4. Організаційні структури охорони інтелектуальної власності

Після здобуття незалежності Україна отримала лише ок­ремі фрагменти системи охорони інтелектуальної власності ко­лишнього СРСР, які до того ж потребували докорінної перебу­дови відповідно до принципів ринкової економіки та стратегії входження країни до світового економічного, політичного і со- ціокультурного простору.

Останнім часом в У країні сформувалася досить розгалуже­на організаційна система органів, які прямо чи опосередковано забезпечують діяльність у сфері охорони інтелектуальної влас­ності.

У структурі Верховної Ради України, у складі Комітету з питань науки і освіти створений Підкомітет з питань інновацій­ної діяльності і захисту інтелектуальної власності.

У структурі судової влади у 2001 р. створена спеціалізова­на колегія суддів Вищого господарського суду України з роз­гляду справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної влас­ності. Подібні колегії також створені у складі господарських судів Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Се­вастополя та Апеляційних господарських судів.

З 1 березня 2003 р. у Вищому господарському суді України та в апеляційних господарських судах почали діяти спеціалізо­вані судові палати з розгляду справ у господарських спорах, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної влас­ності. Запроваджено також відповідну спеціалізацію суддів у місцевих господарських судах.

Система виконавчих органів охоплює такі установи:

Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності — постійно діючий орган при Кабі­неті Міністрів України, створений у лютому 2000 р. для коор­динації діяльності органів виконавчої влади у сфері охорони інтелектуальної власності.

Державний департамент інтелектуальної власності, створе­ний у квітні 2000 р. у складі Міністерства освіти і науки України.

Його основні завдання:

1. участь у забезпеченні реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності;

2. прогнозування та визначення перспектив і напрямів роз­витку у сфері інтелектуальної власності;

3. розроблення нормативно-правової бази функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності;

<і. розроблення організаційного забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності.

При Держдепартаменті створено Консультативну раду з представників усіх творчих спілок України та відомих творчих діячів України, а також Апеляційну палату для розгляду в адмі­ністративному порядку заперечень проти рішень за заявками на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем і зазначення похо­дження товарів, інші міністерства та відомства України, діяль­ність яких так чи інакше стосується охорони прав інтелектуаль­ної власності:

Антимонопольний комітет України — центральний орган, що забезпечує захист від недобросовісної конкуренції, пов’яза­ної з неправомірним використанням об’єктів інтелектуальної власності.

Міністерство юстиції України — бере участь у розробці законодавчих актів з питань інтелектуальної власності, коорди­нує законотворчу діяльність у цій сфері та відповідає за його адаптацію до законодавства Європейського Союзу.

Міністерство внутрішніх справ України — здійснює захо­ди з попередження та розкриття злочинів, пов’язаних з пору­шенням прав інтелектуальної власності, бере участь у створенні та удосконаленні необхідної для протидії цим порушенням за­конодавчої бази.

Особливу увагу міністерство приділяє попередженню та викриттю фактів розмноження і розповсюдження контрафакт- ної аудіовізуальної продукції, не ліцензійного комп’ютерного програмного забезпечення, а також фактів виробництва та роз­повсюдження фальсифікованої продукції з незаконним викори­станням товарних знаків відомих вітчизняних і зарубіжних ви­робників.

У 2001 р. в структурі Державної служби боротьби з економі­чною злочинністю були створені підрозділи по боротьбі з право­порушеннями у сфері інтелектуальної власності — як у централь­ному апараті, так і на регіональному рівні. Вони проводять в усіх

регіонах комплексні перевірки суб’єктів господарювання стосов­но дотримання вимог нормативно-правових актів, що регламен­тують оптову та роздрібну торгівлю примірниками аудіовізуаль­них творів і фонограм. Ця робота координується міжвідомчими робочими групами, до складу яких входять представники Міністер­ства економіки та з питань європейської інтеграції України, Дер­жавної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України.

Державна податкова адміністрація України (ДПАУ) —

здійснює контроль за нарахуванням і платою податків при вве­зенні та виробництві (складанні) аудіо- й відеопродукції на те­риторії України. На підставі чинного законодавства здійснює заходи з вилучення та знищення контрафактної продукції, що сприяє захисту інтелектуальної власності, у тому числі авторсь­ких прав на аудіо- та відеопродукцію. Особливу увагу приділяє виявленню та знешкодженню підпільного виробництва.

Державна митна служба України — забезпечує реєстрацію переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності та здійснює комплекс перед­бачених законодавством заходів на недопущення переміщення через митний кордон України товарів, виготовлених з пору­шенням прав інтелектуальної власності.

Державний комітет стандартизації, метрології та сертифі­кації України — здійснює державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів, а також про рекламу в цій сфері.

Служба безпеки України — бере участь у розробці та здійсненні заходів із захисту державних таємниць України; сприяє підприємствам, установам, організаціям, підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може зав­дати шкоди життєво важливим інтересам України.

Відповідно до указів Президента України створені спеціальні підрозділи боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуаль­ної власності. СБУ несе відповідальність за державну політику голографічного захисту товарів і документів; здійснює держав­ний контроль і координацію у цій сфері.

Важливу роль у системі органів регулювання охорони інте­лектуальної власності відіграють організації, що утворюють Інфраструктуру діяльності в цій сфері:

Державне підприємство «Український інститут промис­лової власності» (Укрпатент), яке перебуває у сфері управлін­ня Міністерства освіти і науки України та підпорядковане Дер-

жавному департаменту інтелектуальної власності. Воно є осно­вою інфраструктури охорони промислової власності в Україні; здійснює такі функції;

• приймання заявок на видачу охоронних документів на об’є­кти промислової власності;

• проведення експертизи цих заявок на відповідність їх умо­вам надання правової охорони;

• забезпечення державної реєстрації об’єктів промислової власності, зміни їх правового статусу та офіційної публі­кації відповідних відомостей;

• здійснення державної реєстрації договорів про передачу права власності на об’єкти промислової власності, що охо­роняються в Україні та договорів про видачу дозволу (лі­цензій, ліцензійних договорів) на їх використання;

• інформаційне забезпечення функціонування державної си­стеми охорони промислової власності;

• забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією про об’єкти промислової власності;

• формування фондів національної патентної документації в органах державної системи науково-технічної інформації України та ін.

• Діяльність «Українського інституту промислової власності» регламентується його статутом, який був прийнятий у 2000 р.

Державне підприємство «Українське агентство з авторсь­ких суміжних прав» є основною ланкою охорони авторських прав, належить до сфери управління Міністерства освіти і на­уки України та підпорядковане Державному департаменту інте­лектуальної власності; виконує такі функції:

• забезпечення охорони авторських і суміжних прав право- власників України й інших країн та їх правонаступників на території України і за її межами;

• державна реєстрація прав авторів на твори науки, літерату­ри та мистецтва;

• забезпечення фізичних і юридичних осіб інформацією про об’єкти авторських і суміжних прав;

• управління майновими правами авторів або їх правонас­тупників на колективній основі;

• надання допомоги авторам та іншим правовласникам ав­торських і суміжних прав в управлінні їх майновими пра­вами та ін.

Інститут інтелектуальної власності і права є структурною скла­довою Національної системи охорони інтелектуальної власності. Його головним завданням є підготовка, перепідготовка та підви- мігшій кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, а гикож установ, організацій і підприємств усіх форм власності.

Діяльність Інституту безпосередньо координується Держав­ним департаментом інтелектуальної власності. Інститут має ліцензії Міністерства освіти і науки України на право прова­дження освітньої діяльності, пов’язаної з наданням другої вищої освіти за спеціальністю «Інтелектуальна власність».

Державне підприємство «Інтелзахист» створене відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 6 серпня 2002 р. №449. Воно засноване на державній власності, належить до сфе­ри управління Міністерства освіти і науки України та підпоряд­коване Державному департаменту інтелектуальної власності. Підприємство створене з метою удосконалення організації ви­дачі контрольних марок для маркування примірників аудіовізуа­льних творів, фонограм, комп’ютерних програм та баз даних, а також посилення захисту прав у сфері інтелектуальної власності.

Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг створений у 2001 р. в м. Києві з метою сприяння іннова­ційної активності та надання допомоги учасникам інноваційного процесу у вирішенні питань, що стосуються сфери промислової власності. У Центрі виконуються роботи на замовлення, надаю­ться консультації та інші види послуг, включаючи складання ком­плекту документів для подання заявки на одержання правової охорони об’єкта промислової власності в Україні та за її межами; даються відповіді на запити експертизи за поданими заявками; надається допомога в дотриманні інтересів правовласників при складанні договорів про передачу прав на об’єкти промислової власності, ліцензійних договорів на їх використання тощо;

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності ство­рений у складі Академії правових наук і має стати спеціалізова­ною установою для проведення наукових досліджень у сфері інтелектуальної власності, участі в розробці проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань інтелектуальної влас­ності, підготовки експертних висновків із зазначених питань.

До структури органів регулювання охорони інтелектуаль­ної власності слід віднести і мережу недержавних організацій, що складається із двох груп:

Творчі спілки — Національна спілка письменників Украї­ни, Національна спілка театральних діячів України, Національ­на спілка кінематографістів України, Національна спілка ху­дожників України, Національна спілка майстрів народного ми­стецтва України, Національна спілка архітекторів України, На-

ціональна спілка композиторів України, Спілка фотохудожників України, Національна спілка журналістів України, Всеукраїнська спілка кобзарів, Спілка рекламістів України, Всеукраїнська му­зична спілка, Спілка дизайнерів України, Український фонд культури, Національна ліга українських композиторів.

Недержавні інституції, що спеціалізуються у сфері інте­лектуально! власності:

• Всеукраїнська асоціація патентних повірених;

• Коаліція з питань захисту прав інтелектуальної власності (CIPR);

• Українська група Міжнародної асоціації з охорони промис­лової власності (АІРРІ);

• Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної влас­ності (м. Київ);

• Антипіратський союз України;

• Українська юридична група;

• Авторсько-правове товариство.

Створена громадська організація Всеукраїнське агентство авторів.

Важливу роль у функціонуванні системи органів регулю­вання інтелектуальної власності відіграє інститут патентних повірених — представників у справах інтелектуальної власності, які є незалежними та діють на підставі Положення про пред­ставників у справах інтелектуальної власності. Патентні повірені падають фізичним і юридичним особам послуги; пов'язані з охо­роною прав інтелектуальної власності, представляють їх інтере­си перед Державним департаментом інтелектуальної власності та установами* що належать до сфери його управління, судови­ми органами, кредитними установами у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами.

Аналіз структури органів з регулювання діяльності у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні дозволив дійти висновку, що система державних і недержавних органів перебу­ває у завершальній фазі свого становлення та вже сьогодні здат­на виконувати основні функції охорони інтелектуальної влас­ності. Водночас ефективність діяльності цієї системи буде знач­ною мірою залежати від розвитку тих її компонентів, які, з од­ного боку, пов’язані з якісним збільшенням потужності та техні­чного оснащення інфраструктури охорони інтелектуальної влас­ності, а з іншого — з розвитком недержавних установ регулю­вання діяльності у сфері інтелектуальної власності. Саме такі установи мають відігравати найвагомішу роль у вирішенні клю­чових питань цієї сфери, як це має місце в розвинутих країнах

ЗО

,1 іжнкоіюю економікою. Ця теза, зокрема, підкреслена в ст. 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» иід 17 червня 2003 р., в якій зазначено, що недосконалість ме- шіізмів захисту прав інтелектуальної власності є однією з заг­роз національним інтересам і національній безпеці України у науково-технічній сфері, тому вдосконалення цих механізмів є першочерговим завданням держави.

Управління науково-технічною діяльністю на місцях здій­снюється керівництвом підприємств, організацій і установ усіх форм власності. Що стосується творчої діяльності в галузі нау­ки, літератури і" мистецтва, то тут єдиної системи управління немає, оскільки очевидно, що для всіх видів творчості єдина система не потрібна.

Управління науковою діяльністю здійснює Міністерство освіти і науки України, а також Президія Національної Ака­демії наук України. У низовій ланці, управління науковою діяль­ністю здійснюється керівництвом науково-дослідних, наукових, проектних, технологічних та інших організацій і установ.