16.Поняття конституційного права, його джерела та норми
Конституційне право України — провідна галузь національного права, являє собою сукупність правових норм, перш за все принципів і норм конституції, які закріплюють основи політичної та економічної організації суспільства, форму держави, порядок і принципи формування та компетенцію органів державної влади, основи правового статусу людини і громадянина.
Джерелами конституційного права України є:
Конституція України і Конституція Автономної Республіки Крим;
Закони України, що приймаються Верховною Радою України;
нормативні укази Президента України, що містять конституційно-нормативні норми;
нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, що містять конституційно-правові норми;
рішення Конституційного Суду України, в яких встановлюється конституційність законів та інших правових актів;
міжнародні договори;
акти органів місцевого самоврядування та інше.
17.Конституція України як Основний закон нашої держави
Конститу́ція Украї́ни — Основний Закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання.
Ю
ридичні
властивості конституції:
Центральне місце в правовій системі країни.
Установчий характер.
Вища юридична сила.
Пряма дія норм Конституції.
Підвищена стабільність.
Особливий правовий захист.
Розділ I "Загальні положення " включає 20 статей (ст. 1-20).
Розділ II "Права, свободи та обов’язки людини і громадянина" складається
з 48 статей (ст. 21-68).
Розділ III "Вибори. Референдум" включає 6 статей (ст. 69-74).
Розділ IV "Верховна Рада України (ст. 75-101)
Розділ V "Президент України" (ст. 2-112).
Розділ VI ”Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади”(ст. 113-120).
Розділ VII "Прокуратура" (ст. 121-123).
Розділ VIII "Правосуддя" (ст. 124-131).
Розділ IХ "Територіальний устрій України." (ст. 132,133).
Розділ Х "Автономна Республіка Крим" (ст. 134-139).
Розділ XI "Місцеве самоврядування" (ст. 140-146).
Розділ XII "Конституційний Суд України" (ст. 147-153).
Розділ XIII "Внесення змін до Конституції України " (ст. 154-159).
Розділ XIV "Прикінцеві положення" (ст. 160-161).
Розділ XV "Перехідні положення" (пп. 1-14).
18.Конституційна форма правління, державного устрою та державного режиму в Україні
За формою державного правління Україна є республікою, що визначено у ч. 1 ст. 5 Конституції України.
Главою Української держави є Президент України.
Ознаки республіканської форми державного правління:
1) главою держави є президент;
2) народ є єдиним джерелом влади у державі, який здійснює управління державними і суспільними справами як безпосередньо, так і через своїх уповноважених представників - парламент, главу держави, самоврядні органи;
3) державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову;
4) функціонування законодавчо закріпленої системи стримувань і противаг між різними гілками влади;
5) можливість притягнення до юридичної відповідальності представників державної влади, у тому числі й глави держави;
6) наявність державно-владних повноважень у всіх без винятку органів державної влади;
7) загальнообов'язковість рішень законодавчої влади для всіх інших державних органів і громадян.
Таким чином, Україна за формою державного правління - це напівпрезидентська (президентсько-парламентська) республіка, що означає перенесення центру тяжіння державної влади від парламенту до президента.
За формою державного устрою Україна є простою унітарною вона не містить в собі державних утворень та не має автономних одиниць
За політичним режимом демократична
Серед ознак демократичного політичного режиму, притаманних Україні, слід відзначити:
1) виборність найважливіших органів політичної влади (як державних, так і громадських);
2) юридичну рівність громадян;
3) гарантії прав меншості та запобігання свавілля більшості.