Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді логопсих.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
142 Кб
Скачать
☆

26.Психолого-педагогічні умови та прийоми корекційного впливу на формування зорового сприймання у дітей з порушенням писемного мовлення.

Формування зорового сприйняття у дітей з порушенням мовлення

Сприйняття-це система процесів прийому і перетворення інформації, що забезпечує організму відображення об'єктивної реальності й орієнтування в навколишньому світі. Сприйняття разом з відчуттям виступає як відправний пункт процесу пізнання, який доставляє йому вихідний чуттєвий матеріал.

Будучи необхідною умовою процесу пізнання, сприйняття опосередковується діяльністю мислення і перевіряється практикою. Поза такого опосередкування і перевірки сприйняття може виступати джерелом, як істинного знання, так і помилки, ілюзії.

За Л. А. Венгеру, основу здібностей, пов'язаних із сприйняттям, становлять перцептивні дії. Їх якість залежить від засвоєння дитиною спеціальних систем перцептивних еталонів. Такими еталонами при сприйнятті, наприклад, форми є геометричні фігури, при сприйнятті кольору - спектральна гамма, при сприйнятті розмірів - прийняті для їх оцінки фізичні величини. Удосконалення перцептивних дій та оволодіння новими типами таких дій забезпечує прогресивне зміна сприйняття з віком, тобто придбання їм більшої точності, розчленованості та інших важливих якостей. Засвоєння перцептивних дій веде за собою розвиток інших здібностей. Серед різноманітних перцептивних дій є такі, від яких залежить вдосконалення загальних пізнавальних здібностей дітей, а також такі, формування і засвоєння яких допомагає розвитку дитячих художньо-творчих здібностей.

Дослідження зорового сприйняття дозволяє зробити висновки про те, що у дошкільнят з мовленнєвою патологією дана психічна функція відстає від норми і характеризується недостатньою сформированностью цілісного образу предмета (Е. М. Мастюкова). Дослідження показують, що просте зорове впізнавання реальних об'єктів і їх зображення не відрізняється у цих дітей від норми.

Труднощі з'являються при ускладненні завдань (впізнавання предметів в умовах накладання, зашумлення). Так, діти з порушенням мовлення сприймають образ предмета в ускладнених умовах з певними труднощами: збільшується час прийняття рішення, діти не впевнені в правильності своїх відповідей, відзначаються помилки впізнання, число яких збільшується при зменшенні кількості інформативних ознак предметів.

При дослідженні дошкільнят з порушенням промови відзначається, що ці діти здебільшого мають низький рівень розвитку буквеного гнозиса: вони насилу диференціюють нормальне і дзеркальне написання літер, не дізнаються букви, накладені один на одного, виявляють труднощі в називанні і порівняння літер, подібних графічно, і навіть в називанні букв друкованого шрифту, даних в безладді. У зв'язку з цим багато діти виявляються не готовими до оволодіння письмом. При вивченні особливостей орієнтування дітей з порушенням мовлення в просторі виявилося, що вони в основному важко диференціації понять «праворуч» і «ліворуч», що позначають місцезнаходження об'єкта, а також не можуть орієнтуватися у власному тілі, особливо при ускладненні завдань.

Дослідження показали, що порушення зорової сфери у дітей з вираженою мовленнєвою патологією проявляються в основному в бідності та недиференційованості зорових образів, інертності та слабкості зорових слідів, а також у відсутності міцної і адекватного зв'язку слова із зоровим уявленням предмета. Для дітей дошкільного віку з мовленнєвою патологією більш характерно порушення зорового сприйняття і предметних зорових образів і в меншій мірі зорової оперативної пам'яті, яка виявляється грубо порушеною у дітей з інтелектуальною недостатністю, хоча у цієї групи дітей менше страждає зорове сприйняття.