Складання індивідуальної комплексної програми реабілітації

Соціально-побутовий рівень:

• Соціально-побутова орієнтація дитини (орієнтація дитини у певних умовах, виявлення того чи докладає дитини відповідних зусиль для орієнтування у просторі);

Спостереження за дитиною у процесі її діяльності, а також :

• Заняття з дитиною;

• Бесіди;

• Сюжетно-рольові ігри

за для ефективності засвоєння навичок самообслуговування.

Застосування методики М.Монтессорі – сприяють розвитку процесів сприйняття, допомагає формувати уявлення про предмети і явища оточуючого світу, сенсорні еталони.

Медико-фізіологічний рівень:

Порядок проходження медкомісії, інформування батьків стосовно пільг, які належать їхній дитині в сфері медичного обслуговування.

Огляд у фахівців:

• Отоларинголога (проводить обстеження дитини);

• Дитячий невролог (перевіряє рефлекси і м'язовий тонус дитини, а також відповідність розвитку віку дитини);

• Хірург і ортопед (оглядають дитину на предмет наявності багатьох захворювань, найбільш частими з яких є: пупкова і пахова грижа, вроджена клишоногість, дисплазія (недорозвинення) кульшових суглобів);

• Офтальмолог (огляд непрохідності слізних каналів, проводить огляд очного дна);

• Дерматолог (дає оцінку стану здоров’я шкіри);

• Педіатр (робить загальний висновок на основі висновків спеціалістів вузького профілю, а також назначає дитині аналізи, вимірює артеріальний тиск та пульс).

Заняття ЛФК:

Способи і зміст вправ для роботи з дітьми, що страждають на церебральний параліч:

1. Вправи для розтягування м'язів: зняття напруги в м'язах, профілактика тератогенеза, розширення діапазону руху.

2. Вправи для розвитку чутливості м'язів; для вироблення сили, що дає можливість регулювати певну ділянку м'яза.

3. Вправи для поліпшення функціонального стану нервової тканини за допомогою тренування чутливості нервів.

4. Вправи взаємного впливу для зміцнення провідних і антагоністичних груп м'язів.

5. Вправи на витривалість, для підтримки ефективності функціонування органів.

6. Тренування на розслаблення, для усунення спазмів, напруженості і судом.

7. Тренування ходьбою (для навчання нормальній ходьбі).

8. Тренування органів чуття: вправи для стимулювання органів чуття через підвищення чутливості м'язів.

9. Вправи на підйом по похилій площині для поліпшення рівноваги і рухової сили.

10. Вправи на опір: поступово збільшується тренування на опір для розвитку м'язової сили.

Медико-психологічний рівень:

Програма психологічної корекції дитини:

• Допомога дитині у вирішенні різних травмуючи ситуацій;

• Активне залучення батьків у психокорекційний процес, що стосується їхньої дитини;

• Розвиток та вдосконалення комунікативних функцій, емоційної регуляції її поведінки з оточуючими.

Психолого-педагогічний рівень:

Побудова корекційних занять

Починати заняття слід із розслаблення дитини, зняття емоційної напруги.

Використання методик з дитиною з порушенням опорно-рухового апарату.

Методика О.П.Хохліної “Розумовий розвиток учнів молодших класів школи інтенсивної педагогічної корекції у процесі трудового навчання”. Навчальною метою цієї методики є дати знання, вміння, навички з праці, корекційною метою – виправлення вад психічної і фізичної сфер розвитку, розвиток дитину в цілому,  розширення уявлень про навколишню дійсність.

Методики фізичної реабілітації (автори Є.М.Мастюкова, Л.О.Бадалян, Л.Т.Журба, А.Є.Штеренгерц та ін.): пасивна гімнастика при парезах, розробка суглобів, розтяжка м’язів, корекція контрактур, пасивно-активна гімнастика, укладки, релаксація та інші методи.

Методика розвитку дрібної моторики у дітей дошкільного віку Катаєвої А.А., Стребелева Є.А.

Методики з арт-терапії (автори – С.М.Зінченко, Р.В.Богуш, О.В.Гоголівська, І.В.Михайлюк) – спрямовані на корекцію мотиваційної сфери дитини, створення умов для самовираження та самоствердження дитини з особливими потребами через засоби мистецтва.

Методики піщаної терапії, казкотерапії Т.Д.Зінкевич-Євстигнєєвої, Т.М.Грабенко – сприяють поступовому засвоєнню дітьми суспільних норм поведінки, збагачують емоційний досвід дитини, забезпечують профілактику і корекцію психічних станів, розвиток вищих психічних функцій, формування навичок роботи з дрібними предметами, підготовку руки до письма.

Також у роботі із дітьми з ДЦП можна застосовувати:

• Ігри-вправи на розвиток слухового сприйняття;

• Ігри на формування просторових уявлень і орієнтування у просторі;

• Ігри на розвиток функцій розрізнення звуків та мелодій;

• Ігри та вправи на розвиток психічних процесів (пам’яті, уваги, мислення, сприйняття).

Також потрібно підвищувати педагогічний рівень батьків, допомога батьків у навчанні дитини.

Соціально-трудовий рівень:

Якщо формувати мотиви майбутньої діяльності, то можна застосовувати гру. Метою гри є відображення трудового життя батьків чи знайомих, формування навичок встановлювати контакти з іншими дітьми (ці навички можна перенести потім у доросле життя), застосування у діяльності деяких трудових навичок, що має дитина.