2.3 Метод економічного аналізу

Економічний аналіз є необхідною частиною і одним із основних елементів логіки прогнозування та планування. Він повинен здійснюватися як на макро-, так і на макрорівнях. Сутність методу економічного аналізу полягає в тому, що економічний процес або явище розбивається на складові частини і виявляються взаємний зв'язок і вплив цих частин одна на одну. Аналіз дозволяє розкрити сутність процесу, визначити закономірності його зміни в прогнозованому періоді [18,c. 432].

В процесі економічного аналізу застосовуються такі прийоми, як порівняння, групування, індексний метод, проводяться балансові розрахунки, використовується нормативний та економіко-математичні методи. Метод угрупувань передбачає об’єднання об’єктів економічного аналізу і якісно однорідні групи, що дозволяє дослідити закономірності їх розвитку, вивчити вплив окремих факторів, які визначають їх динаміку, характер взаємодії і виявити тенденції розвитку даної однорідної групи економічних явищ і процесів. Індексний метод використовується для аналізу темпів і пропорцій розвитку економіки на основі використання макроекономічних показників, цін і т. д. Індекси показників можуть відображати фактичні і прогнозовані темпи їх зміни. Вони дозволяють отримати реальну картину економічного і соціального розвитку.

Предметом економічної науки є, виробничі відносини людей. Економічний аналіз як її галузь, природно, теж має справу з певною їх частиною, а точніше, з тими відносинами, які формуються в межах підприємств і навколо них.Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств та установ. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати і роботу окремих галузей, регіонів і всього господарства країни у цілому [18,c. 432].

Об’єкти аналізу, на відміну від предмета, - це передусів окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Всі об’єкти аналізу у своїй сукупності складають предмет економічного аналізу.  Об’єктами аналізу, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції і прибуток, ритмічність виробництва. . 

Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюються нагальними потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу обумовлюється необхідністю періодичного оцінювання стану господарських процесів, загальних результатів і нових напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких виробничих недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто того, з чим надалі пов’язуватиметься одне поняття – резерви. У зв’язку з цим перед економічним аналізом з самого початку були поставлені такі завдання: 

- Оцінювання діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників; 

- Виявлення і визначення величини внутрішьногосподарських резервів. 

Найважливіше серед завдань – сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю. Це, зокрема, зумовило появу оперативного аналізу[18,c. 432].

Останнім часом економічний аналіз використовується в аудиторській практиці – контроль за роботою підприємств та установ усіх форм власності. 

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ II

Сутність методів експертних оцінок полягає в тому, що в основу прогнозу закладається думка спеціаліста або колективу спеціалістів, засноване на професійному, науковому і практичному досвіді. Розрізняють індивідуальні та колективні експертні оцінки.

Індивідуальні експертні оцінки засновані на використанні думок експертів-спеціалістів відповідного профілю. Серед індивідуальних експертних оцінок найбільш широко використовуються метод «інтерв’ю», аналітичний метод, метод написання сценарію[2,c. 15-19].

Метод «інтерв’ю» передбачає бесіду прогнозиста з експертом за схемою «питання-відповідь», в процесі якої прогнозист в залежності від раніше розробленої програми ставить перед експертом питання стосовно перспектив розвитку об’єкта. Успіх такої оцінки залежить в значній мірі від можливості експерта давати висновок експромтом на різні запитання.

За аспектами розвитку економіки виділяють моделі прогнозування відтворення основних фондів, трудових ресурсів, цін. Існує ряд інших ознак класифікації моделей: часовий, факторний, транспортний, виробничий. В сучасних умовах розвитку моделювання і практичному застосуванню моделей стала надаватися особлива значимість у зв’язку з посиленням ролі прогнозування і переходом до індикативного планування[13,c. 364].

Матричні моделі. До них належать моделі міжгалузевого балансу: статичні та динамічні. Перші призначені для проведення прогнозних макроекономічних розрахунків на короткостроковий період (рік, квартал, місяць), другі – для розрахунків розвитку економіки країни на перспективу. Вони відображають процес відтворення в динаміці і забезпечують зв'язок прогнозу виробництва продукції (послуг) з інвестиціями.

Імітаційні моделі. Мета імітаційного моделювання полягає в відтворенні поведінки системи на основі результатів аналізу більш суттєвих взаємозв’язків між її елементами. Імітаційні моделі дозволяють відтворити реальні процеси і передбачити результати різноманітних дій[16,c. 215].

Моделі прийняття рішень засновані на теорії ігор. Вони застосовуються в умовах невизначеності або ситуаціях, коли інтереси сторін не співпадають. Кожна із сторін приймає таке рішення, тобто вибирає таку стратегію дій, яка з їх точки зору забезпечує найбільший виграш або найменший програш. Причому кожній із сторін зрозуміло, що результат залежить не тільки від своїх дій, але й від дій партнерів. Наприклад, протиборство конкурентів в процесі боротьби за ринок збуту конкретного виду продукції[18,c 432].

Економічний аналіз є необхідною частиною і одним із основних елементів логіки прогнозування та планування. Він повинен здійснюватися як на макро, так і на макрорівнях. Сутність методу економічного аналізу полягає в тому, що економічний процес або явище розбивається на складові частини і виявляються взаємний зв'язок і вплив цих частин одна на одну.

РОЗДІЛ ІІІ

ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ.