2.2. Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін.

Табл. №6

Система сівозмін у господарстві

№ п/п	Назва сівозмін	Площа землі в сівозміні, га	Кількість полів у сівозміні	Середній розмір поля сівозміни, га
1	Польова	786,84	7	112,4
2	Кормова	88,6	8	11,0

Порядок чергування культур у польовій сівозміні.

1. Конюшина – 112,4 га

2. Озима пшениця – 112,4 га

3. Горох – 76,9 га, вика – 35,5 га

4. Озиме жито – 112,4 га

5. Люпин – 46,2 га, кукурудза на силос – 66,2 га

6. Картопля – 71,2 га, кормові буряки – 40,74 га

7. Овес – 50,4 га, ячмінь + конюшина – 62 га

Структура посівних площ зазначена у табл. №4

2.3. Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування.

Першим етапом проектування сівозміни є визначення структури посівних площ, яка є економічною основою сівозміни. При визначенні структури посівних площ, передбачається потреба в продукції землеробства для реалізації на ринку, потребу в кормах, внутрішньогосподарські потреби, потреба посівного матеріалу і страховий фонд.

Проектування нової сівозміни буде проводитись в межах існуючої в натурі нарізки полів.

Структура посівних площ.

№	Культура	Площа посіву, %
1	Кукурудза на силос і зерно	19,5
2	Озима пшениця	14,2
3	Озиме жито	14,2
4	Ячмінь	14,2
5	Конюшина	14,2
6	Цукрові буряки	9,0
7	Льон-довгунець	14,2
Площа сівозміни 786,84 га		100

Другим етапом проектування сівозміни є вибір кращих попередників для основних профілюючих культур, якими є зернові, і складання ланок сівозмін.

Ланка 1 Ланка 2 Ланка 3

1. Конюшина. 1. Кукурудза на силос. 1. Цукровий буряк,

2. Озима пшениця. 2. Озиме жито. кукурудза/зерно.

3. Льон-довгунець. 2. Ячмінь.

Третій етап – розміщення ланок в схемі сівозміни.

Схема сівозміни.

1. Конюшина -112,4 га.

2. Озима пшениця – 112,4 га..

3. Льон-довгунець – 112,4 га..

4. Кукурудза на силос – 112,4 га.

5. Озиме жито – 112,4 га..

6. Кукурудза на зерно – 40,74 га, цукровий буряк – 71,2 га.

7. Ячмінь + конюшина – 112,4 га.

При визначенні місця культури в сівозміні враховують її народногосподарське значення, біологічні особливості, технологію вирощування та природноекономічні умови господарства. Найвибагливішою і цінною культурою в господарстві є озимі культури.

Озима пшениця більш вимоглива до умов вирощування, тому її розміщують після кращого попередника, а вже потім жито. Найкращим попередником для озимої пшениці із запропонованих культур є конюшина, яка після себе залишає велику кількість кореневої системи, що служить цінним органічним добривом; добру структуру ґрунту і є прекрасним пригнічувачем бур’янів, що позитивно впливає на ріст і розвиток культури, особливо в перші періоди вегетації. Конюшина збагачує грунт на сполуки азоту, який е необхідним для формування високої якості врожаю.

Для озимого жита є попередником кукурудза на силос і основна її цінність полягає в тому, що вона за 2-3 тижні до сівби звільняє поле для жита, також після себе залишає потужну кореневу систему, і дозволяє нам провести відповідні агротехнічні заходи для покращення структури ґрунту, повітряного режиму, накопичення вологи, знищення бур’янів.

Багаторічні трави ми розмістили під покрив ячменю, оскільки безпокривні їх посіви вирощувати економічно невигідно, крім того, вони дуже заростають бур’янами.

Льон-довгунець ми розмістили після культури суцільної сівби, оскільки він має слаборозвинену кореневу систему і на перших фазах свого розвитку дуже пригнічується бур’янами, то після такої культури як озима пшениця, процент проростанні бур’янів буде набагато меншим. Ще озима пшениця як попередник цінна тим, що під неї вносилось багато азотних органічних і мінеральних добрив, тобто грунт певною мірою збагачений цим елементом, який відіграє важливу роль при формуванні волокна доброї якості.

Кукурудза і цукровий буряк – це дві просапні культури, агротехніка вирощування яких подібна, це є економічно вигідно, це сприятиме раціональному використанню трудових і енергетичних ресурсів господарства, тому ці дві культури були розміщені в одному полі. Також за кількістю поживних речовин, які використовуються для формування врожаю, ці дві культури також подібні, тобто система удобрення культур майже однакова, як в асортименті застосування добрив, так і в технології їх внесення, що впливає на собівартість вирощуваних культур. Попередником під ці культури було вибране озиме жито, після якого грунт має добрі фізичні властивості, високий вміст пожнивних решток і під нього вносились органічні добрива.