).
Генератори НВЧ енергії можуть екрануватися повністю (замкнутий екран) або частково (незамкнутий екран).
Поглинаючі екрани (покриття) застосовують у тих випадках, коли відбита електромагнітна енергія від внутрішніх поверхонь суцільних металевих екранів може значною мірою порушувати режим роботи НВЧ генератора. Тому поглинаючі покриття повинні по можливості повністю поглинати енергію. Цього досягають відповідним підбором діелектричної й магнітної проникності поглинального матеріалу.
Як захисні покриття застосовують гумові килимки з конічними шипами, магнітоелектричні пластини покриття на основі пінополіуретану, які поглинають електромагнітну енергію відповідно в діапазоні 0,8-10,6 см тощо.
При технічному обслуговуванні РЛС літаків безпосередньо на літаку під час перевірки їхньої працездатності доводиться вмикати високу напругу передавача. При цьому НВЧ енергія випромінюється антеною у простір.
Для того щоб виключити можливість опромінення інженерно-технічного персоналу, що знаходиться поблизу літака, у зоні стоянки, в ангарі впроваджують ряд профілактичних заходів: орієнтують по можливості вісь літака і антену РЛС в напрямку, де немає людей; виводять інженерно-технічний персонал із зони можливого опромінення; вмикають високу напругу тільки короткочасно; установлюють екрануючий кожух антени з поглинальним покриттям.
Для ослаблення густини потоку енергії НВЧ випромінювання на 20-30 дБ (в 100-1000 разів) застосовують сітчасті металеві екрани.
Як засіб індивідуального захисту від ЕМП НВЧ використовують спеціальний одяг — комбінезони, халати і т. ін.
Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
промисловості і побуті набули масового застосування прилади та обладнання, робота яких пов'язана з використанням або утворенням в процесі роботи електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, до яких належать електромагнітні коливання з довжиною хвиль від 0,2 мкм до 1000 мкм. Робота персоналу, який обслуговує таке обладнання, а також людей, які знаходяться поблизу нього, пов'язана з дією випромінювань оптичного діапазону на організм людини та потребує рекомендацій щодо захисту від них.
Залежно від довжини хвилі ці випромінювання поділяються на: випромінювання видимого діапазону, інфрачервоні, ультрафіолетові та лазерні (монохроматичні та видимого і суміжних з ним діапазонів) - рис. 16.1.
