- •Тема: Земельні ресурси та ефективність їх використання
- •Методичні поради
- •Тема: Трудові ресурси, продуктивність праці та її оплата
- •Методичні поради
- •Тема: Матеріально-технічна база аграрних підприємств
- •Методичні поради
- •Тема: Основні засоби (необоротні активи) та інвестиції аграрних підприємств
- •Методичні поради
- •Методичні поради
- •Тема: Витрати виробництва і собівартість продукції
- •Методичні поради
- •Тема: Оборотні засоби (оборотні активи) підприємств
- •Тема: Економічні результати та ефективність діяльності підприємства
- •Методичні поради
- •Тема: Інтенсифікація виробництва та науково-технічний прогрес
- •Методичні поради
- •Тема: Розширене відтворення і нагромадженням в аграрних підприємствах
- •Методичні поради
- •Тема: Спеціалізація, концентрація та інтеграційні процеси в сільськогосподарському виробництві
- •Методичні поради
- •Лiтература
Тема: Трудові ресурси, продуктивність праці та її оплата
Мета: освоїти методику, виробити уміння розрахунку показників забезпеченості та використання трудових ресурсів, продуктивності праці, навчитися давати оцінку визначеним показниками знаходити можливі шляхи раціонального використання трудових ресурсів та підвищення продуктивності праці.
Виробити вміння нарахування оплати праці працівникам в рослинництві і тваринництві.
Методичні поради
1. Коефіцієнт залучення трудових ресурсів у суспільне виробництво — відношення кількості працівників, які фактично брали участь у процесі суспільного виробництву до загальної їх чисельності в господарстві.
де Сз — ступінь залучення трудових ресурсів до суспільного виробництва;
ТРф — трудові ресурси, що фактично брали участь у виробництві, осіб;
ТРн — трудові ресурси, наявні в господарстві, осіб.
2. Коефіцієнт використання трудових ресурсів — відношення кількості відпрацьованих протягом року люд.-днів до можливого фонду робочого часу:
де Свтр — ступінь використання трудових ресурсів;
Дф — фактичні затрати робочого часу, люд.-днів;
Дм — можливий фонд робочого часу, люд.-днів.
3. Коефіцієнт використання робочого часу дня — відношення відпрацьованого робочого часу за зміну (день) до встановленого робочого часу зміни (дня):
де Скд — коефіцієнт використання робочого часу зміни (дня);
Гф — фактично відпрацьований робочий час за день, год;
Гв — встановлений робочий час зміни (дня), год.
4. Загальний коефіцієнт використання робочого часу,
який визначають як добуток коефіцієнта використання робочого часу дня (зміни) і коефіцієнта використання трудових ресурсів протягом року:
Кз = Свтр х Скд
де Кз — коефіцієнт використання робочого часу.
5. Коефіцієнт плинності трудових ресурсів визначається відношенням суми кількості, що вибули і тих, що прибули до середньорічної кількості працівників.
До прямих показників продуктивності праці належать:
1) виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції (зерна, молока, приросту живої маси тварин, яєць тощо) в натуральному виразі з розрахунку на 1 люд.-год.
де В — виробник; Q — обсяг виробничої продукції; Т — витрати часу.
2) прямі затрати праці (люд.-год.) на виробництво 1 ц продукції (характеризують трудомісткість продукції);
де Тр — трудомісткість на одиницю продукції.
3) вартість валової продукції рослинництва, тваринництва або сільського господарства в цілому з розрахунку на 1 люд.-год;
4) вартість валової продукції сільського господарства з розрахунку на одного середньорічного працівника.
Розрахунково-нормативним способом обчислюють потребу в робітниках для виконання окремих робіт у рослинницьких галузях, користуючись формулою:
де К — потрібна кількість робітників;
Q — обсяг роботи;
Ч — чисельність робітників, що обслуговують агрегат;
Н — норма виробітку (за годину, день, зміну);
Д — строки виконання роботи (годин, днів, змін).
У тваринництві норму чисельності працівників, для яких встановлені норми обслуговування, слід розраховувати за формулою:
де Нч — норма чисельності працівників певної категорії, особи;
П — середньорічне поголів'я тварин певної статево-вікової групи, особи;
Ноб — норма обслуговування поголів'я одним працівником, гол;
К — коефіцієнт підміни.
Нарахування основної оплати праці:
Оо.п. = Ор : Нв х Тс,
де Оо.п. – основна оплата праці;
Ор – обсяг виконаних робіт;
Нв – норма виробітку;
Тс – тарифна ставка розряду до якого відноситься дана робота.
Методика нарахування оплати праці в рослинництві
1. Відрядна розцінка визначається шляхом ділення тарифної ставки певного розряду на норму виробітку (га, т).
2. Тарифний заробіток визначається множенням розцінки за одиницю виконаної роботи (продукції) на обсяг виконаної роботи.
3. Акордний фонд оплати праці визначається сумою тарифного фонду і сумою доплати за продукцію.
4. Акордна розцінка за 1 ц (Р акорд.) визначається шляхом ділення акордного фонду на плановий валовий збір, ц.
5. Оплата за фактичний валовий збір визначається шляхом множення акордної розцінки на фактичний валовий збір, грн/ц.
6. Доплата за класність, шкідливість, роботу на важких тракторах нараховується від тарифного заробітку.
Задача 1. Визначити коефіцієнт залучення трудових ресурсів у суспільне виробництво, якщо трудові ресурси, що фактично брали участь у сільськогосподарському виробництві – 425 осіб, наявні трудові ресурси – 512 осіб.
Розв’язання: Сз = 425: 512 = 0.83
Задача 2. Визначити коефіцієнт використання трудових ресурсів, якщо фактично відпрацьований час – 89600 людино-днів, можливий фонд робочого часу 123598 людино-днів.
Розв’язання: Свтр = 89 600 : 123 598 = 0,73
Задача 3. Визначити коефіцієнт робочого часу дня, якщо фактично відпрацьований робочий час за день – 6,3 год, встановлений робочий час зміни – 7 год.
Розв’язання: Скд = 6,3 : 7 = 0,9
Задача 4. Визначити загальний коефіцієнт робочого часу, якщо коефіцієнт використання трудових ресурсів – 0.73, коефіцієнт робочого часу дня – 0,9.
Розв’язання: Кз = 0,73 х 0,9 = 0,66
Задача 5. Розрахувати рівень продуктивності праці на вирощуванні зернових культур, якщо площа посіву зернових – 380 га, урожайність – 37 ц.га. Затрати на вирощування становили – 79000 л / годин.
