4. Загальні фізичні властивості

Дані загальних фізичних властивостей грунту наведені в таблиці 14.

Таблиця 14 загальні фізичні властивості чорнозему опідзоленого на лесі.

Генетичний горизонт	Глибина, см	Щільність твердої фази	Щільність зложення	Загальна пористість	Аерація при НВ
		Г/см3		% від об′єму
Не	0-10	2,82	1,19	54,6	17,6
Не	11-59	2,65	1,26	52,5	18,1
Нрі	50-80	2,69	1,35	49,8	15
РhI	81-90	2,69	1,37	49,1	14,8
Р(h)і	91-120	2,69	1,37	48,9	13,5
Рк	121-150	2,69	1,39	48,3	12,9
Рк	151-200	-	-	-	-

До загальних фізичних властивостей грунту належить щільність твердої фази грунту, обємна маса, щільність зложення і пористість.

Щільність твердої фази грунту – це відношення маси повного обєму твердої фази грунту до маси такого ж обєму води при температурі 4˚С. Вона залежить від щільності мінералів, що входять до складу грунту і співвідношення його мінеральної та органічної частини. Через наявність значного вмісту кварцу грунту господарства мають значну 1,32-1,35.

Щільність зложення ґрунту характерезується способом залягання грунтових грудочок в одиниці обєму і щільністю ґрунту. Чим міцніше розміщуються частинки ґрунту або грудочки, тим вища щільність його будови.

В ґрунті завжди є заповнені пори повітрям. Обєм їх називають пористістю ґрунту. Дрібні пори менші за 0,1 мм (капілярні) в достатньо зволоженому ґрунті заповнені водою. Більші пори заповнені повітрям. Загальна пористість залежно від виду ґрунту, обробітку може коливатись в межах від 30 до 70% обєму ґрунту.

Отже, ґрунти господарства в основному мають задовільну для орного шару загальну пористість ґрунту 50-55%. Оптимальні умови для газообміну складаються при вмісті повітря 20-25%. Якщо обєм пор, які зайняті повітрям при найменьшій вологоємкості меньше 15%, то аерація ґрунтів недостатня, щоб забезпечити благоприємний склад ґрунтового повітря.

4. Показники ґрунтово-гідрологічних констант

Таблиця 15 Водні властивості чорнозему опідзоленого на лесі.

Генетичний горизонт	Глибина, см	ПВ	НВ	ВВ	МГ	ПВ	НВ	МГ	ДАВ, мм
		% від маси ґрунту					мм
Не	0-10	46	31,5	11,5	8,5	219	151	42	23,8
Не	11-59	42	27,3	11,8	8,7	148	103	32,6	19,6
Нрі	50-80	37	25,7	11,7	8,6	125	86	30	18,3
РhI	81-90	35	25	11,6	8,8	110	84	27	18,3
Р(h)і	91-120	35	25,1	10,7	7,8	100	76	25	19,6
Рк	121-150	35	25,4	10	7,5	82	60	20	21,5
Рк	151-200	-	-	-	-	-	-	-	-

ПВ – повна вологомісткість

НВ – найменьша вологомісткість

ВВ – вологість в′янення

МГ – максимальна гігроскопічність

ДАУ – діапазон активної вологи

Здатність ґрунту сорбувати пароподібну воду називається гігроскопічністю. Вміст гігроскопічної води у ґрунті залежить від відносної вологості повітря та властивостей самого ґрунту. Коли відносна вологість повітря наближається до 100% ґрунт наксичується водою до максимальної гігроскопічності (МГ). Максимальна гігроскопічна вологість – це досить стабільна величина. Її використовують для обчислення вологості в′янення, дає інформацію про ступінь дисперсності ґрунту. Значення МГ в ґрунтах господарства коливається в межах від 7 до 18%.

Повна вологомісткість (ПВ) – це найбільша кількість води, яку може вмістити ґрунт при повному заповненні всіх пор водобю. Найбільша кількість води, яка залишається в грунті після ретельного зволоження та стікання всієї гравітаційної води при відсутності шаруватості ґрунту і підпираючої дії ґрунтових вод називається найменьшою (польовою) вологомісткістю (НВ).

Вологість грунту , при якій відбувається стійке в′янення рослин, називається вологістю в′янення.