Критерії діагностики кардитів у дітей.

І. Великі критерії.

1. Застійна серцева недостатність або кардіогенний шок.

2. Кардіомегалія (за клінічними та рентгенологічними даними).

3. Патологічні зміни на ЕКГ у вигляді:

- порушення функції автоматизму;

- порушення функції проведення;

- порушення функції збудливості;

- порушення процесів реполяризації шлуночків.

4. Підвищена активність саркоплазматичних ензимів та проензимів у сироватці крові:

- лактатдегідрогенази (ЛДГ1/ЛДГ2>1), з тривалістю підвищення активності до 10–12 діб;

- креатинфосфокінази (загальної або фракції МВ) як ранньої ознаки ураження міокарду, її збільшення спостерігається в перші 3 доби;

- тропоніну (Т або І) як пізньої ознаки ураження міокарду його збільшення спостерігається до 10 – 20 діб. Рівень тропоніну зворотньо пропорційний фракції викиду лівого шлуночка.

ІІ. Малі критерії.

1. Клінічні:

• тахікардія;

• послаблений І тон на верхівці серця;

• ритм галопу (тричленний ритм);

• систолічний шум функціонального характеру, якщо він до цього був відсутній;

• послаблення верхівкового поштовху;

• зниження систолічного тиску.

2. Лабораторно-біохімічні критерії, що підтверджують активність запального процесу в організмі:

– лейкоцитоз – нормоцитоз (фазові зсуви);

• нейтрофільоз – нейтропенія, лімфоцитоз (фазові зсуви);

• прискорення ШОЕ.

3. Інструментальні:

• на ЕКГ: синусова тахікардія, брадикардія, екстрасистолія, інші порушення ритму та провідності, зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу зубця Т, інтервалу ST;

• на ЕХОКГ – дилятація лівого шлуночка та передсердя, гіпокінезія стінки лівого шлуночка та міжшлуночкової перетинки, зниження фракції викиду.

ІІІ. Критерії, що підтверджують діагноз:

1. Наявність інфекції:

• в анамнезі;

• за клінічними даними;

• за серологічними даними – підвищення титру специфічних антитіл.

2. Підвищення рівня Ig E в сироватці крові.

Легка форма кардиту – поєднання 3-го і 4-го великих критеріїв за умови наявності попередньої інфекції;

поєднання 3-го або 4-го великих критеріїв з двома малими критеріями.

Середньотяжка та тяжка форма кардиту – наявність 1-го або 2-го великих критеріїв за умови наявності попередньої інфекції.

З метою запобігання гіпердіагностики кардитів у дітей за наявності підвищеної активності саркоплазматичних ензимів та проензимів у сироватці крові, необхідно знати захворювання та стани, що супроводжуються підвищенням рівня активності ЛДГ внаслідок збільшення проникненості клітинних мембран та ураження тканин при:

- гіпервентиляції та гіпоксії;

- м´язовій дистрофії;

- гострих лейкозах та пухлинах;

- захворюваннях печінки;

- гострому панкреатиті;

- інфекційному мононуклеозі;

- гемолітичній анемії;

- гіпертермії;

- системних захворюваннях.

До підвищення креатинфосфокінази як загальної, так і фракції МВ, можуть призвести:

1. Фізичний стрес та травми м´язів при фізичних перевантаженнях, хірургічних втручаннях, внутрішньом´язових ін´єкціях, коматозних станах з некрозом м´язів при пролежнях.

2. Дегенеративні та запальні ураження при м´язових дистрофіях, міозитах, міокардитах.

3. Токсичні ураження м´язів лікарськими препаратами (клофібрат, бронхолітики), алкоголем, чадним газом, при злоякісній гіпертермії.

4. Метаболічні ураження м´язів при гіпотеріозі, метаболічних порушеннях (гіпокаліємія, гіпофосфатемія, гіперосмолярний стан), глікогенові V типу.

5. Гіпоксичні ураження м´язів (шок, периферічна емболія, гіпотермія).

6. Спадкові захворювання (прогресуюча м´язова дистрофія, цитохромна хвороба та ін.).

7. Колагенози.

Рівень тропініну Т, на відміну від тропініну І, може підвищуватися у хворих з нирковою недостатністю, при масивних ураженнях та захворюваннях м´язів. Різниця в послідовності амінокислот між серцевою та скелетною ізоформами для тропініна І складає 40%, а для тропініна Т – 6 – 11%, тому тропінін І є більш високо специфічним маркером ураження міокарду.

Інфекційний ендокардит (ГОСТРИЙ І ПІДГОСТРИЙ ЕНДОКАРДИТ І33) - запальне захворюванняендокардаінфекційної етіології, що обумовлено інвазією збудника з його локалізацією на клапанних структурах, ендокарді, ендотелії в зоні магістральних судин, що прилягає до серця та супроводжується бактеріемією з ураженням різних органів та систем організма.

Інфекційий ендокардит визначають при виділенні мікроорганізму із: культури, вегетацій, емболів, інтракардіального абсцесу або наявності із нижчеприведених 2 великих клінічних критеріїв, або 1 великого та 3 малих, або 5 малих критеріїв.