- •1. Методи досліджень механічних проявів життєдіяльності
- •Механокардіографія (мкг)
- •Апекскардіографія (акг)
- •Балістокардіографія (бкг)
- •Д инамокардіографія (дкг)
- •Сфігмографія (сфг)
- •Механічна плетизмографія (мпг)
- •Методи вимірювання кров’яного тиску
- •Пряме (інвазійне) вимірювання
- •Непряме (неінвазійне) вимірювання
- •Непрямі вимірювання артеріального тиску
- •Непрямі вимірювання венозного тиску
- •Література:
- •Стор. 15 з 15
Апекскардіографія (акг)
АКГ – методика реєстрації верхівкового поштовху серця, що і є саме механічною кардіографією. Для запису АКГ пристрій знімання інформації закріпляють на грудній клітці безпосередньо над місцем виразної пульсації верхівкового поштовху. АКГ являє собою періодичну криву (рис. 1.18), яка складається з однієї великої позитивної хвилі, що займає початкову частину кожного циклу серцевого скорочення. Кожен характерний екстремум графічного запису МКГ прийнято позначати буквами латинського алфавіту, що відображено на кривій АКГ.
О
днак,
не всі елементи АКГ знаходять відображення
в реальних записах. Це пов’язано з тим,
що поштовх по різному проектується на
грудну стінку, а саме, коли поштовх
спрямований в ребро, а не в міжреберье,
тим самим незадовільно діючи на самий
пристрій знімання. В результаті АКГ у
різних осіб, а також в однієї і тієї
самої, в різні моменти часу можуть
суттєво відрізнятися за формою. Такий
поліморфізм АКГ може бути пов’язаний
із різною силою притискування датчика
до грудної клітки, варіаціями її форми,
різною товщиною підшкіряного шару.
Тому методика АКГ застосовується в основному для оцінки фаз серцевого циклу за часовими інтервалами між характерними точками АКГ шляхом співставлення із відповідними елементами ЕКГ і фонокардіограми (ФКГ).
Балістокардіографія (бкг)
Б
КГ
– метод графічної реєстрації реактивних
механічних рухів тіла людини, обумовлених
скороченням серця та переміщенням крові
у великих артеріях. На кривій, що
реєструється – балістокардіограмі –
відображаються коливання тіла, викликані
систолою серця, гідравлічним ударом
крові о дугу аорти, та елементи легеневого
ствола. Амплітуда хвиль БКГ в систолічній
фазі пропорційна енергії серцевого
викиду. Однак, механізм передачі рухів
серця і крові у судинах по всьому тілу
достатньо складний.
БКГ спирається на дві моделі механічних систем:
Тіло – нерухома основа. Реалізація цієї моделі називається прямим методом БКГ (рис. 1.19).
Тіло – рухома платформа – система підвіски – нерухома основа. Реалізація цієї моделі називається непрямим методом БКГ (рис. 1.20).
У наведених моделях виділяють дію наступних сил:
Змушувальна сила – обумовлена серцевою діяльністю:
,
де
- маса серця,
- прискорення центра тяжіння серця.Сили реакції:
- для першої моделі,
- для другої моделі, де
,
- маси тіла пацієнта та рухомої платформи,
,
- прискорення тіла і платформи відповідно.Гальмівні (демпферні) сили, що перешкоджають руху тіла (сили тертя):
,
- для першої та другої моделей, де
і
- швидкості тіла пацієнта і платформи,
відповідно.Сили еластичної віддачі (пружні сили), що спричинюють повертання системи в початкове положення:
,
- для першої і другої моделей, де
і
- переміщення тіла пацієнта і платформи
відповідно.
Врахувавши всі основні сили, що діють, можна записати наступне рівняння руху у відповідності до моделей:
+
+
. (1.31)
+ + . (1.32)
В залежності від перетворювальних властивостей датчика або способу обробки сигналу, можна зареєструвати інформацію, пропорційну швидкості, прискоренню або переміщенню дослідного об’єкта.
Вимірювальні системи, в яких не реєструють переміщення загального центра тяжіння тіла пацієнта, називаються сейсмічними. До сейсмічних систем відносять всі реалізації першої моделі.
При використанні другої механічної моделі «ідеальні» умови реєстрації будуть у випадку, коли зв’язок платформи з тілом пацієнта набагато більший, ніж зв’язок платформи з нерухомою основою. Тоді переміщення тіла разом із платформою повністю залежить від сил, наданих серцево-судинною системою, а рівняння руху для другої моделі набуде вигляду:
. (1.33)
В такому випадку руху тіла і платформи зводиться до переміщення їх загального центра тяжіння. Подібні БКГ системи називаються динамічними.
У випадку використання реальних систем підвісок розрізняють чотири типи БКГ систем:
Ультра низькочастотна (аперіодична) – з вільною підвіскою.
Низькочастотна – з м’якою підвіскою (пружини).
Високочастотна – с жорсткою підвіскою (пружні стержні).
Пряма – з жорсткістю підвіски настільки великої, що друга модель вироджується у першу.
Вважається також, що низькочастотна, високочастотна і пряма системи відносяться до сейсмічного типу вимірювальних систем.
У відповідності до законів механіки тіло, яке переміщається в просторі, має шість ступенів свободи. Тому для повної характеристики переміщень необхідно шість орієнтованих пристроїв знімання інформації.
Методами БКГ можуть бути досліджені й окремі частини тіла. Такий напрямок отримав назву локальної БКГ. Виділяють такі її варіанти:
Сейсмокардіографія – реєстрація вібрацій грудної клітки.
Кінетокардіографія – реєстрація коливань грудної стінки в діапазоні частот від 1 до 10 Гц.
Динамокардіографія.
