- •Предмет, мета і завдання логопсихології
- •2. Методологічні позиції і методи логопсихології
- •3. Взаємодія соціально-біологічних факторів у онтогенетичному розвитку дитини
- •6. Загальна характеристика вікових криз розвитку дитини та їх значення у корекційній роботі
- •8 Вплив негативних біологічних факторівна психічний розвіток дітей
- •Вплив негативних соціальних факторів на психічний розвиток дітей.
- •Психолого-педагогічні рекомендації батьками для попередження і профілактики мовленнєвих порушень.
- •11. Завдання та методи психологічного вивчення дітей-логопатів.
- •14. Характеристика недоліків медлодіко-інтонаційної сторони мовлення
- •12. Характеристика недоліків фонетико-фонематичної сторони мовлення.
- •15.Характеристика недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •16.Характеристика недоліків писемного мовлення.
- •Характеристика причин і механізмів недоліків лексико-граматичної сторони мовлення ( змр, алалія, афазія).
- •17 Характеристика причин і механізмів (з клінічної позиції) недоліків фонетико- фонематичної сторони мовлення (дислалії, ринолалії, дизартрії).
- •19. Характеристика причин і механізмів недоліків медико-інтонаційної сторони мовлення (ринофонія, фонастенія, дисфонія, афонія).
- •20. Характеристика причин і механізмів недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення ( заїкання, тахилалія, брадилалія).
- •21. Характеристика причин і механізмів недоліків писемного мовлення (дислексія, дисграфія, аграфія).
- •22. Загальна характеристика впливу мовленнєвих порушень на психічний розвиток дітей.
- •23.Психологічні особливості слухового сприймання у дітей з недоліками усного і писемного мовлення. Наведіть приклади.
- •24. Психолого-педагогічні умовита прийоми корекційного впливу на формування слухового сприймання у дітей з порушеними усного і писемного мовлення.
- •25.Психологічні особливості зорового сприймання у дітей з недоліками писемного мовлення. Наведіть приклади.
- •26.Психолого-педагогічні умови та прийоми корекційного впливу на формування зорового сприймання у дітей з порушенням писемного мовлення.
- •28.Психолого-педагогічні умови та прийоми корекційного впливу на моторно-руховий розвиток у дітей з порушенням фонетико-фонематичної і лексико-граматичної сторін мовлення.
- •29Психологічні особливості мнестичної діяльності дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення.
- •30.Методи і прийоми корекційного впливу на розвиток мнестичних процесів у дітей логопатів 3. Основні напрямки педагогічної та соціально-психологічної реабілітації дітей-логопатів.
- •32. Методи й прийоми корекційного впливу на мисленнєві процеси у дітей логопатів.
- •33 Психологічні особливості уваги у дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення. Наведіть приклади.
- •34 Методи і прийоми корекційного розвитку слухової уваги у дітей-логопатів.
- •35 Психологічні наслідки фіксування заїкання як мовленнєвого недоліку
- •36 Мовленнєва і немовленнєва симптоматика порушення у дітей-логопатів
- •40. Психологічні особливості спілкування дітей з порушеннями голосу.
- •41. Психологічні особливості спілкування і міжособистісних стосунків і соціальної поведінки дітей при заїканні.
- •42.Психологічні особливості пізнавальної діяльності дітей з органічними і функціональними порушеннями мовлення. Назвіть приклади.
- •43.Психологічні особливості розвитку емоційно-вольової сфери у дітей з порушеннями мовлення. Назвіть приклади.
- •45. Психокорекційні прийоми формування адекватних міжособистісних стосунків і соціальної поведінки дітей з порушеннями мовлення
26.Психолого-педагогічні умови та прийоми корекційного впливу на формування зорового сприймання у дітей з порушенням писемного мовлення.
Формування зорового сприйняття у дітей з порушенням мовлення
Сприйняття-це система процесів прийому і перетворення інформації, що забезпечує організму відображення об'єктивної реальності й орієнтування в навколишньому світі. Сприйняття разом з відчуттям виступає як відправний пункт процесу пізнання, який доставляє йому вихідний чуттєвий матеріал.
Будучи необхідною умовою процесу пізнання, сприйняття опосередковується діяльністю мислення і перевіряється практикою. Поза такого опосередкування і перевірки сприйняття може виступати джерелом, як істинного знання, так і помилки, ілюзії.
За Л. А. Венгеру, основу здібностей, пов'язаних із сприйняттям, становлять перцептивні дії. Їх якість залежить від засвоєння дитиною спеціальних систем перцептивних еталонів. Такими еталонами при сприйнятті, наприклад, форми є геометричні фігури, при сприйнятті кольору - спектральна гамма, при сприйнятті розмірів - прийняті для їх оцінки фізичні величини. Удосконалення перцептивних дій та оволодіння новими типами таких дій забезпечує прогресивне зміна сприйняття з віком, тобто придбання їм більшої точності, розчленованості та інших важливих якостей. Засвоєння перцептивних дій веде за собою розвиток інших здібностей. Серед різноманітних перцептивних дій є такі, від яких залежить вдосконалення загальних пізнавальних здібностей дітей, а також такі, формування і засвоєння яких допомагає розвитку дитячих художньо-творчих здібностей.
Дослідження зорового сприйняття дозволяє зробити висновки про те, що у дошкільнят з мовленнєвою патологією дана психічна функція відстає від норми і характеризується недостатньою сформированностью цілісного образу предмета (Е. М. Мастюкова). Дослідження показують, що просте зорове впізнавання реальних об'єктів і їх зображення не відрізняється у цих дітей від норми.
Труднощі з'являються при ускладненні завдань (впізнавання предметів в умовах накладання, зашумлення). Так, діти з порушенням мовлення сприймають образ предмета в ускладнених умовах з певними труднощами: збільшується час прийняття рішення, діти не впевнені в правильності своїх відповідей, відзначаються помилки впізнання, число яких збільшується при зменшенні кількості інформативних ознак предметів.
При дослідженні дошкільнят з порушенням промови відзначається, що ці діти здебільшого мають низький рівень розвитку буквеного гнозиса: вони насилу диференціюють нормальне і дзеркальне написання літер, не дізнаються букви, накладені один на одного, виявляють труднощі в називанні і порівняння літер, подібних графічно, і навіть в називанні букв друкованого шрифту, даних в безладді. У зв'язку з цим багато діти виявляються не готовими до оволодіння письмом. При вивченні особливостей орієнтування дітей з порушенням мовлення в просторі виявилося, що вони в основному важко диференціації понять «праворуч» і «ліворуч», що позначають місцезнаходження об'єкта, а також не можуть орієнтуватися у власному тілі, особливо при ускладненні завдань.
Дослідження показали, що порушення зорової сфери у дітей з вираженою мовленнєвою патологією проявляються в основному в бідності та недиференційованості зорових образів, інертності та слабкості зорових слідів, а також у відсутності міцної і адекватного зв'язку слова із зоровим уявленням предмета. Для дітей дошкільного віку з мовленнєвою патологією більш характерно порушення зорового сприйняття і предметних зорових образів і в меншій мірі зорової оперативної пам'яті, яка виявляється грубо порушеною у дітей з інтелектуальною недостатністю, хоча у цієї групи дітей менше страждає зорове сприйняття.
