Експертні опитування. Біографічний метод

Експертне опитування – різновид опитування, при якому джерелом інформації про досліджуваний об’єкт виступають компетентні особи, чиї знання та досвід дозволяють зробити авторитетні висновки.

Експертні опитування – опитування компетентних осіб чиї теоретичні чи професійні знання дозволяють зробити авторитетні висновки (Верховний чи Конституційний суд направляє запити на кафедри чи окремим фахівцями, щоб зясувати їхню позицію щодо тієї чи іншої проблеми, організація круглих столів, наприклад щодо обговорення проекту КПК).

Біографічний метод у соціології — сукупність технік збору та аналізу особистих документів, які містять повідомлення людей про їх участь у різних подіях та процесах.

4. Експеримент – дослідження експериментального об’єкта в процесі якого умовно чи реально створюються експериментальні умови, необхідні і достатні для перевірки гіпотези про причинні зв’язки між дією експериментального фактора (на вивчення якого спрямоване дослідження) та характеристиками експериментального об’єкта.

Види експериментів:

А) за кількістю експериментальних факторів:

- однофакторні (експеримент, у ході якого з характеристиками об’єкта дослідження взаємодіє лише один експериментальний фактор);

- багатофакторні (експеримент, у ході якого з характеристиками об’єкта дослідження взаємодіють одразу декілька експериментальних факторів).

Б) за способом створення експериментального фактора:

- контрольований (Експеримент, при якому дослідник сам вводить у дію експериментальний фактор і виявляє міру його перетворюючої дії на об’єкт дослідження);

- не контрольований (Експеримент, при якому дослідник не втручається у хід подій, а лише спостерігає й аналізує природну ситуацію, в межах якої те чи інше явище може інтерпретуватися як експериментальний фактор, що здійснює певний вплив на об’єкт дослідження).

В) за способом створення експериментальних умов

- польовий (фактор діє в реальних умовах);

- лабораторний (експеримент, який проводиться у штучно створених умовах).

Г) залежно від закладеної в основу експерименту початкової структури доказу гіпотези:

- паралельний (експеримент, в ході якого висновки про характер і ступінь впливу експериментального фактору на об’єкт дослідження даються шляхом порівняння станів досліджуваного процесу в експериментальній і контрольній групах);

- послідовний (експеримент, в ході якого аналізується динаміка станів експериментального об’єкта до та після введення у дію експериментального фактору).

Д) за характером об’єкта дослідження

- реальний;

- умовний (моделювання).

Е) за метою:

- проективний;

- ретроспективний.

Правовий експеримент – різновид експерименту, який використовується, здебільшого, у правотворчій діяльності і засновується, як правило, на методології послідовного експерименту екс-постфактум щодо чинних норм.

При послідовному експерименті екс-постфактум ситуація минулого є експериментальною, а якесь явище того часу (нормативно-правовий акт, окремі його норми тощо) – експериментальним фактором.

Іноді правовий експеримент може проводитися і як паралельний (у порівняльно-правових дослідженнях).