2.2 Графік узгодження операцій

2.2.1 Вибір раціональної системи розробки

Гірничо-геологічні умови залягання родовища і фізико-механічні властивості корисної копалини обумовлюють використання транспортної системи розробки з паралельним переміщенням фронту робіт, зовнішнім і внутрішнім відвалоутворенням.

Видобування корисної копалини ведеться екскаваторами типу пряма механічна лопата з попереднім рихленням масиву буро-вибуховим способом, виймання розкривних порід ведеться екскаваторами, транспортування розкривних порід і корисної копалини відбувається за допомогою автомобільного транспорту.

2.2.2 Вибір типу екскаваторів і розрахунки їх продуктивності

Згідно фізико-механічних властивостей порід, що розробляються, об’ємів гірничих робіт, прийнятої системи розробки та умов залягання родовища, приймаються наступні види виймально-навантажувального обладнання:

- на розкривних роботах ЕО-4525

- на видобувних роботах Е-2503

Визначення норми виробітку екскаваторівна видобувних роботах

Нв=(Тзм-Тпз-Топ)/(Тв+Ту)*V*nк м³/зм

де: Тзм – тривалість зміни, хв.,

Тпз – час на підготовчо-заключні операції, хв.,

Топ – час на особисті потреби, хв.,

V – об’єм гірничої маси в цілику в одному ковші, м V= ,

nк – кількість ковшів, що навантажують на транспортну одиницю

nк = ; nк=

Тв – тривалість вантаження одного самоскида, Тв= ,

nц- кількість циклів екскавації за хвилину

Ту – термін установки одного автосамоскида під навантаження

- об’єм кузова автосамоскида, м³ ,

qa – вантажопід’ємність одного авто, т,

- об’ємна щільність породи в цілику, т/м³

Кн. – коефіцієнт наповнення ковша екскаватора,

Кр – коефіцієнт розпушення породи в ковші

Нв=(Тзм-Тпз-Топ)/(Тв+Ту)*V*nк м³/зм

Тв= =1,5 хв

nк = =2,6; nк= =3,1

Приймаємо 3 ковша

V= =2.1 м³

Визначаємо норму виробки екскаватора на видобувних роботах:

Нв= =1442 м³/зм

З урахування поправочних коефіцієнтів:

Нв= 0,97*1442=1390 м³/зм

Визначення норми виробітку екскаватора на розкривних роботах

Нв=(Тзм-Тпз-Топ)/(Тв+Ту)*V*nк м³/зм

Тв= =2,2 хв

nк = =6; nк= =6,3

Приймаємо 6 ковша

V= =2.1 м³

Визначаємо норму виробки екскаватора на видобувних роботах:

Нв= =2192 м³/зм

З урахування поправочних коефіцієнтів:

Нв= 0,97*1442=2126 м³/зм

2.2.3 Розрахункова кількість екскаваторів

на видобувних роботах - Ne= , шт.

де: Ne – кількість робочих екскаваторів,

П – середньо-календарна продуктивність кар’єру по гірничій масі,

Кнт – коефіцієнт подачі автосамоскидів під навантаження до екскаватора,

Нв – норма виробки екскаватора за зміну,

Ку – коефіцієнт використання устаткування в часі на протязі зміни,

Ne= =0.28

Приймаємо 1 робочий екскаватор на видобувних роботах

Виходячи з цього приймаємо 1 резервний екскаватор

на розкривних роботах Ne= , шт.

Ne= =0.08 шт

Приймаємо 1 робочий екскаватор на розкривних роботах

Резервний екскаватор не передбачається, тому що розкривні роботи проводяться сезонно.

2.2.4 Визначення раціональних параметрів системи розробки

Висота уступу приймається з урахуванням фізико-механічних властивостей порід, тривалості стояння укосів, використаного обладнання і не повинна перевищувати значення, які вказані в „Правилах безпеки при розробці родовищ к.к. відкритим способом”.

Отже подальше виймання корисної копалини буде вестися двома уступами по 13 м. При застосуванні багаторядного підривання висота розвалу при цьому не буде перевищувати 1,5 раз висоти черпання екскаватора.

Висота розкривного уступу приймається 7,5 м, що не перевищує висоту черпання екскаватора ЕО-4525, який застосовується для навантаження порід з розкривного уступу

Кути укосів уступів при розробці скельних порід приймаємо робочого 80⁰, неробочого 70⁰, при розробці порід розкриву робочого 60⁰, неробочого – 50⁰.

Ширина призми можливого обрушення уступу

де: Н – висота уступу, м

- робочі і неробочі кути уступу

на розкривних роботах:

С=13(ctg70º-ctg80º)=3м

Приймаємо 3,0 м.

на видобувних роботах

С=13*(ctg70-ctg80)=3.2 м

Ширина транспортної берми залежить від типу транспорту і кількості полос руху.

Т_б=а3+а2+а1+2По+Пп+а4+а5+С , м

де: а3 – відстань від кювету до нижньої бровки укосу, м

а2 – ширина кювету по верху, м

а1 – відстань від кювету до узбіччя, м

По – ширина узбіччя автодороги, м

Пп – ширина смуги руху, м

а4 – ширина смуги для ЛЕП, м

а5 – ширина валу, м

С – призма можливого обрушення, м

Т_б=5,5+3,0+1,0+2,4+1,0=12,9 м

Ширина робочих площадок визначається з урахуванням фізико-механічних властивостей породи, прийнятої технології виймально- навантажувальних робіт, робочих розмірів екскаваторів, габаритів транспорту, безпечних зазорів.

Розрахунок ширини робочої площадки при розробці м’яких порід механічною лопатою з нижнім навантаженням:

Рис. 1 Схема робочої площадки в м’яких породах

Шр.п.=А+По+Пп.+П¹о+Пп. , м

де: А – ширина екскаваторної загінки, м

По – безпечний зазор між нижньою бровкою та узбіччям дороги, м

Пп. – ширина проїжджої частини автодороги, залежить від марки автосамоскида, м

П¹о – ширина смуги узбіччя, м

С – призма можливого обрушення, м

Ш_р.п.=11+1,5+8+4,5+3=28м

Розрахунок ширини робочої площадки при розробці скальних порід при підготовці до виймання за допомогою БВР :

Рис. 2 Схема робочої площадки в скельних породах

Шр.п.=В+По+Пп.+П¹о+С , м

де: В – повна ширина розвалу породи після підривання, м

Ш_р.п.=28+1,5+10+4,5+3=47м

Ширина екскаваторної загінки Аз=1,7·6,5=11м