- •"Вплив колективу на формування особистості"
- •1.1.Сутність поняття колективу
- •1.2.Соціально – психологічні проблеми колективу
- •2.1.Включення особистості в колектив
- •2.2.Позитивний і негативний вплив колективу на особистість
- •3.1.Самопочуття особистості у групі
- •3.2.Виховний вплив колективу
- •4.1.Розвиток творчої індивідуальності у колективі
- •4.2.Згуртованість колективу
3.1.Самопочуття особистості у групі
Під самопочуттям особистості в групі розуміється те загальний психологічний стан, емоційний і моральний настрій, який у неї домінує в результаті тривалого перебування у цій групі. Для того щоб точніше визначити самопочуття більшості індивідів у групі, в психології користуються поняттям психологічний клімат. Його ми вже торкалися раніше, а зараз розглянемо трохи докладніше.
За допомогою цього поняття позначаються моральна й емоційна системи людських відносин, що склалися в групі.Психологічний клімат включає в себе сукупність моральних норм і цінностей, якими керуються члени групи у своїх відносинах до об'єднуючого їх справі і один до одного. Психологічний клімат істотно характеризує переважаючий в групі емоційний настрій.
Крім загальних явищ, пов'язаних з психологічним кліматом, групу інтегрально описує той вплив, який вона, як ціле, робить на індивіда. З його боку це вплив перш за все виступає у формі емоційного і морального настрою (самопочуття, настрою і т.п.).
Аналізуючи динаміку взаємовідносин у різних мікрогрупах - диадах і тріадах - у вище сказаному, ми відзначали, що малі групи різного рівня розвитку по-різному впливають на відносини людей, як би розгортаючи їх по відношенню до справи і один до одного то позитивною, то негативною стороною або залишаючи байдужими. Це означає, що склався в групі психологічний клімат може актуалізувати то кращі, то гірші якості людини.
Розглянемо, який вплив група може надати на емоційне самопочуття її членів, зокрема, на зняття міжособистісної упередженості і тривожності.
Практично завжди ми сприймаємо і оцінюємо людей під впливом певної установки. Ця установка може бути постійною і мінливою, залежною від обставин і особливостей сприймаються людей. Будучи стабільною і мало пов'язаної з особистостями оцінюваних людей, така установка може приймати форму упередження і породжувати необ'єктивне ставлення до людини. Той, у свою чергу, справедливо вважаючи, що до нього ставляться упереджено, відповідає тим же. Так складаються важкі, конфліктні відносини, з яких складно знайти вихід, оскільки залучені до нього сторони не вбачають у самих собі першоджерело конфліктної ситуації. Причиною конфлікту людей, найчастіше зустрічається на практиці, є непорядну, несправедливе, недобре, нечесне ставлення однієї людини до іншої. Спосіб зняття упередженості полягає, у свою чергу, в тому, щоб, подолавши міжособистісне недовіру, викликати довіру людей один до одного. [17, c.104-123].
Є кілька шляхів зняття упередженості у групових відносинах:
1. Створення ситуацій, в яких люди будуть сприймати один одного як рівні за своїм статусом. Це можна зробити, наприклад, за допомогою рольових ігор типу соціально-психологічного тренінгу.
2. Розвиток у кожного члена групи здатності правильно сприймати і оцінювати людей, вміння та навички міжособистісного спілкування.
3. Стимулювання і заохочення прямих міжособистісних контактів людей, які у відношенні один до одного відчувають недовіру.
4. Збагачення індивідуального досвіду упередженого людини шляхом його спостереження за стосунками інших людей до того, до кого він відчуває почуття упередження (маються на увазі люди, чиєю думкою він дорожить).
Багато уваги у зв'язку з емоційно-мотиваційними питаннями регуляції людської поведінки в малих групах в останні кілька десятиліть привернула тривожність, яка виникає у індивідів в групі (ситуаційна тривожність). Явище тривожності виникає і в групі при емоційно-несприятливих, підозрілих відносинах, пов'язаних з недовірою один до одного і відчуженістю. Основний спосіб зняття подібної тривожності - той же, який використовується для попередження і зняття конфліктів: підвищення відкритості і взаємної довіри членів групи. [7, c. 35].
