- •Змістовний модуль 2. Спеціальні роботи
- •Тема 8. Область застосування і характеристика способів ущільнення та закріплення ґрунтів.
- •8.1. Характеристика існуючих способів ущільнення і закріплення ґрунтів.
- •8.2. Силікатизація піщаних і лесових ґрунтів.
- •8.3.Влаштування споруд методом «стіна в грунт».
- •8.3. Основні параметри цементації.
- •8.4. Виконання цементаційних робіт.
- •8.5. Цементація піщаних грунтів.
- •8.6. Контроль якості цементаційних робіт.
- •8.7. Цементація будівельних швів.
- •Тема 9. Призначення та види гідроізоляційних робіт.
- •9.1.Призначення і види гідроізоляції.
- •9.2. Види гідроізоляційних робіт.
- •9.3.Підготовка поверхні, що ізолюється.
- •9.4. Влаштування фарбової гідроізоляції.
- •9.5. Влаштування штукатурної гідроізоляції.
- •9.6. Влаштування гарячої асфальво-штукатурної гідроізоляції.
- •9.7. Влаштування штукатурної цементація гідроізоляції.
- •9.8. Влаштування литої гідроізоляції.
- •9.9. Влаштування поклеєної гідроізоляції.
- •9.10. Влаштування просочувальної гідроізоляції.
- •9.10.Техніка безпеки при виконанні гідроізоляційних робіт.
9.6. Влаштування гарячої асфальво-штукатурної гідроізоляції.
Ця гідроізоляція виконується з гарячих асфальтових і асфальтополімерних мастик і розчинів. Матеріали наносить на вертикальні або поверхні стелі асфальтометом в 2…3 шари товщиною кожного шару 4…7 мм. Робота по вертикальним поверхням виконується зверху донизу полосами, покриваючи з однієї позиції ділянку шириною біля 1 м і висотою 1,4…1,8 м. Наступний шар наносять після остигання попереднього. При армуванні штукатурного покриття арматурне полотно розглядують по неохолонувшому асфальтовому шару. Металева армована сітка натягується по анкером. При роботі в зимових умовах поверхню попередньо прогрівають струменем гарячого повітря.
9.7. Влаштування штукатурної цементація гідроізоляції.
Цю гідроізоляцію наносять з цементно-піщаного розчину з ущільнюючими додатками на зволожену поверхню розчинонасосами в 2…3 шару загальною товщиною до 30 мм. При використанні компресованої форсунки штукатурний розчин застосовують з осадкою конуса 8 см, а при використанні безкомпресорної форсунки – 9…11 см.
Другий шар штукатурки наносять після вирівнювання і загладжування першого, але на пізніше ніж через 1 год. По завершенню робіт штукатурний шар поливають водою протягом 3…7 діб, покривають вологими матами або пароізоляційною краскою.
9.8. Влаштування литої гідроізоляції.
Литу асфальтову або асфальтовополімерну гідроізоляцію виконують розливом по горизонтальним або нахиленим поверхням, або заливом в порожнини між ізольованими поверхнями. Поверхню вирівнюють, очищають, висушують і покривають з розрізнюванням одним або двома шарами загального товщиною від 15 до 40. Для запобігання утворення робочих швів подача матеріалу здійснюється безперервно. Стики виконуються з попереднім прогрівом кромок раніше покладеного шару на довжині 10…15 см зовнішнім джерелом тепла або валіком заново покладеного на кромку охолонувшого шару гарячого матеріалу. Литу гідроізоляцію вертикальних поверхонь виконують з попередньою їх ґрунтовкою, заливкою послідовно по ярусам, висотую від 20 до 40 см гарячого матеріалу в порожнину. Товщина шару приймається 30…60 мм. Наступний ярус заливають після охолодження матеріалу попереднього ярусу приблизно через 2..3 год.
9.9. Влаштування поклеєної гідроізоляції.
Поклеєчну гідроізоляцію виконують поклейкою на ізольовану поверхню в декілька шарів листових, рулонних або плівкових матеріалів. які виготовлені на основі органічних в’яжучих. Робота по ізоляції включає:
- підготовку ізольованої поверхні;
- підготовку і поклейку ізольованих матеріалів;
- влаштування захисного огородження або зворотної засипки.
Оклеєчна гідроізоляція потребує більш високої якості поверхні.
Для гідроізоляції використовують бризол, ізол, гідроізол, армобетон і ін., а в якості клеймаси - будівельний бітум БН-IV; бітумно-полімерні мастики, бітумно-полімерні сплави, тощо. Перед поклейкою вирівнюють полотнище рулонних матеріалів і очищують їх від посипки. Поклейка здійснюється з розбігом стиків не менше ніж на 20 см і з перекриттям поздовжніх стиків полотнищ на 10 см, а поперечне – на 20 см. Клеємасу з температурою 120….160°С розподіляють шаром рівномірної товщини на всю ширину поклеєчної поверхні і полотнища. Поклеєчний шар рулонного матеріалу розправляють і прокачують легким катком. Вертикальні поверхні гідро ізолюють ярусами по 1,5…2,0 м починаючи з нижнього. Гідроізоляційне покриття після охолодження захищають на горизонтальних поверхностях стяжкою з цементно-піщаного розчину, а на вертикальних – цементо-піщаною штукатуркою по металевій сітці.
З синтетичних матеріалів для поклеєчної гідроізоляції застосовують поліетиленову і полівінілхлориду плівки товщиною від 0,2 мм і більше Поліетиленові плівки поклеюють бітумно-полімерним сплавом, а полівінілхлориді – шляховим бітумом. або бітумними мастиками з температурою для 120°С, або ПВХ. Полоси плівки попередньо зварюють у полотнища розміром 10х30 і навіть 12х10 м масою не більше 60 кг. Зварювання здійснюють апаратами контактного нагрівання або гарячого повітря. Плівку розкатують зверху до низу з перекриттям полотнища на 220…40 см. Гідроізоляцію горизонтальних поверхонь влаштовують без поклейки або з поклейкою полімерного матеріалу. По гідроізоляційним коврам вкладають 1..2 шари пергаміна і влаштовують стяжку з цементно-піщаного розчину товщиною 30…40 см.
