Висновки
В результаті виконаної практичної роботи ознайомилися із методами підвищення ефективності технологічної підготовки роботизованого механоскладального виробництва на прикладі ГВК. Також розглянули та застосували методику визначення спільної для всіх одиниць ТО початкової точки А та спільних або різних за координатами кінцевих точок Ct за критерієм мінімуму кінематичного ресурсу (minΔq∑) для кожної РПt| t= та всієї ГВК в цілому для власного варіанту курсового проекту. Отримані результати свідчать про те, що:
запропоноване в курсовому проекті розміщення опорних точок, а, як наслідок, і всього ТО, є неоптимальним у відповідності до мінімуму затрат кінематичного ресурсу (q∑ = 1640 мм);
за допомогою ієрархічної граф-схеми синтезу методик визначення опорних точок СхПР за Аt-методом проаналізували послідовність подальших розрахунків. Для нашого курсового проекту отриманий перетин послідовностей точок виявився повним;
більшість із методів свідчать про те, що мінімум затрат кінематичного ресурсу наявний тоді, коли опорні точки знаходяться у спільній зоні;
досягнуто найменших затрат кінематичного ресурсу в розмірі q∑ = 910 мм, що в 1,8 разів (45%) менше за попередні.
Отже, шляхом використання методів підвищення ефективності технологічної підготовки роботизованого механоскладального виробництва на прикладі ГВК при автоматизованому проектуванні РМТ вдалося оптимізувати витрати кінематичного ресурсу, скоротити тривалість виробничого циклу та зменшити економічні затрати на виготовлення деталі «корпус муфти».
Інформаційні джерела
1. Козловський О. Й. Синтез методик визначення опорних точок позиціонування схвата портальних промислових роботів при проектуванні роботизованих механоскладальних технологій // Магістерська атестаційна робота. – Житомир, ЖДТУ, 2010. – 155 с.
2. Ткачук А.Г. Роботизована технологія виготовлення деталі “Корпус муфти” (варіант №35) // Курсовий проект з навчальної дисципліни “Технологія і автоматизація дискретного виробництва”. – Житомир, ЖДТУ, 2009. – 100 с.
