1.5 Обчислення координат вершин полігона

Визначення координат вершин полігона робиться по наступних формулах:

Xi = Xi-1 + Xi-1;	(1.16)
Yi = Yi-1 + Yi-1.

де X_i і Y_i – координати деякої i-той вершини полігона;

X_i-1 і Y_i-1 - відомі координати попередньої (i-1)- тої вершини;

X^_i-1 і Y^_i-1 порівняні значення приросту координат для сторони, розташованої між (i-1)-тої та i-той вершинами полігона.

Початкові значення координат вершини I полігона задані студенту в якості вихідних даних і занесені у верхній рядок граф 9 і 10 обчислювальної відомості. Користуючись ними і порівняними значеннями приросту координат X^_i-1 і Y^_i-1 сторони I-П, можна визначити координати вершини П полігона:

XII = XI + XI-II;	(1.17)
YII = YI + YI-II.

Потім на основі отриманих координат вершини П і порівняних значень приросту координат сторони П-Ш знаходять координати вершини Ш і т.д. Так, послідовно обчислюють координати усіх вершин полігона, включаючи і координати вихідної вершини I. Контролем обчислень служить рівність обчислених значень координат вихідної вершини I заданим значенням координат цієї вершини.

Обчислені значення координат вершин полігона записують у графах 9 і 10 обчислювальної відомості у рядках, що відповідають номерам цих вершин.

1.6 Побудова й оформлення плану теодолітної зйомки

Побудова й оформлення плану теодолітної зйомки виконується в такій послідовності:

а) побудова координатної сітки;

б) нанесення по координатах точок теодолітного ходу;

в) нанесення ситуації;

г) оформлення написів.

Координатну сітку можна побудувати за допомогою лінійки  Ф.В. Дробишева. При відсутності такої лінійки сітку можна побудувати звичайним циркулем.

На листі паперу формату А3 (297х420 мм) проводять добре очищеним олівцем дві діагоналі. Від точки їхнього перетинання циркулем відкладають на діагоналях рівні відрізки в напрямку до кутів паперу. Одержують, таким чином, чотири вершини прямокутного чотирикутника. На сторонах чотирикутника відкладають відрізки по 10 см і будують сітку дециметрових квадратів.

Варто пам'ятати, що вісь Х направляють нагору креслення, а вісь  Y - зліва праворуч. Число квадратів сітки розраховують виходячи з отриманих значень координат вершин теодолітного ходу.

Приклад. Сама північна (яка має найбільше значення Х) вершина  Х = 1955 м, а сама південна Х = 1615 м. Різниця цих координат 340 м. У масштабі плану 1:2000 сторона квадрата в 10 см на місцевості відповідає відстані в 200 м.

Отже, по осі Х потрібно побудувати приблизно 340:200=1,7 квадрата  2 квадрата.

Аналогічно визначають число квадратів по осі Y.

Побудовану координатну сітку підписують. Точки ходу наносять на план по їхніх обчислених координатах. Нанесення точок ходу необхідно проконтролювати. Для цього вимірюють відстані між нанесеними точками. Довжини сторін, що утворилися на плані, порівнюють із горизонтальними прокладеннями у відомості розрахунку координат. Обмірювані довжини теодолітного ходу і прийняті у відомості розрахунку координат (гр. 5) повинні відрізнятися не більш, ніж на 0,2 мм.