- •1.Поняття та ознаки держави
- •2.Основні теорії походження держави
- •3.Функція держави та їх характеристики
- •4.Форма держави: поняття та складові елементи. Форми державного правління та їх характеристики
- •5.Форми державного устрою та їх характеристика
- •6.Форма державного режиму: поняття та його види
- •10.Поняття законодавства, нормативні та індивідуальні акти. Система законодавства
- •7.Поняття права та його функції
- •8.Норма права:поняття, структура та вид
- •9.Джерела права
- •11.Систематизація законодавства: поняття, основн6і форми та їх характеристика
- •12.Види нормативно-правових актів та їх загальна характеристика
- •13Поняття, ознаки,види правопорушень
- •14.Склад правопорушення
- •15.Поняття, підстави та види юридичної відповідальності
- •16.Поняття конституційного права, його джерела та норми
- •17.Конституція України як Основний закон нашої держави
- •18.Конституційна форма правління, державного устрою та державного режиму в Україні
- •19.Громадянство україни: поняття, порядок набуття, та припинення
- •20.Особисті (громадянські) права і свободи в Україні
- •22.Соціально-економічні, екологічні та культурні права в Україні
- •23.Гарантії захисту прав людини в Україні
- •24.Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні
- •25.Поняття безпосередньої і представницької демократії та виборчого права
- •26.Принцип виборчого права в Україні
- •27.Види виборчих систем.Виборча система в Україні
- •28.Активне і пасивне виборче право
- •29.Референдуми в Україні:поняття, види, предмет, порядок призначення та проведення
- •40.Трудове право України: поняття, предмет та джерела
- •41.Поняття, сторони, зміст та види трудового договору
- •42.Порядок прийняття на рободу
- •47.Робочий час та його види
- •48.Час відпочинку та його види
- •49.Дисциплінарна відповідальність
- •50.Загальна характеристика цивільного права україни
- •51. Цивільно-правові відносини та підстави їх виникнення
- •52.Фізична особа як суб’єкт цивільного права
- •53.Юридична особа як суб’єкт цивільного права. Види юридичних осіб
- •54.Об єкти цивільних прав
- •55.Особисті немайнові права фізичної особи
- •56.Поняття та види цивільно-правових договорів. Укладення, зміна і розірвання договору
- •57.Цивільно-правова відповідальність
- •58.Поняття спадкування:загальні положеня та види
- •59.Спадкування за заповітом
- •60.Спадкування за законом
- •61.Поняття та предмет сімейного права України.Шлюб і умови його укладання
- •Шлюбний вік
- •62.Державна реєстрація шлюбу.Недійсність шлюбу
- •63.Шлюбний договір
- •64.Особисті немайнові права і обов’язки подружжя
- •65.Майнові права та обов’язки подружжя.Права і обов’язки подружжя зі взаємного утримання
- •66.Припинення шлюбу
- •67.Особисті немайнові і майнові права та обов’язки батьків і дітей
- •68.Поняття екологічного права в Україні
- •72.Понятя земельного права
- •73.Поняття права власності на землю
- •74.Права та обов`язки землевласників. Гарантії права власності
- •75.Право користуватися землею
- •76.Поняття адміністративного права,його предмет та джерела
- •77.Адміністративно-правові відносини: поняття, структура та види
- •79.Понятття та ознаки адміністративного правопорушення(ап)
- •82.Адміністративна відповідальність (ав)
- •83.Склад адміністративного правопорушення
- •84.Види адміністративних стягнень
- •85.Поняття предмет та завдання кримінального права України
- •86.Джерела кримінального права та його система
- •87.Чинність кримінального закону у просторі та часі
- •88.Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів
- •89. Підстави кримінальної відповідальності
- •90.Склад злочину та його елементи
- •91.Поняття та види стадій злочину. Закінчений злочин
- •92.Незакінчений злочин та його види. Добровільна відмові від вчинення злочину
- •93.Співучасть у злочині. Види співучасників та форми співучасті
- •94.Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •95.Необхідна оборона та крайня необхідність
- •96.Звільнення від кримінальної відповідальності:поняття та види
- •97.Покарання: поняття, мета та система
- •98.Види покарань та їх зміст
- •99.Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
94.Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
Обставини, про які йдеться, пов'язані з діями людини, що вчиняються за наявності її свідомості та передбачення настання заборонених законом наслідків, однак, збіг певних чинників спонукають її вчиняти діяння, яке зовні нагадує злочин. Точніше, таке діяння за своїми зовнішніми ознаками збігається з ознаками того чи іншого злочину, але вважається правомірним.
Діючий Кримінальний кодекс України до таких обставин відносить необхідну оборону (ст. 36), уявну оборону (ст. 37), затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38), крайню необхідність (ст. 39), фізичний або психічний примус (ст. 40), виконання наказу або розпорядження (ст. 41), діяння, пов'язане з ризиком (ст. 42), виконання спеціального завдання з попередженням чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43).
Характерними ознаками обставин, що виключають злочинність діяння, є:
1) те, що дії за наявності таких обставин вчиняються з метою відвернути небезпеку заподіяння тяжкої шкоди правоохоронним об'єктам;
2) те, що таке відвернення вчиняється, в одному випадку, шляхом заподіяння шкоди тому, хто умисно вчиняє злочин, в іншому, - шляхом спричинення шкоди одним цінностям, що охороняються законом, для відвернення небезпечної шкоди, що загрожує іншим, більш важливим цінностям;
3) те, що дії, вчинені за названих обставин, мають зовнішню схожість з діями та їх наслідками, зазначеними в нормах кримінального закону як такі, що входять до певного складу злочину;
4) те, що такі дії за наявності обставин, про які йдеться, визнаються правомірними, або інакше - зазначені обставини виключають злочинність діяння.
Під обставинами, що виключають злочинність діяння, розуміють діяння, які за своїми зовнішніми ознаками мають схожість з діяннями, передбаченими кримінальним законом як злочин, і які за певних умов вважаються правомірними. За змістом правомірності обставини, що виключають злочинність діяння, можна поділити на три види: а) дії по захисту людиною своїх особистих благ і своїх важливих суб'єктивних прав (життя, здоров'я, свободи, права власності та недоторканності житла), по захисту благ, прав і свобод своєї родини та іншої людини, громадських та державних цінностей; ці дії покладені в основу необхідної оборони; б) дії, зумовлені виконанням посадових, службових або професійних обов'язків; ці дії становлять сутність таких обставин, як затримання особи, що вчинила злочин; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження; виправданий ризик; в) дії по захисту від шкоди з боку стихійних сил або від тих сил, які було приведено в дію іншою особою, або від нападу тварини; такі дії охоплюються поняттям "крайня необхідність".
95.Необхідна оборона та крайня необхідність
Стаття 36. Необхідна оборона
1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.
5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
Стаття 39. Крайня необхідність
1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.
3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
