3. Пояснити методику визначення «адаптаційного потенціалу системи кровообігу» та інтерпретацію отриманих результатів

Це метод донозологічної діагностики досить простий і може бути запропонований для масових досліджень. При цьому розраховують адаптаційний потенціал (АП) системи кровообігуу балах за формулою:

Адаптаційний потенціал оцінюється за такими значеннями:

• задовільний (до 2,1);

• напружений (2,11-3,20);

• незадовільний (3,21-4,30);

• перенапруга та розлад адаптації (понад 4,30).

Вказаними методами донозологічної діагностики можна швидко і без великих витрат виявити людей, яким терміново потрібно провести оздоровчі заходи, хоча не завжди проби дають чіткий результат. Наприклад, у людини, яка має хронічне запалення легень, може бути кількість балів, що відповідає стану задовільної адаптації, хоч рівень здоров'я у цієї людини досить низький.

Завдання № 26

1. Проаналізувати особливості вікової структури населення України і окреслити основні тенденції їх зміни

Демографічна ситуація в Україні дозволяє зарахувати її до «старих» країн планети. За величиною частки осіб віком 65 років і більше в загальній структурі населення на початку ХХІ сторіччя Україна посідає 11- те місце у світі. У розвинутих країнах і в Україні процес демографічного переходу вже практично закінчився, у країнах, що розвиваються, він очікується в найближчі 30–50 років. В Україні когорта довголітніх (осіб віком 80 років і більше) зросла з 1,2 % у 1950 році до 2,2 % у 2000 році, а за даними прогнозів зросте до 7,5 % у загальній чисельності населення в 2050 році. Порівняно з тим, що загальна чисельність осіб віком 60 років і більше збільшиться до 2050 року в 1,5 раза, кількість осіб віком 80 років і більше за цей же період збільшитися в 3,4 раза.

У найближчі десятиліття буде зростати середня очікувана тривалість життя населення України, що, як передбачається, збільшиться приблизно на 10 років (з 68,0 року в 2001 році до 77,6 року в 2050 році, у чоловіків відповідно з 62 до 74 років, у жінок — з 73,0 до 80,6 року). Серед усіх чоловіків України частка осіб віком 60 років і більше становить трохи більше 13 %, серед жінок частка осіб віком 60 років і більше — 28 %.

Треба підкреслити, що низька тривалість життя чоловіків в Україні багато в чому визначається тим, що рівень смертності чоловіків досягає високих величин у працездатному віці (кожен третій чоловік не доживає до пенсійного віку), і основною причиною цього є виробничий, транспортний і побутовий травматизм. Часто причиною травматизму є алкоголь. Зростає смертність чоловіків, які приймають наркотики, алкоголь. Однак чоловіки, що переступили поріг шістдесятиріччя, мають шанс прожити ще в середньому 14 років. Цей показник майбутньої тривалості життя чоловіків 60 літнього віку на три роки нижче, ніж у середньому на планеті, на чотири роки — ніж у розвинутих країнах, на один рік менше середнього показника для найменш розвинутих країн. А сьогоднішні шістдесятирічні українки проживуть у середньому ще 19 років. Це на рік менше, ніж «середня землянка», на 4 роки менше, ніж їхні однолітки в економічно розвинутих країнах, але на три роки довше, ніж жительки того ж віку в найменш розвинутих країнах. Причина демографічної кризи в Україні — соціально-економічне неблагополуччя в країні.

В Україні відзначаються виражені регіональні особливості рівня постаріння населення, до найбільш «старих» областей належать області Центрального і Східного регіону України. Так, у Чернігівській області особи віком 60 років і більше становили в 2004 році 29,1 % усього населення. Більш низькі рівні постаріння населення спостерігаються в ряді областей Західного регіону, Південного регіону й у м. Києві. У Закарпатській області особи пенсійного віку становили в 2004 році 17,9 % населення. У сільській місцевості постаріння населення більш виражене, ніж у міський. Регіональні розходження є також і за величиною середньої очікуваної тривалості життя. Так, наприклад, очікувана тривалість життя при народженні в м. Києві, областях Західного регіону на 4–6 років вище, ніж у Херсонській області.