2.2 Оцінка фінансово-економічного стану підприємства свк «Трудівник»

Фінансово-економічний стан підприємства – це сукупність економічних параметрів, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів [5]. Фінансовий стан підприємства характеризує забезпеченість власними оборотними коштами, оптимальне співвідношення запасів товарно-матеріальних цінностей з потребами виробництва, своєчасне проведення розрахункових операцій, платоспроможність.

Аналіз фінансово-економічного стану може здійснюватися як управлінським персоналом підприємства, так і будь-яким зовнішнім аналітиком, оскільки такий аналіз базується на загальнодоступній інформації.

Результати аналізу дозволяють зацікавленим особам і підприємствам приймати управлінські рішення на підставі оцінки поточного фінансового стану та діяльності підприємства за минулі періоди і прогнозних даних. Відповідно зацікавлені особи мають власні цілі при проведенні аналізу фінансового стану. Зокрема, для керівництва підприємства цей аналіз виступає вихідною точкою при формуванні фінансової і комерційної стратегії, що впливає на розвиток подій у майбутньому. Використання результатів аналізу дозволяє керівництву контролювати діяльність підприємства та при можливості вносити позитивні зміни в його роботу. Представники банків (аналітики, кредитори, аудитори) використовують аналіз розрахункових показників для оцінки платоспроможності підприємства. Фінансові аналітики та фінансисти на біржових ринках і ринках капіталів зацікавлені в оцінці ефективності та можливостей розвитку підприємства, а також надійності капіталовкладень [4, c.73].

Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства використовується така система показників, які характеризують різні напрями фінансової діяльності, зокрема: ліквідність; платоспроможність; ділова активність; рентабельність.

Ліквідність – це швидкість перетворення активів підприємства в грошові кошти. Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов̕язань. Показники (коефіцієнти), які характеризують ліквідність підприємства представлені в таблиці 2.6., в якій розраховані значення необхідних показників.

Таблиця 2.6

Аналіз ліквідності СВК «Трудівник»

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Нормативне значення
Коефіцієнт покриття	11,4	7,2	5,2	>2
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,98	0,54	0,39	>1
Коефіцієнт проміжної ліквідності	0,98	0,54	0,39	0,7-1,0
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,07	0,03	0,004	>0,2
Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,67	0,68	0,65	0,4-0,6
Частка оборотних засобів в активах	0,57	0,6	0,61	-
Оборотність матеріальних запасів	0,62	0,65	0,87	-

Отже, з таблиці аналізу ліквідності видно, що у 2013 році коефіцієнт покриття зменшується протягом досліджуваного періоду і відповідає нормативному значенню. Високий рівень даного коефіцієнта свідчить про те, що підприємство незалежне від короткострокових зобов’язань. Коефіцієнт швидкої ліквідності у звітному році склав 0,39, він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2013 році склав 0,004 і показує яку частину боргів підприємство може сплатити негайно, дане значенняне відповідає нормі, що спричинено зменшенням вартості найліквідніших активів балансу. Оборотність матеріальних запасів протягом 2011-2013 років збільшується, що, відповідно свідчить про підвищення швидкості реалізації товарно-матеріальних запасів.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів. Фінансова стійкість – характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів [4, c.75].

Платоспроможність – це одна з характеристик фінансової стійкості підприємства, яка показує наявність у нього коштів, достатніх для погашення боргів за всіма короткостроковими зо­бов’язаннями та одночасного здійснення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції. Фінансовий стан в плані платоспроможності, навпаки,  може бути доволі мінливим, до того ж день у день: вчора підприємство було платоспроможним, однак сьогодні ситуація кардинально змінилась – прийшов час розраховуватись з наступним кредитором, а у підприємства немає коштів на рахунку, оскільки не надійшов своєчасно платіж за поставлену раніше продукцію.Важливо зауважити, що значення показників із форми 1 «Баланс» для розрахунку таблиці 2.7. береться середньорічне.

Таблиця 2.7

Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості СВК «Трудівник»

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	0,8	0,76	0,76
Коефіцієнт фінансової залежності	0,2	0,24	0,24
Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів	0,28	0,31	0,32
Коефіцієнт фінансової стабільності	3,57	3,2	3,1
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень	0,23	0,23	0,15
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,45	0,47	0,48
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	0,91	0,86	0,81
Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів	0,11	0,11	0,07
Коефіцієнт кратності процентів	6,9	1,87	-

З таблиці 2.7. видно, що підприємство є неплатоспроможним у звітному році, оскільки отримало збиток. Коефіцієнт автономії протягом досліджуваного періоду майже не змінюється, що пояснюється відносно стабільним розміром довгострокових зобов’язань. Коефіцієнт маневреності власного капіталу протягом досліджуваного періоду поступово збільшується, що є позитивним, оскільки зростає кількість власних оборотних коштів у формі готівки. Зростання коефіцієнта фінансової залежності в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства.

Наступним етапом в аналізі фінансового стану господарства є розгляд його ділової активності (табл.. 2.8).

Ділова активність – це комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльності підприємства, а тому визначається системою таких критеріїв, як місце підприємства на ринку конкретних товарів, географія ділових відносин, репутація підприємства як партнера, активність інноваційно-інвестиційної діяльності, конкурентоспроможність.

Ділова активність виступає найважливішим фактором, що визначає фінансову стабільність підприємств. На даний фактор впливають: стійкість економічного зростання, дотримання заданих темпів розвитку підприємства, ступінь виконання прийнятих планів виробництва, рівня ефективності використання наявних ресурсів виробництва, широта ринків збуту продукції підприємства, включаючи наявність поставок продукції на експорт, наявність конкретних перспектив розвитку підприємства.

Таблиця 2.8

Аналіз ділової активності СВК «Трудівник»

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Відхилення
				+/-	%
Чистий доход підприємства, тис.грн.	8737	9882	10465	1728	19,8
Валовий прибуток, тис.грн.	1599	454	-640	-2239	-140
Частка прибутку від реалізації в загальній сумі прибутку,%	1,25	2,73	1,3	0,05	4
Фондовіддача, грн	1,5	1,56	1,64	0,14	9,3
Фондомісткість, грн	0,67	0,64	0,61	-0,06	-9
Фондооснащеність, тис.грн.	3,8	4,16	4,36	0,56	14,7
Фондоозброєність, тис.грн.	54,2	53,2	60,3	6,1	11,3
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	1,46	1,41	1,53	0,07	4,8
Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	1,6	1,53	1,23	-0,37	-23,1
Коефіцієнт оборотності майна	0,83	0,85	0,93	0,1	12

Після проведеного аналізу ділової активності досліджуваного господарства видно, що сума продажу продукції збільшується, а валовий прибуток підприємства має тенденцію до зменшення за рахунок збільшення собівартості. Фондовіддача знаходиться досить на високому рівні, наприклад у 2013 році вона сягнула 1,64, це означає, що на 1 грн вкладених основних засобів підприємство отримало 1,64 чистого доходу. Фондоозброєність підприємства також зростає, що є наслідком збільшення вартості основних засобів господарства, оскільки чисельність працівників знаходиться відносно на стабільному рівні. Оборотність майна протягом досліджуваного періоду збільшується, це показує, що швидкість обертання майна в процесі господарської діяльності збільшилась.

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток у процесі своєї господарської діяльності [5]. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу. Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.

Розрахунок рентабельності власного капіталу досліджуваного СВК «Трудівник» представлено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9.

Показники рентабельності капіталу СВК «Трудівник»

Показники	Роки				Відхилення
	2011	2012	2013	+/-		%
Валовий прибуток (збиток), тис.грн.	1599	454	-640	-2239		-140
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис.грн.	8737	9882	9825	1088		12,4
Рентабельність продажу, %	18,3	4,6	-6,5	-24,8		-135,5
Загальна сума власного капіталу, тис.грн.	8122,5	8844	8485,5	363,5		4,5
Рентабельність власного капіталу, %	19,7	5,1	-7,5	-27,2		-138,1
Загальний рівень рентабельності, %	22,4	4,8	-6,1	-28,5		-127,2

Розрахувавши рентабельність продажу господарства видно, що найнижчого рівня (-6,5%) вона сягає в 2013 році, що спричинено різким скороченням прибутку. Розглядаючи рентабельність власного капіталу, можна побачити також негативні результати, яких досягло господарство у 2013 році, оскільки даний показник зменшився на 27,2% у порівнянні з базовим роком і сягнув -7,5 %, що свідчить про погіршення ефективності використання власного капіталу в господарському процесі.

Результати фінансового аналізу створюють підґрунтя для розробки або уточнення програми стратегічного розвитку підприємства, головна мета якої – забезпечити стійке становище, яке базується на ефективному використання та розподілі всіх ресурсів (матеріальних, інтелектуальних, фінансових тощо).