Вопросы для контроля

1. Каковы основные положения монетаристской теории денег, в чем ее отличие от абстрактной теории денег?

2. В чем заключается сущность количественной теории денег и ее внутреннее единство с номиналистической теорией? Какие направления в количественной теории денег Вы запомнили?

3. Какие социально-экономические события в истории Европы послужили базой для формирования идеи количественной теории денег?

4. В чем заключаются основные постулаты классической количественной теории денег?

5. В чем суть «уравнения обмена» и кто его сформулировал? Почему оно считается наиболее ярким проявлением количественной теории денег?

6. К какому направлению количественной теории можно отнести американского экономиста И. Фишера и почему?

7. Что нового внес в количественную теорию украинский экономист М. Туган-Барановский?

8. Какое новое направление в монетаристской теории основал М. Туган-Барановский? Как назвал он свою теорию денег?

9. Чем отличался подход «кембриджской школы» к анализу количественного фактора от классической количественной теории И. Фишера?

10. В чем заключались принципиальные отличия кейнсианского подхода к изучению монетарного механизма экономического регулирования от подходов представителей классической школы?

11. Как можно формализовать «передаточный механизм» влияния денег на реальную экономику в кейнсианской трактовке, в чем его новизна и недостатки?

12. Почему кейнсианская доктрина имеет внутреннюю инфляционную направленность?

13. Какие события в социально-экономической жизни Европы оказывали содействие появлению кейнсианства и какие — его ослаблению?

14. В чем отличие подходов к экономическому регулированию представителей современного монетаризма от подходов кейнсианцев?

15. В чем заключается «денежное правило» М. Фридмана?

16. Что послужило причиной появления доктрины «современного монетаризма»?

17. В чем проявляется сближение позиций монетаристов и кейнсианцев и возможен ли их синтез с позиций практики экономического регулирования?

18. На каком этапе переходного периода экономическая и монетарная политики в Украине больше отвечали канонам кейнсианськой концепции, а на каком — канонам монетаристской концепции? В чем это соответствие проявлялось?

1 Долан Э., Кэмпбелл К., Кэмпбелл Р. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — М.; Л., 1991. — С. 238.

2 Відмінності між кейнсіанською і неокласичною концепціями стосуються не стільки самих грошей, скільки оцінки специфіки і закономірностей функціонування ринкової економіки — чи здатна вона до саморегулювання, чи не здатна і потребує відповідного втручання держави з метою забезпечення економічної рівноваги. Залежно від цієї оцінки представники вказаних концепцій давали різні за характером та спрямуванням рекомендації щодо державної грошово-кредитної політики. Більш детально ці відмінності будуть розглянуті в наступних параграфах цього розділу.

1 Такий широкий спектр економічних наслідків зміни маси грошей в обороті дав підстави М. Фрідману заявити, що «термін кількісна теорія грошей асоціюється скоріше з певною загальною концепцією, ніж з чітко сформульованою теорією» (Фридман М. Количественная теория денег. — М., 1996. — С. 18).

1 Вирішальну роль в утвердженні номіналістичних уявлень про вартість грошей як методологічної основи сучасної монетаристської теорії відіграло формування в кінці ХІХ ст. теорії граничної корисності, згідно з якою вартість товарів і послуг визначається суб’єктивною оцінкою їх цінності покупцем. Для кількісної теорії тим самим остаточно знімалася перепона, що постійно виникала у зв’язку з реальною вартістю повноцінних грошей, хоч дехто з прибічників цієї теорії вважав, що на гроші вона не поширюється.

2 Постулат нейтральності грошей, що випливав з визнання їх лише як технічного посередника в обміні товарів, зумовлював недооцінку ролі грошей в економічних процесах і потреби поглибленого вивчення цієї ролі. Постулат екзогенності кількісного фактора провокував сумніви щодо можливості свідомого управління масою грошей з метою відповідного впливу на економіку.

1 Незважаючи на свою простоту, що межує з тавтологічністю, ця формула вважається значним вкладом І. Фішера в економічну науку і широко використовується навіть у сучасних дослідженнях, особливо з макроекономіки. Це пояснюється тим, що в ній дуже просто і точно виражено складний взаємозв’язок між основними макроекономічними показниками: масою грошей, швидкістю їх обігу, обсягом виробництва і рівнем цін.

1 Майже через 50 років американські економісти М. Фрідман та А. Шварц на широкому фактичному матеріалі довели наявність залежності коливань фаз економічного циклу від циклічних змін у кількості грошей в обороті, що підтверджує кількісну сутність кон’юнктурної теорії грошей.

2 Туган-Барановский  М. И. Бумажные деньги и металл. — С. 28, 112.

1 «Гроші — дітище держави і є всього лише тим, що час від часу проголошується державою як законний платіжний засіб по укладених у грошах контрактах» (Кейнс Дж. М. Проблемы восстановления Европы. — СПб., 1922. — С. 30). В іншому місці Кейнс підкреслював, що кількісна «теорія є фундаментальною. Її відповідність дійсності поза всякими сумнівами» (Там само. С. 40).

1 Отже, монетаристи не виключали зовсім державного регулювання, тільки змістили його спрямованість із сектора реальної економіки на грошовий сектор, а всередині останнього на перше місце поставили методи монетарної політики як найбільш адекватні саморегулюванню господарської системи.

1 США та Великобританія з 80-х років переорієнтували свою монетарну політику на грошове правило М. Фрідмана й одержали позитивні результати. У 80—90-ті роки темпи інфляції знизились більше ніж удвічі, темпи зростання ВНП утримувалися в середньому на рівні 3—4% у рік.