Великобританія
Уряд Великобританії почав займатися проблемами захисту інформації раніше останніх європейських держав. З одного боку, це добре, оскільки дозволило країні накопити досить солідний досвід в цій області. Проте якщо поглянути на дане питання з іншого боку, то з'ясується, що вся система захисту інформації Великобританії має серйозні недоліки. Раніше основною метою вважалася безпека країни. Відповідно всі органи, які повинні були захищати інформацію, створювалися урядом і були підпорядковані йому ж або відповідним спецслужбам. Ну а забезпечення безпеки персональних і комерційних даних виявилося другорядним завданням.
Узяти хоч би правове забезпечення захисту інформації у Великобританії. Основою є закони "Про державні документи" і "Про державну таємницю". Для забезпечення безпеки останньої інформації використовуються кримінальний кодекс і деякі інші правові акти. Окремо варто згадати про захист комерційної таємниці. Річ у тому, що про це кожна організація повинна піклуватися самостійно, використовуючи спеціальні договори, які полягають із співробітниками перед наданням ним доступу до даних.
Як ми вже говорили, всі організації, контролюючі захист інформації у Великобританії, підпорядковані уряду. Крім того, всі крупні компанії мають власні служби безпеки. Середній бізнес частенько користується послугами приватних фірм, що реалізовують і підтримують корпоративні системи захисту інформації. Ці служби часто об'єднують зусилля і співпрацюють один з одним і з державними структурами. Фактично на їх плечах лежить весь тягар боротьби з недобросовісною конкуренцією і промисловим шпіонажем.
Ще однією проблемою організації системи захисту інформації у Великобританії є консервативність. Розроблена колись система залишається незмінною вже досить давно. Тим часом в області інформаційних технологій все міняється дуже швидко, так що періодично виникає необхідність в певній корекції органів захисту даних.
Парламентський комітет з розвідки і безпеки
Комітет з розвідки і безпеки як орган контролю за британськими спецслужбами був утворений в 1994 р. Комітет створений, згідно із законом «Про розвідувальні служби», для контролю за витрачанням бюджетних коштів, управлінням і політикою трьох спецслужб: Секретної служби (Mi5), розвідки SIS і Центру урядового зв'язку GCHQ. Комітет складається з 9 парламентарів (вісім з палати общин і один з палати лордів). Члени комітету не обираються колегами-парламентарями, а призначаються прем'єр-міністром. Роботу цього комітету повинні забезпечити перш за все співробітники уряду.
У законі не містилося чіткі вказівки відносно повноважень і кола питань, які покликаний вирішувати комітет. У обов'язки комітету входить представлення прем'єр-міністрові, але не парламенту, щорічного звіту, а також інших доповідей на свій розсуд
Рис.4. Організаційна структура системи інформаційної безпеки Великобританії.
Законом передбачалися три положення, що стосуються надання комітету необхідної для його роботи інформації. Згідно з цими положеннями, керівник національної спецслужби може: надати необхідну інформацію "згідно з домовленостями, затвердженим міністром"; відмовити в її наданні на підставі розпорядження міністра, який при цьому повинен керуватися критеріями національної безпеки; повідомити комітет про те, що запрошувана ним інформація не може бути розкрита в силу своєї секретності і особливої важливості. При цьому під секретною інформацією особливої важливості маються на увазі відомості, які здатні розкрити джерела і оперативні методи, або містять детальні дані про таких, стосуються конкретних операцій (минулих, справжніх або майбутніх), або надані третьою стороною, яка не бажає їх розкриття.